Чи може кримчанин стати Президентом РФ?
Або яке відношення до України має поточна конституційна реформа в Росії.
23 січня 2020 р. Державна дума Російської Федерації (нижня палата парламенту Росії) проголосувала в першому читанні за законопроект щодо внесення змін до Конституції РФ, внесений Президентом Росії лише в понеділок, 20 січня.
Для тих, хто очікував побачити в цьому документі зміну поточних правил гри, перерозподіл владних повноважень Президента РФ на користь колегіальних органів, або будь-які хоча б завуальовані натяки на транзит влади, чекає розчарування: зміни до Конституції пропонують традиційний політичний набір — централізацію та посилення повноважень Президента Росії.
Немає сенсу детально аналізувати ці понад 20 сторінок тексту, просякнуті винятковим популізмом та цинізмом, оскільки новий-старий порядок організації та діяльності органів державної влади в РФ жодним чином не змінюється. Однак, серед цього всього є один аспект, що опосередковано зачіпає інтереси України як незалежної держави, і він стосується наступного.
Законопроект пропонує більш категоричні вимоги до всіх вищих посадовців РФ, і в т.ч. до кандидатів в Президенти. Зокрема, ч. 2 ст. 81 Конституції РФ передбачає, що Президентом Російської Федерації може бути обраний громадянин Російської Федерації, який:
- не має зараз і не мав раніше громадянства іноземної держави, посвідки на проживання або іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання на території іноземної держави;
- і який постійно проживає в Російській Федерації не менше 25 років.
Але у цій самій частині статті далі міститься заплутана конструкція, яка говорить, що вимога про відсутність громадянства іноземної держави не поширюється на тих громадян РФ, які:
- раніше мали громадянство держави, яка була прийнята до складу РФ, або частина якої була прийнята до складу РФ відповідно до федерального конституційного закону;
- і які постійно проживали на території прийнятої до складу РФ держави або частини такої держави.
Єдиною територією, яка підпадає під цю характеристику з точку зору внутрішнього законодавства РФ є так звані «Республіка Крим» і «Севастополь як місто федерального значення», що були незаконно утворені у складі РФ як нові суб’єкти федерації відповідно до федерального конституційного закону від 21.03.2014 р., N 6-ФКЗ як завершення спецоперації з анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Нагадаю, що Росія анексувала Крим як нібито нову незалежну державу, яка відділилася від України, а не як частину України в ході міждержавного трансферу.
Звичайно, імовірність того, що Путін бачить своїм наступником колишнього громадянина України, який проживав на території півострова і отримав громадянство РФ в/після 2014 р., є вкрай низькою (хоча тепер уже юридично можливою). Однак, сам факт таких змін вже є ще одною провокацією міжнародного правопорядку, яка ще раз демонструє, що РФ в жодному разі не планує добровільно відмовитися від того, що було фактично і юридично захоплено в 2014 році.
Таким чином, Конституція РФ, вже крім існуючої прямої згадки про Крим (включно із Севастополем), який з точки зору міжнародного права і національного законодавства України був і залишається невід’ємною частиною території України, незабаром отримає ще одну завуальовану згадку про нього. Такий символічний жест Росії ще раз демонструє власну позицію до України, і вона є однозначно не дружелюбною.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 599
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 235
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35778
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11582
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5988
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3110
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1902