Ці вибори не мають значення і ось чому
Нас вчергове намагаються затягти в передвиборчу істерію. Щоб не піддатися маніпуляції важливо зберігати спокій. Дихаємо рівно, мислимо раціонально.
Головна стаття експорту Колумбії не кава, а кокаїн. Він приносить країні величезний обсяг валюти, в його виробництві задіяні десятки, якщо не сотні тисяч людей. Це значна частина колумбійської економіки. Але ви не прочитаєте про це в офіційних звітах світового банку чи на Вікіпедії. Це просто приклад, в усього на світі є “зворотній бік медалі”.
Та сама Вікіпедія скаже нам, що Україна за формою правління є парламентсько-президентською республікою, а якщо подивитись в Конституцію ми дізнаємось, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Все вірно, якщо не пам’ятати про той самий “зворотній бік”.
Реальною владою в Україні є ті кому належить економіка країни. Їх не багато, ми майже всіх їх знаємо. І все що відбувалося в Україні протягом останньої чверті століття, так чи інакше, відбувалося в рамках їхніх інтересів, конфліктів чи компромісів. Цього не могли змінити шість виборів Президента, вісім виборів до Верховної Ради, цього не змогли змінити дві революції і війна. І буде дуже наївним вважати, що щось змінять сьомі президентські. В одному з фільмів, присвячених подіям 2014, коментуючи своє призначення губернатором Дніпропетровщини, Коломойський з посмішкою говорить в камеру: “ну а кому в нашій країні можна довіряти окрім олігархів?”. Він фактично в очі говорить – “ця країна належить нам”.
Свого часу, в суровій боротьбі з собі подібними, їм вдалося захопити величезні ресурси. І сьогодні невеличкої частини цих ресурсів достатньо для підтримки потрібного статус-кво. Є приказка про те, що втриматися на верхівці важче ніж досягти її. Це романтична ілюзія. Втриматися значно легше. Спитайте будь-якого військового, що легше – наступати чи оборонятися? Олігархи чудово вміють захищатися. Як автомобільні компанії випускають нові моделі автомобілів замість набридлих старих, так олігархи легко і не вимушено створюють нових політиків і навіть цілі політичні сили. Як і в першому так і в другому випадку, іноді, для цього просто достатньо просто змінити зовнішні ознаки, так би мовити фасад. А набридли політики, то тримайте коміка, а хочете – співака.
Це легко побачити навіть “неозброєним оком”. Іноді інтереси олігархів і суспільства співпадають. Наприклад для них важливо збереження політичної незалежності України, тому що це питання збереження їхнього майна, і в критичний момент вони продемонстрували наскільки ефективними вони можуть бути. Їм вигідний європейський вектор розвитку тому що там лежать їхні бізнес-інтереси і їхня персональна респектабельність. І заради цього вони навіть готові йти суспільству на певні поступки. Але там де мова йде про коріння їхньої влади ніякі зміни звичайно не можливі. І саме в цьому причина приреченості всіх так званих антикорупційних ініціатив.
Чому про це так важливо пам’ятати сьогодні? Тому що суспільству в чергове нав’язують передвиборчу істерію. Вдовбуючи через усі можливі канали комунікації страх і ненависть. Проте, хто б не став наступним Президентом України нічого кардинально не зміниться. Ну поміняються трохи місцями обличчя в телевізорі, можливо з’явиться декілька нових. Ми вже проходили це і не раз. Просто згадайте. Це важливо розуміти, щоб вчергове не піддатись примітивним маніпуляціям, визвіряючись на сусіда чи колегу, тому що він підтримує “неправильного” кандидата. Бо вибори пройдуть, а осад від зіпсованих стосунків залишиться.
Це не означає, що не потрібно цікавитися політикою, чи йти на вибори. Навпаки. Просто потрібно не піддаватися панічним настроям, псуючи нерви собі і близьким. Розуміти, що швидко, революційно, нічого не зміниться, при чому як в хороший так і в поганий бік. Але еволюційно може змінитися. Робіть вибір свідомо. Голосуйте не за того хто переможе, а за того хто вам справді симпатичний і чиї погляди ви поділяєте. Не полінуйтеся дізнатися більше. Але ставтесь з повагою до іншої думки.
Олігархи не вічні і ми не перша країна яка проходить через олігархію, як реальну форму правління. Тож дихаємо рівно, любимо близьких і зустрічаємо Новий Рік. Все буде добре.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11799
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3342
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2838
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1966
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1918