Чи заслуговують довічники право на надію?
Держава не дотримується зобов'язань за міжнародними договорами та не поспішає вносити зміни до чинного КПК, які урівняють у правах осіб, що мають строкові та довічні ув'язнення
Серед численних правових проблем в Україні, що виникають перед засудженими та правозахисниками, є неможливість заміни довічного ув’язнення більш м'яким покаранням.
Тому що це не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством. Але ж законодавство не містить і прямої заборони це робити.
Проблеми довічників не є актуальними для політиків та не стоять на порядку денному у державних інституцій, які повинні перейматися цими проблемами.
Це цікавить лише самих засуджених, їх рідних та близьких і вузьке коло правозахисників.
Зі слів Міністра юстиції України Дениса Малюськи в інтерв’ю Радіо Свобода, станом на кінець 2020 року в Україні довічне покарання відбувають півтори тисячі осіб.
Цей відсоток менший, ніж у демократичних країнах Західного світу, наприклад, у США.
Хоча система правосуддя США має більше інструментів, наприклад, інститут присяжних, що дозволяють говорити про вищу якість правосуддя, але за даними сайту statista.com на 2016 рік в США більш як 200 тис. осіб засуджені до довічного позбавлення волі, з них понад чверть - без права на дострокове звільнення.
Це свідчить про те, що у США один довічно засуджений на 7 тис. населення. Для України цей показник майже в 4 рази нижче, однак це може обумовлюватись як відмінністю форм правління, так і особливостями правосуддя.
Згадана вище проблема набула нового змісту після ухвалення ЄСПЛ у 2019 році рішення у справі «Петухов проти України № 2».
ЄСПЛ у цій справі трактує довічне ув'язнення без права заміни більш м’яким покаранням, як порушення ст. 3 ЄКПЛ, що забороняє катування.
Національні суди відмовляються застосовувати практику ЄСПЛ, пояснюючи це, по-перше, наявністю інституту президентського помилування. При цьому суди не звертають увагу на позицію ЄСПЛ, який не вважає цю процедуру дієвою та ефективною.
По-друге, хоча законні підстави для заміни покарання більш м'яким прямо не забороняють це робити, але зміст ст. 82 КПК передбачає таку можливість лише для засуджених, які мають строкові ув’язнення.
Така позиція національних судів спричиняє ряд інших проблем, що стосуються міжнародних зобов’язань Україною, зокрема, невиконання міжнародних договорів - Віденської конвенції та ЄКПЛ.
Під останнім розуміється неможливість застосування на національному рівні норм міжнародних каталогів прав людини та джерела права, яким є практика ЄСПЛ.
Звертаю увагу, що положення статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 визначають, що учасник не може посилатися на положення внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.
Ймовірно, серед причин відмови судів від заміни найвищої міри покарання не останнє місце посідає неготовність суспільства, що своєю чергою визначає кволу реакцію політиків на цю проблему.
Для виправлення ситуації з довічно засудженими вбачаю два можливі варіанти.
Перший - правозастосовчий, який полягає в дотриманні зобов’язань за міжнародними договорами та застосуванні практики ЄСПЛ як джерела права. І крапку у цій проблемі може поставити Велика Палата Верховного Суду.
Другий - законодавчий, вимагає внесення змін до чинного КПК в частині права довічно ув’язнених на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14517
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12961
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11531
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9739
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282