Реформа третейського суду або повернення інструменту рейдерів?
Законопроект № 3045 щодо вдосконалення діяльності третейських судів потребує фахового аналізу та обговорення
Нещодавно у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект Уряду № 3045 від 10.02.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)».
Як зазначають автори законопроекту, метою його прийняття є удосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів шляхом посилення вимог до організацій, при яких можуть діяти постійно діючі третейські суди, та розширення повноважень органів третейського самоврядування.
Утім, поряд із низкою позитивних законодавчих ініціатив, які можуть значною мірою сприяти посиленню принципу законності в діяльності третейських судів та укріпити довіру громадськості до цього альтернативного способу вирішення спорів, проект містить доволі ризикові норми.
Так, безумовно позитивною слід визнати ініціативу щодо посилення вимог до реєстрації постійно діючого третейського суду. У разі прийняття проекту, засновником такого третейського суду зможе стати лише неприбуткова організація, яка зареєстрована як юридична особа та існує протягом не менше ніж п'яти років.
Така неприбуткова організація буде зобов'язана довести можливість організаційного забезпечення діяльності третейського суду, а також обґрунтувати необхідність його утворення.
Відповідність засновника третейського суду вимогам закону має бути підтверджена висновком Третейської палати України.
Є позитивною й ініціатива щодо конкретизації та розширення функцій і повноважень органів самоврядування третейських суддів, а також запровадження електронного документообігу для сторін третейського розгляду.
Навпаки, невдалою, та до певної міри навіть небезпечною є ініціатива щодо усунення чинних законодавчих заборон на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, а також щодо захисту прав споживачів фінансових установ.
Ситуація полягає в тому, що на початку діяльності третейських судів в Україні таких обмежень не було. І непоодинокими були випадки, коли третейські суди використовувалися для легалізації незаконних схем із нерухомим майном, у тому числі й для реалізації рейдерських схем захоплення майна.
Ще більше довіра до третейських судів впала під час фінансової кризи, коли "кишенькові" третейські суди при банках ухвалювали відверто протиправні рішення про стягнення коштів із позичальників.
На численні порушення почали реагувати органи судової влади, зокрема Верховний Суд України в своєму листі-узагальненні від 11.02.2009 «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди», де серед іншого було зазначено таке: "Аналіз рішень третейських судів свідчить, що ці суди часто фактично не вирішують спори, а в обхід передбачених законом процедур задовольняють певні суб'єктивні інтереси, нерідко з порушеннями при цьому прав третіх осіб та держави. Найбільш типовими справами, які розглядають третейські суди, є:
- справи про визнання дійсності договорів про відчуження нерухомого майна, при розгляді яких за допомогою третейського суду особи у кращому випадку уникають укладення таких договорів у встановленій законом нотаріальній формі, а в гіршому - фактично укладаються договори, які не можуть бути нотаріально посвідчені у зв'язку з тим, що вони суперечать закону;
- справи щодо визнання права власності на земельні ділянки, у тому числі про відчуження та визнання права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
- спори щодо визнання права власності на самочинне будівництво та на об'єкти незавершеного будівництва, метою яких є визнання права власності на самочинно збудовані або незаконно реконструйовані об'єкти та отримання рішення, яке б зобов'язувало відповідні органи здійснити дії з його оформлення;
- спори, метою яких є захоплення контролю над юридичними особами тощо."
Наслідком всього цього стало прийняття відповідних змін до Закону України "Про третейські суди" (Закон від 05.03.2009 № 1076-VI), яким зазначені категорії спорів, а також трудові спори, корпоративні спори та ряд інших категорій спорів було усунуто з підвідомчості третейських судів.
Слід також відмітити, що законопроект, яким пропонується розширення компетенції третейських судів, на противагу додатковим повноваженням не передбачає жодного посилення відповідальності третейських суддів.
Слід розуміти, що станом на сьогоднішній день дієвий механізм притягнення до відповідальності суддів третейських судів, зокрема в разі прийняття ними завідомо незаконних рішень, фактично відсутній.
Управненій особі залишається лише вимагати скасування рішення третейського суду шляхом подання відповідної заяви до загального суду, в той час як навіть скасування рішення не матиме жодних прямих наслідків для суддів третейського суду.
У той же час, коментованим законопроектом питанню відповідальності третейських суддів за прийняті ними рішення жодної уваги не приділено.
Не приділено уваги в законопроекті і вимогам до осіб, які претендують на функції третейського судді. Слід зазначити, що для прикладу в деяких з країн СНД вимоги до зазначених осіб є значно більш суворими, аніж у вітчизняному законодавстві.
За наведених обставин, ініціатива щодо віднесення до компетенції третейських судів таких суспільно значимих категорій справ, як земельні спори та спори щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, є явно передчасною.
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 103
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 94
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 85
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 16209
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 11648
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 10735
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 9176
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7595