Другий етап медичної реформи: чого нам чекати?
Медична реформа триває, але «вже реформована» первинка показала виключно формальний підхід до цього процесу
Поки що замість анонсованого принципу «гроші ходять за пацієнтом» по факту маємо принцип «гроші ходять за декларацією». В той же час, ми не маємо контролю за тим, чи відвідав пацієнт, з яким підписана декларація, хоч раз свого сімейного лікаря.

Так, як в провідних країнах, але «значно дешевше»
Вже дуже скоро, з 1 квітня, стартує другий етап реформи. Передбачається, що всі послуги, які увійшли до програми медичних гарантій, повністю буде оплачувати держава в особі Національної служби здоров’я. Така модель дійсно працює у багатьох країнах світу, зокрема у Канаді та Великій Британії. Але треба враховувати, що витрати на медицину, наприклад, у Канаді – 10,5% ВВП, у Великобританії – 9,8 % ВВП. У нашій же країні – це 2,9 % ВВП на всю медичну галузь. І, знову ж таки, нашого ВВП, а не канадського чи британського, що дуже суттєво! По факту, 72 млрд гривень, які закладені в Бюджеті-2020 на програму медичних гарантій, не відповідають не тільки реальній потребі на медицину, а і вимогам закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», де сказано про мінімум 5% ВВП на ці видатки.
Три факти про другий етап
Що ж чекає на лікарні, які з 1 квітня повинні перейти на нову модель фінансування? Адже медична субвенція закладена у Бюджеті-2020 лише на І квартал.
Перше: кошти за новою моделлю фінансування отримають лише ті заклади, які уклали договори з НСЗУ. Цей процес ще триває, хоча до старту другого етапу реформи – менше місяця. Також фінансуватися будуть не всі послуги, які раніше надавала лікарня, а лише ті, які затвердить НСЗУ. Якщо НСЗУ не укладе контракт на той чи інший вид медичної допомоги, наприклад, не буде оплачувати хірургічні операції, то лікарня змушена буде або шукати кошти у місцевому бюджеті, або закривати таке відділення.
Друге: ставка робиться на опорні лікарні, які визначені в регіонах як головні. Їх 212, і перелік лікарень затверджений розпорядженням КМУ. Ці лікарні, по факту, будуть «красивою обгорткою» для реформи, адже з ними НСЗУ заключає договори ще й по пріоритетним напрямкам, які фінансуються по більшому коефіцієнту.
В ці опорні лікарні будуть потрапляти пацієнти, яких доставила бригада швидкої допомоги. І туди ж, в більшості випадків будуть направляти пацієнтів сімейні лікарі. Наприклад, якщо у міській лікарні, яка не визначена як опорна, НСЗУ не укладе контракт на хірургічну допомогу, то на огляд до хірурга сімейний лікар направить у опорну, яка може бути навіть в іншому районі.
Третє: з 1 квітня, з початку другого етапу реформи, є великий ризик того, що не вистачить коштів на все обіцяне, деякі лікарні взагалі будуть залишені без фінансування, деякі зможуть отримати лише мізерне фінансування, бо НСЗУ не укладе контракт на ті чи інші послуги.
Інфаркти «по плану»
Є ще одна проблема, з якою зіткнеться багато лікарень, в тому числу і опорних. НСЗУ, контрактуючи той чи інший вид медичної допомоги в лікарні, чітко визначає планові обсяги такої допомоги. Наприклад, НСЗУ визначило, що план лікарні по кількості інфарктів 50. Що робити, коли до лікарні потрапить 51, 52- й пацієнт з інфарктом? Лікарня від НСЗУ коштів на цього пацієнта не отримає (діє «принцип нейтральності бюджету», прописаний у Постанові №65, тобто скільки в плані зазначено операцій, стільки і буде профінансовано: не більше і не дорожче).
Місцевий бюджет теж не зможе оплатити лікарні кошти за даного пацієнта, страхова компанія теж не може, і сам пацієнт також не може цього зробити, бо вся медична допомога в рамках Програми медичних гарантій повинна оплачуватися лише через НСЗУ. Тобто, крім того, що коштів не достатньо, лікарням ще й заборонено залучати додаткові кошти на Програму медичних гарантій з місцевих бюджетів чи страхових виплат. І ці моменти обов’язково потребують коригування.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24420
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17158
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12110
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5427