Виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів, цінних паперів в депозит нотаріуса
Все що потрібно знати про виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів або цінних паперів в депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу
Інколи трапляються ситуації, коли кредитор з певних причин не може, або не бажає прийняти зобов’язання боржника. Постає логічне запитання «а що ж робити боржнику?»
Схожа проблема виникла й у мого клієнта, який зіштовхнувся з тим, що кредитор відмовився від прийняття грошових коштів, не надав розрахунковий рахунок, не відповідав на телефонні дзвінки, не дозволяв своєму представнику спілкуватись з боржником та його юристом, чим фактично позбавив боржника можливості виконати зобов’язання в добровільному порядку.
Для того, щоб швидко та в законний спосіб вирішити цю проблему ми скористались таким правовим механізмом, як внесення коштів в депозит нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Дійсно, це ефективний, передбачений законодавством, спосіб за допомогою якого можна безпечно виконати рішення суду, умови договору, або будь-які інші боргові зобов’язання тощо.
Крім того, у постанові КЦС ВС від 25 листопада 2019 року у справі № 320/10363/15-ц зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки.
Отже, зобов’язання боржника вважається виконаним з моменту перерахунку коштів на депозит нотаріуса, а тому кредитор, фактично, позбавляється можливості нараховувати пеню та штрафи за можливе несвоєчасне виконання обов’язку.
Сам факт того, що боржник використовує альтернативний спосіб виконання зобов`язання за правилами ст. 537 ЦК України свідчить про те, що він вжив усіх можливих заходів для належного виконання зобов`язання.
Варто врахувати, що процедуру та алгоритм внесення коштів на депозит нотаріуса передбачено у главі 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (зі змінами) (далі – Порядок).
Хочу наголосити, що будь-які порушення Порядку можуть стати причиною для оскарження такої нотаріальної дії, та відповідно, спричинити несприятливі наслідки для боржника в контексті належності виконання зобов’язання.
Після виконання зобов’язання в порядку ст. 537 ЦК України, приватним, або державним нотаріусом видається довідка про прийняття коштів на депозитний рахунок, яка підтверджує факт виконання зобов’язання, відсутності прострочення з боку боржника тощо.
Проте, інколи виникають ситуації, коли особа, яка внесла грошові кошти або цінні папери в депозит нотаріуса потребує їх повернення.
Відповідно до пп. 10.1 п. 10 Порядку повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за згодою депонента. Вимога про повернення грошових сум і цінних паперів і згода на їх повернення повинні бути оформлені письмово.
А тому, у разі необхідності, боржник може повернути свої кошти шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, якщо проти цього не заперечує кредитор.
Отже, якщо кредитор відмовляється, або з певних причин не має змоги прийняти зобов’язання, то в цьому випадку виконати зобов’язання можна через депозит нотаріуса. Такі дії зі сторони боржника будуть свідчити про добросовісність намірів та убезпечать від нарахувань пені, судових процесів, примусових стягнень тощо.
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 20911
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16203
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 8162
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 5757
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 5422