Проект "Кодексу України з процедур банкрутства": обіцянки та реалії
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики разом з неурядовими організаціями запропонували законопроект
19 вересня 2018 р. в приміщеннях Верховної Ради України було проведено захід з найменуванням міжнародна конференція "Реформування системи банкрутства в Україні з огляду на кращі світові практики - детонатор інвестиційного буму та економічного прориву", в якому взяла участь партнер Юрзовнішсервіс, Ганна Цірат. Проте, конференцією цей захід назвати неможливо, оскільки жодний учасник, за виключенням пані О. Кужель, не мав можливості задати питання або репліку щодо запропонованого регулювання. Фактично було проведено презентацію, протягом якої доповідачі дуже стисло (регламент для кожного не більше 10 хвилин) намагалися донести до присутніх ідеологію реформи законодавства з банкрутства, що закладена в Проекті "Кодексу України з процедур банкрутства" (реєстраційний №8060).
Як було заявлено, доповідачі (Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС ПРАВО-Justice, Шанда Де Лонг, старший радник Міжнародного валютного фонду з корпоративного банкрутства, Майкл Ведер, експерт Міжнародного валютного фонду з банкрутства, Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору в рамках глобальної практика з фінансів та ринків в справах Білорусі, Молдови та України Світового банку, Олена Колтко, експерт Світового банку, інші) є розробниками запропонованого Проекту, проте їхні відповіді на конкретні питання пані Кужель були настільки загальними, що склалося враження, що вони не розуміють реалій здійснення процедур банкрутства в Україні. Це враження особливо підсилилося виступом пана Довідаса Віткаускаса, який наполягав на подальшому більш жорсткому регулюванні діяльності арбітражних керуючих. Кількість кримінальних справ, що відкриті на сьогодні проти арбітражних керуючих, свідчать як раз про достатність регулювання, а пропозиції Кабінету Міністрів України в обмеженні максимальної місячної винагороди арбітражного керуючого двома мінімальними заробітними платами взагалі ставлять під сумнів бажання в майбутньому арбітражних керуючих здійснювати таку професійну діяльність.
Хоча запропонований Проект містить новели, як от Провадження у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою неплатоспроможності, та Відновлення платоспроможності фізичної особи, решта положень або відповідають чинному регулюванню або є достатньо загальними. Питання банкрутства, що потребують особливого регулювання, або взагалі не висвітлені, або виписані дуже загально. Так, наприклад, банкрутство банків залишається поза регулюванням Кодексу про банкрутство. Питання банкрутства повітряних перевізників взагалі не врегульовані, хоча повинні були б, особливо в світлі того, що Україна є учасницею Кейптаунської конвенції про міжнародні інтереси у рухомому обладнанні та Авіаційного протоколу до цієї конвенції, які передбачають неможливість здійснення процедур з неспроможності та ліквідації повітряного перевізника протягом 60 дній.
Незважаючи на таку загальність запропонованого Проекту, розробники налаштовані дуже рішуче. Вони декларують при прийняття Проекту протягом найближчих 6 місяців. Протягом цього ж періоду вони обіцяють проведення круглих столів для можливості професійної спільноті висловитися з приводу покращення запропонованого регулювання. Хоча і не зрозуміло чи будуть в такому разі враховані якимось чином пропозиції цієї спільноти. Розробники вказують, що оскільки Кодекс про банкрутство має вступити в силу через рік після прийняття Верховною радою та офіційного опублікування, фактично є досить тривалий час для покращення його положень.
Викладене дозволяє дійти такого висновку: реформування українського законодавства продовжується українським шляхом, який передбачає значну доробку закону вже наступного дня після його прийняття.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 726
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 371
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 33135
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 31111
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25332
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8256
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7604