Як українські підприємці рятуватимуть бізнес у 2025 році
“Ми знаємо, що легше не буде”. Початок року в українських бізнес-колах відзначився серйозним емоційним спадом.
Якщо попередні три роки працювали на адреналіні, то тепер емоційні запаси деяких підприємців вичерпані. На горизонті – чергова криза. Але бізнес, який звик боротися, вкотре закочує рукави.
Після падіння ВВП на 28,8% у 2022 році та слабкого відновлення на 5,3% у 2023-му, про швидке зростання економіки поки що не йдеться. Національний банк прогнозує зростання ВВП на 3,4% за підсумками 2024 року. Це означає, що не варто сподіватися на покращення економічних умов, бо купівельна спроможність населення залишається низькою.
Тож, як підприємці, які сфокусовані на українському ринку рятують бізнес у 2025 році?
Раціоналізація витрат: економія як новий фундамент
Українські компанії сьогодні орієнтовані на збереження існуючих позицій. Скорочення витрат стало обов’язковим кроком для більшості підприємств. Багато бізнесів зменшують свої бюджети на 30–40% порівняно з довоєнними показниками, відмовляючись від проєктів направлених на масштабування та орієнтуються на базові операції.
Водночас підприємці активно створюють фінансові резерви, відкладаючи 10–15% доходу. Ці кошти дозволяють швидко реагувати на кризові ситуації та непередбачувані витрати: такі як можлива релокація офісу або потреба у новому енергогенеруючому обладнанні.
Автоматизація та перехід на цифрові моделі роботи. Новітнє обладнання допомагає пришвидшити процеси і зробити продукт дешевшим. Наприклад, раніше в нас на виробничій лінії для виготовлення продукції працювало 7–8 працівників, зараз достатньо лише трьох операторів. При цьому зросла швидкість виготовлення продукції. Варто врахувати, що такі технологічні оновлення потребують фінансових вкладень. Тому краще розглянути можливості для додаткового фінансування. Наприклад, скористатися державними програмами кредитування.
Перехід на дистанційну роботу. Переведення команди чи частини команди з офісу дозволяє зекономити на витратах обслуговування інфраструктури, а також зробити графік співробітників більш гнучким. Таким чином команда почувається більш мобільно, може релокуватися, незалежно від компанії та продовжувати працювати будь-де. Такий підхід до організації роботи став критично важливим зокрема також через глибоку кризу кадрів.
Робота з клієнтами: лояльність понад усе
Збереження довіри існуючих клієнтів стає пріоритетом для більшості компаній. Щоб стимулювати попит, компанії пропонують вигідні умови для постійних клієнтів. навіть попри зменшення прибутків.
Також підприємства відпрацьовують схеми роботи, які допоможуть не втратити клієнтів на випадок екстреної релокації. Наприклад, формують спеціальні міні-групи, які працюють за принципом чергування. Ці групи беруть на себе комунікацію та виконання термінових замовлень у той час, коли основна частина компанії релокується.Такий підхід дозволяє зберегти довіру у стосунках між клієнтом та компанією навіть у складних обставинах.
Конкурентоспроможність: перегони якості
На тлі зростання конкуренції українські підприємства змушені знаходити унікальні способи залучення клієнтів. Компанії вдосконалюють свою продукцію, фокусуючись на її якості та відповідності сучасним запитам. Особливу увагу приділяють локальним ринкам, навіть якщо вони скоротилися. Інноваційні рішення, як нові формати обслуговування чи послуги, дозволяють виділятися серед конкурентів.
2025 рік не буде легшим. Проте за роки повномасштабної війни український бізнес довів свою гнучкість і здатність адаптуватися навіть у найскладніших умовах. Безперечно наша Перемога відкриє нові перспективи для зростання та інвестицій в українську економіку. А тому попри втому, українці мають стійку віру і надію, а також велике бажання впоратися зараз, аби розвиватися завтра. Наша стійкість сьогодні – найкраща інвестиція у стабільність майбутнього.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 183
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 89
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 30193
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 20131
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17965
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13118
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11192