Що потрібно знати про персональні дані онлайн?
Хто та навіщо збирає персональні дані в інтернеті, як ці дані використовуються, та що каже закон з цього приводу?
Кожного дня ми користуємось соціальними мережами, завантажуємо мобільні додатки, читаємо новини та дивимось відео онлайн. Майже ніколи при цьому ми не витрачаємо гроші, натомість розплачуємось за це інформацією про себе. У сучасному світі персональні дані стали цінним інструментом. Проте ми не завжди усвідомлюємо, як вони збираються та для чого використовуються, а часто взагалі не контролюємо цей процес. Отже, які основні моменти потрібно знати про персональні дані онлайн.
Хто та що про нас збирає?
Якщо коротко, то багато хто і все, що завгодно. Інтернет-сайти, які ми відвідуємо, завдяки файлам cookies можуть дізнатись наше місцезнаходження, мову, якою ми користуємось, інформацію про відвідувані сторінки, вік, стать і багато чого іншого. Мабуть, всі звертали увагу, що варто один раз спробувати пошукати в інтернеті нову модель пилососа, і наступні декілька тижнів контекстна реклама люб’язно пропонуватиме багато варіантів купівлі пилососів. Соціальні мережі також не залишаються осторонь. Вони не лише обробляють інформацію, яку ми зазначили в профілі під час реєстрації, а й споглядають за нашою поведінкою: вподобаннями, репостами, переходами за зовнішніми посиланнями, подіями, якими ми зацікавились.
Перелік інформації, яку ми довіряємо мобільним додаткам, ще ширший: це можуть бути маршрути нашого пересування, адресна книга, інформація про дзвінки, дані банківських карток і навіть інтимні подробиці. При цьому дуже часто додатки під час встановлення вимагають значно більше інформації, аніж це насправді необхідно.
Навіщо?
Тут теж можна дати коротку відповідь – гроші та вплив, щоб спонукати до покупок та впливати на нашу думку. Велика кількість інформації про нас дозволяє скласти наш психологічний портрет, зрозуміти наші вподобання та звички і вчасно запропонувати якийсь товар чи послугу. Наприклад, одна з американських торгівельних мереж, аналізуючи масив інформації про покупців-жінок, навчилась визначати з великою ймовірністю, що та чи інша жінка є вагітною. Відповідно, використовувати це в комерційних цілях.
Ще однією метою використання персональних даних є політичний інтерес. Відомим прикладом цього є історія з компанією Cambridge Analytica. Вона використовувала персональні дані користувачів для розміщення політичної реклами під час президентської кампанії в США, а також референдуму про вихід Британії з Євросоюзу у 2016 році. В обох випадках кінцевою метою було вплинути на процес волевиявлення виборців, а отже – і результат голосування.
А це взагалі законно?
У більшості випадків – так, але є певні нюанси. Відповідно до закону «Про захист персональних даних» в багатьох випадках для того, щоб щось робити з інформацією про нас, потрібна наша згода. Згода має бути добровільною, поінформованою, та стосуватись конкретної мети використання персональних даних. Це означає, що нас повинні попередити, яку саме інформацію про нас планують збирати та для чого її будуть використовувати. У випадку з соціальними мережами зараз ця інформація є зрозумілою та легкодоступною. Проте раніше вона містилась лише у довгих користувацьких угодах, які майже ніхто ніколи не читав, а просто ставив галочку. З веб-сайтами трохи складніше, далеко не всі вони попереджають про кількість та мету збирання інформації. І це вже може розцінюватись як порушення. Щодо мобільних додатків, то якщо якийсь з них під час встановлення запитає дозвіл на доступ до відеокамери, мікрофона, фотографій, геолокації та адресної книги, а ви в один клік з цим погодитесь, то формально ви згоду надали.
Що з цим всім робити?
Варто не втрачати пильність. Бажано не завантажувати сумнівні додатки й уважно читати, на що ви погоджуєтесь, користуючись онлайн-сервісами. За можливості, надавати мінімум інформації про себе. На жаль, державний контроль у сфері обігу персональних даних в Україні є дуже слабким, тож сподіватись варто в першу чергу лише на себе.
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін 23:01
- Чи є крадіжка в магазині дзеркалом нашого суспільства? Світлана Приймак 23:00
- Як воєнком на адвокатів гнівався Юрій Стеценко 20:44
- Джерела фінансових показників – шлях боротьби із фінансовим шахрайством Артем Ковбель 14:08
- Референдум: про що можуть запитати українців Ірина Овчар 00:23
- ШІ у різних сферах: тандем чи боротьба? Михайло Зборовський 07.03.2025 13:05
- Наслідки ухилення від експертизи ДНК Владислав Штика 07.03.2025 00:00
- Визначення батьківства: як віднайти правду про батьківство після смерті Світлана Приймак 06.03.2025 22:57
- Корупція на експорт: як нові закони ставлять бізнес під удар Дмитро Зенкін 06.03.2025 15:28
- Кадровий потенціал українських ВНЗ: як утримати й мотивувати викладачів Віталій Кухарський 06.03.2025 14:30
- Суддя та абревіатури Євген Магда 06.03.2025 10:38
- Як перетворити невизначеність на перевагу: стратегія Ілона Маска Катерина Мілютенко 05.03.2025 20:27
- The Socio-Economic framework for Ukraine's reconstruction: challenges and strategies Сергій Шинкаренко 05.03.2025 16:08
- Автономія та децентралізація: шлях до ефективного освітнього менеджменту вишів Віталій Кухарський 05.03.2025 14:30
-
У Дніпрі на маршрути випустили другу партію трамваїв із Лейпцига – фото
Бізнес 2764
-
Плюс 40 000 населення та нові бізнеси. Як змінився Ужгород за три роки повномасштабної війни
2546
-
Maxar офіційно підтвердила відключення України від супутникових знімків: пояснення компанії
Бізнес 2371
-
Війна без США. Як Європі та Україні створити Стратегічні сили стримування Росії
1976
-
Вступ в ЄС. Україна успішно пройшла скринінг щодо вільного руху товарів
Бізнес 1588