Суд прийняв Три рішення для звільнення майна з-під арешту
Кожний прагне отримати результат якнайшвидше та з мінімальними витратами.
В 2004 році арешт на квартиру громадянина накладено на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва. Судом під час розгляду справи було встановлено, що ухвала про забезпечення позову була прийнята в межах розгляду цивільної справи про визнання недійсним договору поруки.
Після прийняття остаточного рішення у справі судом не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову.
Для звільнення майна з-під арешту були вжиті наступні заходи:
I. Звернення до суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту
В червні місяці 2019 року громадянин звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати накладений арешт.
У вересні 2019 року судом по даній справі прийнято рішення, яким громадянину відмовлено у задоволенні про що зазначено наступне:
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки предметом позову є вимоги про скасування арешту на об`єкт нерухомого майна, який накладено судом в порядку забезпечення позову в межах розгляду цивільної справи, для скасування заходів забезпечення позову визначено спеціальний порядок, який регулюється положеннями цивільного процесуального кодексу України, та передбачає звернення до суду з відповідною заявою особи, що бере участь у справі, тому заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Строк розгляду справи в суді першої інстанції склав 3,5 місяці.

II. Подача апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
Не погодився із вказаним судовим рішенням громадянин подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Постановою Київського апеляційного суду в задоволенні апеляційної скарги відмовлено оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Загальний строк розгляду справи склав 6,5 місяці.
Отже, за результатами подання позовної заяви та оскарження рішення суду першої інстанції Позивачем не отримано позитивного судового рішення, яке давало можливість звільнити майно з-під арешту.
Після отримання двох негативних судових рішень, Позивачу не залишалося іншого варіанта як обрати найпростіший з усіх варіантів, а саме подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

III. Подача клопотання про скасування заходів забезпечення позову
У грудні місяці 2019 року Позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва вже з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
В січні місяці 2020 року судом задоволено вищевказане клопотання та прийнято рішення про скасування арешту майна.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто протягом 1 місяця.
Отже, внаслідок подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову майно Позивача звільнено з-під арешту.
В даному випадку Позивачем використані всі можливі механізми для зняття арешту з майна: подано позовну заяву про звільнення майна з-під арешту, апеляційну скаргу на рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані обставини, а саме відмову суду в задоволенні позовної заяви, доцільним було одразу подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову замість апеляційної скарги.
Крім того, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову повинно бути розглянуто судом не пізніше п’яти днів з дати отримання та за його розгляд не потрібно сплачувати судовий збір.
Підсумовуючи викладене, Позивач отримав рішення про скасування арешту протягом одного місяця з дати звернення до суду, натомість вчинені дії на І, ІІ етапі не привели до необхідного результату.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 370
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 214
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 120
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14429
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12848
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11482
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9281
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9281