Україна може стати постачальником зеленого водню для Євросоюзу
В Європі шукають нові можливості для виробництва чистого зеленого водню. Це стало основною темою цьогорічного European Week of Regions and Cities в Брюсселі.
Стовідсотковий перехід Євросоюзу на водневу зелену енергетику та її інтеграцію в усі галузі економіки — це вже не розмови, а план дій. Відповідно водень, як універсальний та екологічно чистий енергоносій, стає не просто цікавим, він стає необхідним.
Про це говорили на конференції Hydrogen for Climate Action, що пройшла в рамках European Week of Regions and Cities.
В дискусії взяли участь провідні європейські політики та бізнесмени, представники Єврокомісії та голови міжнародних водневих асоціацій. Українська Воднева Рада також взяла участь у панелі, де обговорювали, як пришвидшити розвиток водневої промисловості Євросоюзу задля збереження світового клімату.
Підкреслю декілька важливих тез, на які звернув увагу:
В Європі шукають нові можливості для виробництва чистого зеленого водню
Євросоюз змінює свою концепцію економічного розвитку. Його члени одностайно заявляють про відмову від споживання та спалювання природного газу. Лише уявіть, близько 480 млрд євро виділяють в ЄС на розвиток екологічно безпечних та ефективних інфраструктурних проектів. І левова їх частина — водневі. Тож в Європі шукають нові майданчики для виробництва зеленого водню. За словами Франса Тіммерманса — віце-президента Єврокомісії, відповідального за «зелений» європейський напрямок, таким майданчиком може стати Північна Африка, що знаходиться поруч з Іспанією. Саме там Тіммерманс пропонує зберігати величезні потужності сонячної електроенергії та використовувати її для вироблення водню, що буду постачатись в Європу.
З одного боку, такі плани свідчать про невідворотність процесу формування водневої європейської економіки. З іншого – це важливий меседж для нас, сусідньої з Євросоюзом держави. Адже, враховуючи можливості нашого вітропотенціалу, Україна може стати альтернативним майданчиком для виробництва та експорту зеленого водню. Генеральний секретар Hydrogen Europe Йорго Хатзимаркакіс підтримав ініціативи, що розвиває Українська Воднева Рада. Зокрема, важливу роль для розвитку європейсько-українських відносин у водневій енергетиці мають проекти УВР, щодо перспектив та технічних можливостей відновлюваної енергетики.
Створення нових енергетичних транспортних напрямків в Європі
Серйозну увагу на конференції приділили транспортуванню водню з використанням існуючих газотранспортних систем. Віце-президент Єврокомісії зазначив, що переробити існуючу газотранспортну систему ЄС під потреби водню не складно. Так само як і переробити під водень заправні станції, що використовують газ. До прикладу, одна газова труба діаметром 1 м може замінити 4 високовольтні лінії за обсягом переданої електроенергії. Європейці планують розвивати газотранспортну систему з урахуванням її переробки і збільшення потужностей для забезпечення електроенергією необхідних регіонів.
Водневі авто перспективніші за електромобілі
Зростання кількості електромобілів негативно впливає на енергосистему. Адже це потужності, які не можна збалансувати. Це ускладнює роботу диспетчерів. Маневрувати блоками просто так не вийде. Наприклад, може не вистачити 1 МВт, а кратність самого блоку - 250 МВт. Тоді через 1 МВт доведеться включати 250. Тому, відповідно, в Європі про електромобілі більше ніхто не говорить. Всі говорять про водень.
Євросоюз виділяє мільярди євро для фінансування проектів з водневої енергетики
В рамках конференції презентували 11 проектів зеленої водневої енергетики, затверджені Єврокомісією. Впродовж наступних 5-10 років на їх реалізацію виділять понад 60 мільярдів євро. Головна мета — зменшення викидів вуглекислого газу (приблизно 35 млн тонн на рік).
Металургійна промисловість, транспортування водню, будівництво великих суден, що працюють на водні, розвиток інфраструктури та використання водню у централізованій системі опалення — ці проекти демонструють, що сьогодні Європа готова для рішучих трансформацій.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 622
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 271
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35834
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11605
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6341
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3939
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2686