Зменшення трудових штрафів: зрада чи перемога?
Аналіз законопроекту щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України
3 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу Проект Закону №1233 про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України).Даним актом передбачаються зміни до ст. 265 КЗпП України, а саме - зниження розміру фінансових санкцій для роботодавців у разі порушення законодавства.
Станом на грудень 2019 законопроект доопрацьовується та готується до другого читання. А тому аналіз запропонованих проектом №1223 змін є досить актуальним.
Status quo. Відповідно до ст. 265 КЗпП у чинній редакції за порушення законодавства про працю роботодавець (юридична особа чи ФОП) несе наступну фінансову відповідальність:
Порушення | Санкція (у 2019 році) |
фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків | 125 190 грн. |
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | 125 190 грн. |
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 41 730 грн. |
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" | 41 730 грн. |
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 12 519 грн. |
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників | 417 300 грн. |
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами 2-4 ст. 265 КЗпП | 4173 грн. |
На мою думку, такий розмір санкцій виконує стимулюючу та превентивну функцію:
"мотивує" роботодавців до сумлінності в частині оформлення працівників, виплати офіційної заробітної плати, дотримання трудових гарантій тощо;
виконує роль запобіжника перед вчиненням трудового порушення.
Особливим є розмір штрафу за недопущення контролюючого органу для здійснення перевірки - 100-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Він вводився в першу чергу для того, щоб інспектори з праці могли здійснювати інспекційні відвідування та стежити за дотриманням трудових прав наших громадян.
Що пропонується? Законопроект №1233 покликаний знизити тиск на бізнес. Відповідно до пояснювальної записки: "Запровадження таких розмірів штрафних санкцій стали катастрофічними для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. В існуючих економічних умовах, застосування таких високих штрафних санкцій до представників малого та середнього бізнесу означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу."
Порушення | Санкція |
фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків | письмове попередження. Якщо вчинено повторно протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, тоді 4 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. |
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі не зміниться | 125 190 грн. (у 2019 році) |
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 8 346 грн. |
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" | 8 346 грн. |
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників | 33 384 грн. |
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами 2-4 ст. 265 КЗпП | Письмове попередження. Неодноразове та/або повторне порушення інших вимог трудового законодавства протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, у 1 розмірі мінімальної зарплати за кожне таке порушення. |
Приклад. Підприємство "А" використовує у своїй діяльності незадекларовану працю, тобто має неоформлених працівників у кількості 10 осіб. Посадові особи підприємства розуміють, що допускають у своїй діяльності трудові порушення, проте вважають, що таким чином вони "економлять" кошти.
Якщо зараз Держпраця перевірятиме підприємство, то:
- недопуск інспектора до перевірки коштуватиме 417 300 грн. в бюджет України;
- в разі проведення перевірки штраф за 10 неоформлених працівників складе 1 25 1900 грн. в бюджет України.
Якщо Держпраця перевірятиме підприємство після внесення змін, пропонованих Законопроектом №1233, то:
- недопуск інспектора до перевірки коштуватиме 33 384 грн. в бюджет України;
- в разі проведення перевірки штраф за 10 неоформлених працівників складе 150 228 грн. в бюджет України.
Наслідки. На мою думку, в разі послаблення фінансової відповідальності реалізація стимулюючої та превентивної (попереджувальної) функції зведеться до нуля. Підприємству буде простіше заплатити штраф та "закрити очі" на наявність порушення до наступної перевірки, оскільки "драконівські" штрафи скасовані.
Баланс інтересів. Звісна річ, ситуація двостороння і бізнес в особі роботодавців не зобов'язаний страждати від "катастрофічного розміру штрафів". Також діяльність Держпраці не повинна мати ознаки тиску чи вимагання. Проте, в той час бізнес зобов'язаний дотримуватись соціальних гарантій найманих працівників. Важко не погодитись із тезою, що оформлення працівників або виплата офіційної заробітної плати позитивно впливатиме на розвиток суспільства. І в разі якщо роботодавець допустив умисне порушення, то він зобов'язаний заплатити штраф у такому розмірі, щоб порушення більше не повторилось. Якщо розмір штрафу призведе до фінансової нестабільності, то виною цьому не держава, не розмір штрафу, а роботодавець. Тим більше, підприємницька діяльність завжди була, є і буде ризиковою. Зниження штрафів може бути допустимим при умові високого рівня правосвідомості роботодавців та нульової толерантності до трудових порушень.
Тому, на мою думку, аналізована законодавча ініціатива має благородну ціль, але при цьому і досить посереднє виконання, потенційним наслідком якого може бути порушення прав працівників.
Досить скоро Верховна Рада України зробить вибір - підвищити показник простоти ведення бізнесу (Ease of doing business index) чи забезпечити дотримання прав працівників.
Повний текст статті опублікований у виданні Кадровик.UA.
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 23857
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 19510
-
СБУ затримала начальника управління податкової служби у Сумській області – фото
Бізнес 11168
-
У Кіровоградській області почали будувати ВЕС на 93 МВт. Гроші дає Укргазбанк
Бізнес 8942
-
"Складно, але не критично". З'явилась перша реакція влади України на мита Трампа
Бізнес 5081