Систематичні обстріли портів Одеси: криза контейнерної логістики та її наслідки
Обстріли портів Одеси росією паралізували контейнерні перевезення, загрожують міжнародній співпраці та підвищують ризики для іноземних суден.
Протягом жовтня росія почала систематично обстрілювати порти Великої Одеси. Є загиблі та поранені, а також – руйнування інфраструктури. Особливим шоком для української контейнерної логістики стало влучання балістичної ракети в судно-контейнеровоз. Ще кілька місяців тому саме відновлення контейнерних перевезень у чорноморських портах сприймалося як сигнал, котрий свідчив на користь того, що інші країни бачать перспективу у використанні Зернового коридору Чорним морем. Станом на сьогодні контейнерне сполучення у чорноморських портах паралізоване, а перевізники міркують над тим, що робити далі.
Атаки на порти: реальність та інтерпретації
Якщо говорити про офіційні дані, озвучені віцепрем'єр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою, то протягом 3 місяців росія атакувала портову інфраструктуру близько 60 разів. Майже 300 її об’єктів пошкоджені чи знищені. Також це стосується 177 транспортних засобів і 22 цивільних суден.
Інститут вивчення війни ISW у своєму звіті зазначає, що такі дії росія робить для підриву міжнародної підтримки України та для спонукання її до переговорного процесу. Варто більш детально розібратися в тому, як виглядає ця ситуація зсередини логістичної галузі та якими наслідками вона загрожує.
Якими стануть наслідки російських ударів по портах
На сьогодні сфера контейнерних перевезень переживає потрясіння з причини зазначених вище факторів. Ясна річ, що воно впливає на міжнародні відносини України з тими державами, з якими відбувається співпраця у питанні контейнерного сполучення. Це стосується як балк перевезень, так і контейнерного сполучення, яке відновилося з квітня 2024 року. Також у липні поточного року було відновлено сполучення прямим заходом суден.
Коли відбувалися ці позитивні зрушення, багато учасників ринку мали надію на те, що контейнерні перевезення через порти Великої Одеси допоможуть вийти на довоєнні показники логістичної галузі. А повернення контейнерних суден у чорноморські порти сприймалося у якості сигналу, що партнери вірять в перспективність співпраці, попри ризики. Що ж насправді відбувається після систематичних обстрілів? Наразі наслідки є наступними:
- Станом на зараз, з причини прямого влучання у контейнеровоз та систематичних влучань у портову інфраструктуру протягом 2 тижнів, контейнерними лініями було прийнято рішення про зупинку суднозаходів.
- Страхування суден, які йтимуть до українських портів, суттєво дорожчає (до 1% від вартості судна) у зв’язку з ризиками, спричиненими внаслідок обстрілів.
- Діючі клієнти та інші учасники сфери контейнерних перевезень перебувають у стані вимушеної зміни маршрутів, частина вантажів повертатиметься на румунський порт Констанца.
- З’являється додатковий ризик для іноземних суден, котрий раніше був, скоріш, гіпотетичним, а зараз він стає практичним та реальним.
- Доводиться повертатися до схем логістики 2022 та початку 2023 років із використанням у логістичних маршрутах портів країн-партнерів – Румунії та Польщі.
Разом з тим, є і деякі позитивні новини, котрі обнадіюють. Компанія Maersk оголосила про те, що запускає новий щотижневий фідерний сервіс до порту Чорноморськ від хабу в Порт-Саїді (Єгипет). Запуск сервісу стартуватиме 16 жовтня з Порт-Саїду, а перше прибуття до Чорноморська заплановане на 22 жовтня, як повідомляють представники компанії Maersk. Таким чином, робляться кроки для того, щоб рівень з'єднаності та ефективності логістики на українському ринку продовжував зростати.
Отож, ми бачимо як деякі позитивні зрушення, так і серйозну проблематику, яку неможливо замовчувати. Чи вирішиться ця ситуація у найближчому майбутньому? Зараз про це складно говорити достеменно. Втім, хочеться сподіватися на посилення української системи ППО, яка зробить роботу в акваторіях портів Чорного моря більш безпечною.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12114
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10260
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6558
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4139
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3538