В каком году или веке, по немецким меркам, живут украинцы
Значительная часть в середине 19 века.

Доля расходов домохозяйств на продукты питания, напитки и табачные изделия в потребительских расходах в Германии с 1850 по 2020 гг.
Во всём мире сегодня говорят об инфляции. А это значит, речь идёт о подорожании всего и вся. Германия в этом случае не является исключением. Действительно, и в этой стране, большинство вещей сегодня дороже, чем когда-либо. Особенно это касается цен на энергоносители и на бензин. Это связано с тем, что в рыночной экономике цены, как правило, растут, а не падают.
Всё это так, но как отмечают экономисты, на всё надо смотреть с исторической точки зрения.
Возьмём, например, хлеб. Килограмм темного смешанного хлеба стоил 0,26 евро в 1950 году, 0,67 евро в 1970 году, 1,73 евро в 1990 году и 2,73 евро в 2015 году. Таким образом, можно сказать, что цена на хлеб с 1950 года выросла в десять раз и достигла очередного рекорда.
Получается, что хлеб сегодня - это роскошь? Но, разве меньше людей могут позволить себе сегодня купить хлеб, чем в 1950 году? Очевидно, что нет. Хлеб, возможно, стал дороже, но сегодня люди зарабатывают больше, чем в 1950 году. Решающим фактором для выяснения этой проблемы, является тот факт, какую часть своего дохода потребители тратят на покупку продуктов питания. Статистика показывает, как это видно на диаграмме, что цены на них росли медленнее, чем доход.
Если в 1950 году немецкая семья на продукты питания тратила 44% своего месячного заработка, то в 2020 году только 15.5%. А в 2016 году и того меньше – 13.3%.
Что это значит? А это значит, что у каждой семьи будет оставаться больше денег на одежду, технику, досуг и путешествия.
Каждый из нас может узнать, в каком году или веке он сегодня живёт по немецким меркам.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 612
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 255
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35810
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11591
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6193
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3662
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2198