Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Державна податкова адміністрація України
В рамках громадського обговорення проекту Податкового кодексу України пропонуємо доповнити підпункт 7.10.2) пункту 7.10 статті 7 розділу III проекту Податкового кодексу України абзацом з) наступного змісту:
"Гонорари, сплачені за надання правової допомоги (юридичних послуг) адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, адвокатам, що здійснюють свою діяльність в рамках організаційних форм, передбачених Законом України "Про адвокатуру". При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку витрат на сплату гонорарів адвокатам, адвокатським бюро та адвокатським об'єднанням з його господарською діяльністю".
Обґрунтування необхідності зазначеного доповнення.
Стаття 59 Конституції України гарантує право кожного на правову допомогу та передбачає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Конституційний Суд України Рішенням від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009 у справі N 1-23/2009 за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) постановив, що положення частини першої статті 59 Конституції України "кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Стаття 5 Закону України "Про адвокатуру" прямо передбачає такі види адвокатської діяльності як:
- юридична допомога підприємствам, установам, організаціям;
- правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про адвокатуру", питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків, є предметом адвокатської таємниці.
Дотримання професійної юридичної таємниці (legal professional secrecy) є фундаментальною традицією у світовій юридичній практиці. Під захистом професійної юридичної таємниці розуміється сукупність правових засобів, спрямованих на визначення обсягу конфіденційних відомостей, а також на встановлення як обов'язку адвоката зберігати конфіденційність відомостей, які відносяться до професійної таємниці, так і обов'язку державних органів, фізичних та юридичних осіб утримуватись від спроб незаконного отримання відомостей, які відносяться до професійної таємниці.
Конфіденційність стосунків адвоката та клієнта в усьому цивілізованому світі вважається основним та фундаментальним правом та обов'язком юриста, наріжним каменем консультаційної системи. Важливість збереження адвокатом професійної таємниці обумовлена, по-перше, тим, що тільки таким чином є можливим спонукати клієнта дати повну інформацію щодо обставин справи, без чого надати юридичну консультацію просто неможливо. Клієнт не повинен побоюватися розголошення адвокатом конфіденційних відомостей ні третім особам, ні суду, ні іншим державним органам. По-друге, західна юридична традиція вважає законодавчий захист конфіденційності стосунків юриста та клієнта необхідним елементом забезпечення рівності сторін у змагальній системі судового провадження.
В той же час, зміст чинної редакції статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідні норми проекту Податкового кодексу України та практика органів державної податкової служби створює серйозну загрозу збереженню адвокатської таємниці в Україні.
Зокрема, органи державної податкової служби з метою доведення зв'язку витрат на правову допомогу з господарською діяльністю платників податку, вимагають від платників податку розкриття інформації про питання, з яких платник податку звертався до адвоката, суть отриманих консультацій, порад, роз'яснень. Тобто, органи державної податкової служби фактично вимагають розкриття відомостей, що складають адвокатську таємницю.
В результаті створюються серйозні перешкоди реалізації права платників податку на отримання правової допомоги (юридичних послуг).
Абзаци г) і е) опублікованого проекту Податкового кодексу України проблеми не вирішують. Абзац г) обумовлює віднесення до витрат винагород за консультаційні, інформаційні та інші послуги зв'язком зазначених послуг з господарською діяльністю платника податків. У абзаці е) мова йде про витрати на врегулювання спорів у судових органах, однак правова допомога, що надається адвокатами платникам податків не обмежується представництвом у суді.
З огляду на вищенаведене, просимо внести в проект Податкового кодексу України наведені вище доповнення
12.08.2010 13:32
В рамках громадського обговорення проекту Податкового кодексу України
Сьогодні направив до ДПА України листа, текст якого наводено нижче. Прошу всіх зацікавлених підтримати. Державна податкова адміністрація України В рамках громадського обговорення проекту Податкового кодексу України пропонуємо доповнити підпункт 7.10.
Сьогодні направив до ДПА України листа, текст якого наведено нижче. Прошу всіх зацікавлених підтримати.Державна податкова адміністрація України
В рамках громадського обговорення проекту Податкового кодексу України пропонуємо доповнити підпункт 7.10.2) пункту 7.10 статті 7 розділу III проекту Податкового кодексу України абзацом з) наступного змісту:
"Гонорари, сплачені за надання правової допомоги (юридичних послуг) адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, адвокатам, що здійснюють свою діяльність в рамках організаційних форм, передбачених Законом України "Про адвокатуру". При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку витрат на сплату гонорарів адвокатам, адвокатським бюро та адвокатським об'єднанням з його господарською діяльністю".
Обґрунтування необхідності зазначеного доповнення.
Стаття 59 Конституції України гарантує право кожного на правову допомогу та передбачає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Конституційний Суд України Рішенням від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009 у справі N 1-23/2009 за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) постановив, що положення частини першої статті 59 Конституції України "кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Стаття 5 Закону України "Про адвокатуру" прямо передбачає такі види адвокатської діяльності як:
- юридична допомога підприємствам, установам, організаціям;
- правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про адвокатуру", питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків, є предметом адвокатської таємниці.
Дотримання професійної юридичної таємниці (legal professional secrecy) є фундаментальною традицією у світовій юридичній практиці. Під захистом професійної юридичної таємниці розуміється сукупність правових засобів, спрямованих на визначення обсягу конфіденційних відомостей, а також на встановлення як обов'язку адвоката зберігати конфіденційність відомостей, які відносяться до професійної таємниці, так і обов'язку державних органів, фізичних та юридичних осіб утримуватись від спроб незаконного отримання відомостей, які відносяться до професійної таємниці.
Конфіденційність стосунків адвоката та клієнта в усьому цивілізованому світі вважається основним та фундаментальним правом та обов'язком юриста, наріжним каменем консультаційної системи. Важливість збереження адвокатом професійної таємниці обумовлена, по-перше, тим, що тільки таким чином є можливим спонукати клієнта дати повну інформацію щодо обставин справи, без чого надати юридичну консультацію просто неможливо. Клієнт не повинен побоюватися розголошення адвокатом конфіденційних відомостей ні третім особам, ні суду, ні іншим державним органам. По-друге, західна юридична традиція вважає законодавчий захист конфіденційності стосунків юриста та клієнта необхідним елементом забезпечення рівності сторін у змагальній системі судового провадження.
В той же час, зміст чинної редакції статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідні норми проекту Податкового кодексу України та практика органів державної податкової служби створює серйозну загрозу збереженню адвокатської таємниці в Україні.
Зокрема, органи державної податкової служби з метою доведення зв'язку витрат на правову допомогу з господарською діяльністю платників податку, вимагають від платників податку розкриття інформації про питання, з яких платник податку звертався до адвоката, суть отриманих консультацій, порад, роз'яснень. Тобто, органи державної податкової служби фактично вимагають розкриття відомостей, що складають адвокатську таємницю.
В результаті створюються серйозні перешкоди реалізації права платників податку на отримання правової допомоги (юридичних послуг).
Абзаци г) і е) опублікованого проекту Податкового кодексу України проблеми не вирішують. Абзац г) обумовлює віднесення до витрат винагород за консультаційні, інформаційні та інші послуги зв'язком зазначених послуг з господарською діяльністю платника податків. У абзаці е) мова йде про витрати на врегулювання спорів у судових органах, однак правова допомога, що надається адвокатами платникам податків не обмежується представництвом у суді.
З огляду на вищенаведене, просимо внести в проект Податкового кодексу України наведені вище доповнення
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
Топ за тиждень
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 265
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 210
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 94
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 66
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 59
Популярне
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38320
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 31541
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
20292
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 16261
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 14644
Контакти
E-mail: [email protected]