Україна може стати постачальником зеленого водню для Євросоюзу
В Європі шукають нові можливості для виробництва чистого зеленого водню. Це стало основною темою цьогорічного European Week of Regions and Cities в Брюсселі.
Стовідсотковий перехід Євросоюзу на водневу зелену енергетику та її інтеграцію в усі галузі економіки — це вже не розмови, а план дій. Відповідно водень, як універсальний та екологічно чистий енергоносій, стає не просто цікавим, він стає необхідним.
Про це говорили на конференції Hydrogen for Climate Action, що пройшла в рамках European Week of Regions and Cities.
В дискусії взяли участь провідні європейські політики та бізнесмени, представники Єврокомісії та голови міжнародних водневих асоціацій. Українська Воднева Рада також взяла участь у панелі, де обговорювали, як пришвидшити розвиток водневої промисловості Євросоюзу задля збереження світового клімату.
Підкреслю декілька важливих тез, на які звернув увагу:
В Європі шукають нові можливості для виробництва чистого зеленого водню
Євросоюз змінює свою концепцію економічного розвитку. Його члени одностайно заявляють про відмову від споживання та спалювання природного газу. Лише уявіть, близько 480 млрд євро виділяють в ЄС на розвиток екологічно безпечних та ефективних інфраструктурних проектів. І левова їх частина — водневі. Тож в Європі шукають нові майданчики для виробництва зеленого водню. За словами Франса Тіммерманса — віце-президента Єврокомісії, відповідального за «зелений» європейський напрямок, таким майданчиком може стати Північна Африка, що знаходиться поруч з Іспанією. Саме там Тіммерманс пропонує зберігати величезні потужності сонячної електроенергії та використовувати її для вироблення водню, що буду постачатись в Європу.
З одного боку, такі плани свідчать про невідворотність процесу формування водневої європейської економіки. З іншого – це важливий меседж для нас, сусідньої з Євросоюзом держави. Адже, враховуючи можливості нашого вітропотенціалу, Україна може стати альтернативним майданчиком для виробництва та експорту зеленого водню. Генеральний секретар Hydrogen Europe Йорго Хатзимаркакіс підтримав ініціативи, що розвиває Українська Воднева Рада. Зокрема, важливу роль для розвитку європейсько-українських відносин у водневій енергетиці мають проекти УВР, щодо перспектив та технічних можливостей відновлюваної енергетики.
Створення нових енергетичних транспортних напрямків в Європі
Серйозну увагу на конференції приділили транспортуванню водню з використанням існуючих газотранспортних систем. Віце-президент Єврокомісії зазначив, що переробити існуючу газотранспортну систему ЄС під потреби водню не складно. Так само як і переробити під водень заправні станції, що використовують газ. До прикладу, одна газова труба діаметром 1 м може замінити 4 високовольтні лінії за обсягом переданої електроенергії. Європейці планують розвивати газотранспортну систему з урахуванням її переробки і збільшення потужностей для забезпечення електроенергією необхідних регіонів.
Водневі авто перспективніші за електромобілі
Зростання кількості електромобілів негативно впливає на енергосистему. Адже це потужності, які не можна збалансувати. Це ускладнює роботу диспетчерів. Маневрувати блоками просто так не вийде. Наприклад, може не вистачити 1 МВт, а кратність самого блоку - 250 МВт. Тоді через 1 МВт доведеться включати 250. Тому, відповідно, в Європі про електромобілі більше ніхто не говорить. Всі говорять про водень.
Євросоюз виділяє мільярди євро для фінансування проектів з водневої енергетики
В рамках конференції презентували 11 проектів зеленої водневої енергетики, затверджені Єврокомісією. Впродовж наступних 5-10 років на їх реалізацію виділять понад 60 мільярдів євро. Головна мета — зменшення викидів вуглекислого газу (приблизно 35 млн тонн на рік).
Металургійна промисловість, транспортування водню, будівництво великих суден, що працюють на водні, розвиток інфраструктури та використання водню у централізованій системі опалення — ці проекти демонструють, що сьогодні Європа готова для рішучих трансформацій.
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4488
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2501
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2176
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2059
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1738