Порушення правил карантину: як захиститись від реального штрафу?

Чи дійсно порушників притягують до відповідальності у вигляді штрафу? Як складається судова практика на сьогодні?

Приймаючи низку рішень стосовно запобігання поширенню COVID-19, парламент нашої держави вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зокрема, з’явилася нова стаття 44-3, згідно з якою передбачається накладення штрафу на громадян від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадовців – від 2000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафні санкції накладаються у разі порушення:

- Закону №1645-III від 06.04.2000 року «Про захист населення від інфекційних хвороб»

 - Інших законодавчих актів

- Рішень органів місцевого самоврядування стосовно боротьби з інфекційними хворобами

 Варто розібратися: чи дійсно порушників притягують до відповідальності у вигляді штрафу? Або ж справа закінчується лише складанням адмін. протоколу? 

В статті 7 КУпАП зазначається: ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адмін. правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Навіть коли правила карантину таки порушені, працівники правоохоронних органів повинні дотримуватись законодавчих вимог стосовно складання адмін. протоколу. Зокрема, йдеться про належне обґрунтування/ доведення порушення, яке було вчинене.

Що необхідно знати про чинні правила карантину? 

Теперішні правила карантину набрали чинності згідно з постановами Кабміну №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року та №239 «Про внесення змін до постанови № 211» від 25 березня 2020 року. Такі постанови прийняті згідно з нормами закону №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Карантин запроваджено на всій території нашої держави з 12 березня до 24 квітня 2020 року. З 6 квітня діють оновлені, більш суворі, правила карантину, які забороняють:

- Перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту (медичні маски, респіратори, самостійно виготовлені маски).

- Перебувати на вулиці без документа, що посвідчує особу.

- Проводити та збиратися на масові заходи будь-якого характеру, винятки: заходи, що потрібні для забезпечення функціонування органів держ. влади та місцевого самоврядування.

- Приймати відвідувачів у закладах громадського харчування, обслуговування населення й таке інше.

- Перевозити пасажирів метрополітенами, автомобільним транспортом на регулярній та нерегулярній основі, крім перевезення легковими авто та переміщення осіб за службовою потребою.

- Переміщуватися в групі більш як з двох осіб (винятки: службова необхідність та супровід малолітніх осіб до 14 років).

- Перебувати в громадських місцях малолітнім особам до 14 років без супроводу батьків/ опікунів/ піклувальників.

- Відвідувати зони відпочинку (парки, сквери, набережні й таке інше), винятки: службова необхідність та вигул домашніх тварин.

- Відвідувати заклади освіти, спортмайданчики, дитячі майданчики й таке інше. 

Як складається протокол за ст.44-3 КУпАП?

Складання протоколу про порушення правил карантину не означає автоматичне притягнення до відповідальності. Насамперед, по факту порушення співробітниками поліції складається протокол. Як показує практика: більшість подібних справ після судового розгляду закривається або матеріали повертаються на доопрацювання до правоохоронних органів. Норми ст.278 зобов’язують суддю перевіряти законність складання протоколу та інших матеріалів на етапі підготовки до розгляду справи.

Обов’язковими в протоколі є наступні складові:

- Дата й місце складення.

- Прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, яка склала документ.

- Дані про особу, що притягується до відповідальності.

- Суть адмін. правопорушення, місце та час вчинення.

- Посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність.

- Відомості про свідків, потерпілих (за наявності).

- Пояснення особи, яка притягається до відповідальності.

- Інші значущі відомості. 

Станом на 6 квітня в суді переглянуто вже 426 протоколи про адмін. правопорушення за статтею 44-3 КУпАП. З них :

- 59% (250 випадків) - справу повернуто на доопрацювання

- 29% (123 випадки) - провадження закрито у зв’язу з відсутністю події / складу правопорушення

- 8 % (34 випадки) - особу визнано винною та стягнуто штраф 

- 4% (19 випадків) - особу визнано винною, однак звільнено від відповідальності 

Найбільша кількість випадків притягнення до адмін. відповідальності припадає на Дніпропетровську область та Донецьку область, відповідно – 57 та 48 випадків. По місту Києву в провадженні 18 справ, по області – 15 справ. 

Тільки 12% порушників притягнуто до відповідальності.

Як захиститись від штрафу за порушення правил карантину?

В кожному окремому випадку варто аналізувати наявність чи відсутність порушень з боку представників правоохоронних органів при складанні протоколу, в самому оформленні документа чи в доведенні доказами порушення. Вивчаючи судову практику, можна виокремити найбільш вагомі підстави для захисту від притягнення до відповідальності.

1.  Підстави для припинення провадження:

- Не надано належних, допустимих та достовірних доказів.

- Спроба притягнути до відповідальності неналежного суб’єкта (зокрема, найманого працівника замість підприємця).

- Спроба притягнути до відповідальності особу за порушення самоізоляції в той момент, коли ця особа ще не добралася до місця самоізоляції (додому).

- Перебування особи у місці проведення торгівельної діяльності без мети проводити таку діяльність (зокрема, проведення ревізії, впорядкування асортименту).

- Спроба притягнути до відповідальності за порушення правил торгівлі особу, яка не є суб’єктом господарювання.

2. Підстави для повернення справи на доопрацювання/ для належного оформлення:

- Відсутнє посилання на конкретні норми закону щодо порушення правил карантину (зокрема диспозиція ст.44-3 КУпАП носить бланкетний характер).

- Не зазначено, яке конкретно правило карантину було порушене.

- Спроба притягнути до відповідальності за участь у масовому заході без встановлення осіб учасників цього заходу та їхніх пояснень.

- Відсутні докази належності порушника до кола суб’єктів господарювання, стосовно яких діють заборони під час карантину (в протоколі відсутній витяг з ЄДРПОУ із видами діяльності за КВЕД)

- Протокол/ докази поганої якості, нечитабельні, в документі не повністю вказані відомості про особу, що його складала. 

Слід підкреслити: навіть якщо особу визнають винною у порушенні правил карантину, її можуть звільнити від відповідальності на підставі малозначності правопорушення. Прецеденти вже є! Судами мають враховуватись обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. А саме – ступінь суспільної шкідливості правопорушення, ступінь вини порушника, його майновий стан й таке інше. Приміром, суди звільняють від відповідності осіб, які здійснюють продаж непродовольчих товарів без засобів індивідуального захисту. Суди обмежуються усним зауваженням. 

Як складається судова практика на сьогодні?

Випадки, коли особи до відповідальності притягнуті не були:

У справі №234/5552/20 (постанова від 01.04.2020р.) Краматорським міським судом розглядалась справа про притягнення до відповідальності громадянки, яка на зупинці громадського транспорту у м. Краматорську торгувала непродовольчими товарами, а саме штучними квітами та іншим, чим (за переконання поліції) порушила правила карантину, передбачені ч.2. п.3 постанови КМУ від 11.03.2020. Однак суд вказав, що громадянка не є суб’єктом господарювання, оскільки не зареєстрована приватним підприємцем, а отже на неї не поширюються ч.2 п.3 постанови КМУ (порушення правил торгівлі).

Звертаємо увагу, що наведена вище ситуація доволі часто прослідковується у рішеннях про закриття провадження. 

У справі №539/1023/20 (постанова від 01.04.2020р.) Лубенський міськрайонний суд розглядав справу про притягнення до відповідальності, фізичної особи – підприємця, який не припинив роботу свого магазину та здійснював продаж взуття відвідувачам, чим порушив п.3, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Однак, в судовому засіданні такий ФОП пояснив, що дійсно був у приміщенні магазину, однак торгівлю не здійснював, прийшов для складання звітності. Але у зв'язку з тим, що випадково не зачинив за собою двері, до приміщення зайшли якісь чоловік та жінка, він став просити їх покинути приміщення, однак за ними, майже відразу, зайшли працівники поліції та стали складати протокол. 

Суд вирішив, що у справі не зібрані належні, допустимі та достатні докази вини особи у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, та закрив справу у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У справі №948/291/20 (постанова від 01.04.2020р.) Машівський районний суд розглядав справу про притягнення до відповідальності особи, яка здійснювала торгівлю продуктами харчування в не відведених для цього місцях. Працівник поліції під час складання протоколу обмежився зазначенням лише загальних назв нормативних документів, а саме: постанови КМУ від 11 березня 2020 №211, Правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних прав і норм згідно №1645-III, а також рішення органів місцевого самоврядування, без конкретизації відповідних статей та пунктів, а рішення органів місцевого самоврядування, які порушені особи, взагалі не зазначені.

Суд вирішив повернути справу на доопрацювання до відділу поліції для належного оформлення, в ході якого усунути вищевказані недоліки.

У справі №128/875/20 (постанова від 01.04.2020) Вінницький районний суд розглядав справу про притягнення до відповідальності особи, яка повернулася 15.03.2020 з Республіки Польща і не вжила заходів щодо самоізоляції на чотирнадцятиденний термін, чим порушила положення закону №1645-III.

Однак, у протоколі про адміністративні правопорушення були відсутні відомості про те, які саме вимоги закону №1645-III були порушені винуватцем, більш того до протоколу долучено копії документів неналежної якості, які є нечитабельними. 

Суд вирішив повернути справу на доопрацювання до відділу поліції для належного оформлення, в ході якого усунути вищевказані недоліки.

У справі №463/2639/20 (постанова від 31.03.2020) Личаківський районний суд м. Львова розглядав справу про притягнення до відповідальності особи, яка здійснювала заборонену діяльність, а саме працівник ломбарду ПТ "Найкращий ломбард " здійснював діяльність чим порушив правила карантину.

Однак у даній справі, суд звернув увагу, що працівниками поліції зафіксовано лише фізичне перебування працівника ломбарду у середині приміщення, але не факт здійснення ним діяльності визначеної Положенням про порядок надання фінансових послуг ломбардами, в тому числі прийому громадян з метою такої діяльності, вирішив про відсутність у діях винуватця складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.

Суд також наголосив, що заходи Уряду та міської комісії направлені на обмеження доступу громадян до певних суб'єктів господарювання, зокрема ломбардів, а не припинення їх діяльності в цілому. 

Випадки, коли порушників притягнули до відповідальності: 

Постановою від 01.04.2020 у справі №591/1906/20 Зарічним районним суд м. Суми притягнуто до відповідальності особу, яка зайшла до магазину "АТБ" без засобів захисту, тобто знаходилась у публічному місці без засобів індивідуального захисту (медичної або респіраторної маски) та накладено у розмірі 17 000, 00 грн.

Постановою Романівського районного суду від 31.03.2020 у справі №290/309/20 притягнуто до відповідальності ФОП, який бувши суб'єктом господарювання, здійснював торгівельне обслуговування населення в період заборони здійснення такої діяльності, що визначена Постановою КМУ №211, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2020 у справі №761/8861/20 громадянина притягнуто до відповідальності за те, що останній 20.03.2020 року о 17 год. 25 хвилин за адресою: пр-т. Перемоги, 86 в м. Києві, порушив вимоги постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року, а саме перевозив в маршрутному таксі – маршрут №189 більш як 35 осіб.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2020 у справі №607/5215/20 притягнуто до відповідальності громадянку, яка надавала перукарські послуги в період карантину, та накладено на останню штраф в розмірі 17 000, 00 грн.

Отже, за обставин неналежного складання працівниками поліції протоколу та/ чи недолучення до нього належних й достатніх доказів варто йти до суду та/або надати суду свої заперечення у вигляді письмових пояснень, в яких варто звернути увагу суду на помилки та інші недоліки в протоколі про адмін. порушення. Отож, захиститися від відповідальності за таких обставин цілком можливо.