Що не так з іноземними інвестиціями в Україні
Чому іноземці не хочуть інвестувати в Україну.
За роки незалежності Україна так і не стала інвестиційно привабливою державою. Інвестори продовжують ставитися насторожено до України і остерігаються вкладати кошти у проєкти, на реалізацію яких потрібно щонайменше кілька років. Натомість, вони надають перевагу не інноваційним галузям, де можна швидко заробити великі гроші.
Говорити про реальний розвиток української економіки можна буде лише, коли суттєво покращиться ситуація з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) від компаній-нерезидентів. Однак, статистичні дані показують, що основна маса коштів, яка заходить у країну, - з офшорів, а також від заробітчан, які роблять дуже незначний вклад у розбудову вітчизняного бізнесу.
Візьмемо для прикладу 2019-й. Впродовж року найбільше інвестицій в Україну зайшло з Кіпру (8,9 мільярдів доларів), Нідерландів (6,5 мільярдів доларів), Віргінських островів (1,3 мільярди доларів). Основна частина цих коштів - не іноземні інвестиції, а фінанси офшорних компаній українських резидентів, які повернули в країну раніше виведені гроші. Натомість, прямих іноземних інвестицій з західних держав було значно менше і вираховувалися вони сотнями мільйонів, але аж ніяк не мільярдами доларів.
Втім, у порівняні з попередніми роками, реально катастрофічним за показниками інвестицій став 2020-й. Минулого року фінансисти вперше зафіксували відтік капіталовкладень з-за кордону. За даними сайту Мінфін, втрати склали майже мільярд доларів. Чому так сталося? Основна причина - пандемія коронавірусу. ВВП багатьох країн Заходу впало до 10% і їм, банально, було не до інвестицій. Друга ж причина - у нас самих. Україна не виконує отриману у червні минулого року 18-місячну програму МВФ на п'ять мільярдів доларів. Після першого траншу у розмірі 2,1 мільярда, уряд не зміг домовитися про продовження програми. Це, звісно, погіршило ставлення іноземних компаній до України, оскільки співпраця з МВФ - важливий маркер для інвесторів.
Ще один важливий показник інвестицій - в які сфери вкладаються кошти. Тут статистичні дані також не надто втішні. Привабливими для інвесторів, які представлені на українському ринку, є промисловість, сфера торгівлі, фінансовий сектор. Такі капіталовкладення не особливо сприяють інклюзивному розвитку економіки і не посилюють конкурентні позиції України на світових ринках. Наукоємне і високотехнологічне виробництво, яке потребує тривалих неприбуткових фінансових вливань, але яке б сприяло модернізації вітчизняної економіки і росту конкурентоздатності, наразі, на жаль, не особливо цікавить іноземних інвесторів.
Як же покращити інвестиційний клімат? В першу чергу, звісно, слід говорити про судову реформу і усунення силовиків від економіки. Зараз Україна посідає лише 105-е місце серед 141-ї країни за рівнем незалежності судової системи, що є проблемою для притоку інвесторів, які не ризикують вкладатися в країну, де не зможуть захистити свій капітал.
Інші важливі перешкоди для приходу в Україну ПІІ, які називає Європейська бізнес асоціація, - високий рівень бюрократії, перевищення повноважень органами контролю і перевірки, ігнорування органами державної влади проблем інвесторів, корупція, проблеми з відшкодуванням ПДВ та нечіткість законодавчих норм, які часто можна трактувати неоднозначно. А ще у нас дуже консервативна система трудових відносин, яка потребує лібералізації.
Закінчити все ж хочу на позитивній ноті. Якою б не була поточна ситуація, проблеми, які ускладнюють притік інвестицій, не можна назвати непереборними. До того ж, не можна сказати, що нічого не змінюється. Як мінімум, Україна щороку покращує свої позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу від Doing Business, а це також непоганий стимул для інвесторів придивитися до нашої країни.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 257
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35819
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11599
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6270
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3817
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2442