Ці вибори не мають значення і ось чому
Нас вчергове намагаються затягти в передвиборчу істерію. Щоб не піддатися маніпуляції важливо зберігати спокій. Дихаємо рівно, мислимо раціонально.
Головна стаття експорту Колумбії не кава, а кокаїн. Він приносить країні величезний обсяг валюти, в його виробництві задіяні десятки, якщо не сотні тисяч людей. Це значна частина колумбійської економіки. Але ви не прочитаєте про це в офіційних звітах світового банку чи на Вікіпедії. Це просто приклад, в усього на світі є “зворотній бік медалі”.
Та сама Вікіпедія скаже нам, що Україна за формою правління є парламентсько-президентською республікою, а якщо подивитись в Конституцію ми дізнаємось, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Все вірно, якщо не пам’ятати про той самий “зворотній бік”.
Реальною владою в Україні є ті кому належить економіка країни. Їх не багато, ми майже всіх їх знаємо. І все що відбувалося в Україні протягом останньої чверті століття, так чи інакше, відбувалося в рамках їхніх інтересів, конфліктів чи компромісів. Цього не могли змінити шість виборів Президента, вісім виборів до Верховної Ради, цього не змогли змінити дві революції і війна. І буде дуже наївним вважати, що щось змінять сьомі президентські. В одному з фільмів, присвячених подіям 2014, коментуючи своє призначення губернатором Дніпропетровщини, Коломойський з посмішкою говорить в камеру: “ну а кому в нашій країні можна довіряти окрім олігархів?”. Він фактично в очі говорить – “ця країна належить нам”.
Свого часу, в суровій боротьбі з собі подібними, їм вдалося захопити величезні ресурси. І сьогодні невеличкої частини цих ресурсів достатньо для підтримки потрібного статус-кво. Є приказка про те, що втриматися на верхівці важче ніж досягти її. Це романтична ілюзія. Втриматися значно легше. Спитайте будь-якого військового, що легше – наступати чи оборонятися? Олігархи чудово вміють захищатися. Як автомобільні компанії випускають нові моделі автомобілів замість набридлих старих, так олігархи легко і не вимушено створюють нових політиків і навіть цілі політичні сили. Як і в першому так і в другому випадку, іноді, для цього просто достатньо просто змінити зовнішні ознаки, так би мовити фасад. А набридли політики, то тримайте коміка, а хочете – співака.
Це легко побачити навіть “неозброєним оком”. Іноді інтереси олігархів і суспільства співпадають. Наприклад для них важливо збереження політичної незалежності України, тому що це питання збереження їхнього майна, і в критичний момент вони продемонстрували наскільки ефективними вони можуть бути. Їм вигідний європейський вектор розвитку тому що там лежать їхні бізнес-інтереси і їхня персональна респектабельність. І заради цього вони навіть готові йти суспільству на певні поступки. Але там де мова йде про коріння їхньої влади ніякі зміни звичайно не можливі. І саме в цьому причина приреченості всіх так званих антикорупційних ініціатив.
Чому про це так важливо пам’ятати сьогодні? Тому що суспільству в чергове нав’язують передвиборчу істерію. Вдовбуючи через усі можливі канали комунікації страх і ненависть. Проте, хто б не став наступним Президентом України нічого кардинально не зміниться. Ну поміняються трохи місцями обличчя в телевізорі, можливо з’явиться декілька нових. Ми вже проходили це і не раз. Просто згадайте. Це важливо розуміти, щоб вчергове не піддатись примітивним маніпуляціям, визвіряючись на сусіда чи колегу, тому що він підтримує “неправильного” кандидата. Бо вибори пройдуть, а осад від зіпсованих стосунків залишиться.
Це не означає, що не потрібно цікавитися політикою, чи йти на вибори. Навпаки. Просто потрібно не піддаватися панічним настроям, псуючи нерви собі і близьким. Розуміти, що швидко, революційно, нічого не зміниться, при чому як в хороший так і в поганий бік. Але еволюційно може змінитися. Робіть вибір свідомо. Голосуйте не за того хто переможе, а за того хто вам справді симпатичний і чиї погляди ви поділяєте. Не полінуйтеся дізнатися більше. Але ставтесь з повагою до іншої думки.
Олігархи не вічні і ми не перша країна яка проходить через олігархію, як реальну форму правління. Тож дихаємо рівно, любимо близьких і зустрічаємо Новий Рік. Все буде добре.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник вчора о 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак вчора о 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін вчора о 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов вчора о 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко вчора о 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов вчора о 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов вчора о 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 22332
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 9807
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 8527
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5533
-
Маша Єфросиніна знялася у новому серіалі: про що він
Життя 3977