Проект бюджету-2019: вдаваний оптимізм
Чому від кошторису на передвиборчий рік знову не варто чекати розвитку.
Попри радісні запевнення урядовців, внесений до Верховної ради проект бюджету на 2019 рік знову виявився «бюджетом виживання», а не розвитку країни. Уряд вперто не хоче використовувати наявні у нього інструменти для прискорення зростання економіки. Що напередодні ймовірного чергового витка світової кризи, насиченого виборами року та величезних обсягів зовнішніх виплат змусить країну туго затягти паски.
Завищені доходи
В уряді бюджет-2019 назвали «бюджетом розбудови країни». Проте навіть швидкого прочитання достатньо, аби зрозуміти, чому ці очікування – завищені.
Передусім, нереалістичними виглядають заплановані доходи у розмірі близько 1 трлн. грн. Очікується, що економіка зросте на 3%, однак цей прогноз виглядає надто оптимістичним. Навіть НБУ прогнозує зростання на майбутній рік лише 2,5 відсотки. А за найгіршим урядовим сценарієм – 1%.
За рахунок чого станеться зростання надходжень за податком на прибуток? Як бізнес буде нарощувати дохідність в умовах відсутності регулярного дешевого кредитування? Що може змусити підприємців підвищувати доходи своїх працівників, окрім адміністративного підвищення мінімальної зарплати? Можливо, в уряді сподіваються на ефективність заходів з детінізації – проте, на думку експертів, штрафи і «погроми» тих, хто платить зарплати в конвертах, лише поглиблять корупцію серед інспекторів, і ще більше тінізують малий і середній бізнес.
Досвід поточного року, коли через нестачу коштів на казначейському рахунку вже ледь не почалися масові затримки із виплатою пенсій, а Мінфіну довелось терміново позичати гроші під не дуже приємні відсотки – свідчить, що в уряду є схильність не прораховувати реальні можливості. І це при тому, що в Кабміну була купа «перестраховочних» «подушок безпеки» типу 6 млрд. грн. разових надходжень від продажу 4G-ліцензій чи 4,7 млрд грн. від спецконфіскації активів «попередників». Ані одного, ані іншого в 2019 році вже не буде.
Ще є «віртуальне» джерело доходів –традиційно міфічні очікування 17 млрд. грн. від приватизації державного майна.
Приховані розриви
Особливо тривожним з точки зору потенційного недовиконання дохідної частини є й інший перекіс – неадекватна оцінка видатків державного бюджету. Що поглиблює реальний дефіцит, заганяючи країну все глибше до боргової ями. Не будемо зупинятися на підвищенні соціальних видатків, піар-кроках типу «бейбі-боксів» та інших передвиборчих гасел, які очевидно стануть основою для кампанії нинішніх урядовців перед походом у парламент наступного скликання, і спрямовані на електорально активні верстви населення.
Адже якщо на соціальні подачки гроші ще якось шукатимуть, то для інших видатків їх може просто не вистачити.
Аби переконатися в примарному уявленні авторів документу про реальну ситуацію в країні, варто поглянути лише на один рядок – розмір коштів, які виділяються на погашення субсидій на оплату комунальних послуг. Наступаючи вже третій рік поспіль на одні й ті самі граблі, уряд на 2019 рік знову заклав у бюджеті на ці цілі суму, якої ледь вистачить на перші півроку (якраз на час проведення президентської кампанії). Якщо в поточному році на субсидії запланували 70 млрд. грн. – і при цьому навіть міністр соцполітики визнає, що цього недостатньо і потрібно ще щонайменше 7 млрд. – то в наступному році в кошторис заклали 55 млрд. грн.
Тут варто скромно нагадати, що попереду урядовці вже анонсують підвищення цін на газ для населення. А значить – збільшення потреби в субсидіях навіть від поточного рівня, оскільки доходи населення очевидно не зростатимуть такими ж темпами, як цінники за опалення. Відтак можна сміливо оцінювати заниження видатків у щонайменше 20 млрд. грн. лише по цій одній статті.
Враховуючи низку проблемних дохідних статей, реальна «дірка» може становити ще половину від офіційно заявленого дефіциту в 90 млрд. грн.
Люфт для економії
З огляду на такий стан справ, а також на значні обов’язкові витрати, уряду вартувало б сконцентрувати ті відносно незначні доходи, які вдасться зібрати – для виконання дійсно важливих завдань. Окрім безумовної необхідності повністю забезпечити соціальні видатки та їх індексацію на рівень інфляції, можна було б очікувати виділення ресурсів на створення передумов для залучення інвестицій, на капітальні інфраструктурні проекти. Проте крім 56 млрд. грн. дорожнього фонду на реконструкцію і ремонт автомагістралей, у тому числі 17 млрд. грн. на регіональні шляхи, похвалитися особливо нічим.
Натомість традиційно значне зростання видатків демонструють силові структури. 82 млрд. грн. (+25% від рівня 2018 року) отримає Міністерство внутрішніх справ, з них 30 млрд. грн. (+20%) – Національна поліція. 101 млрд. грн. (+17%) піде на потреби Міноборони, 9,4 млрд. грн. (+15%) – Служба безпеки. При цьому Національному антикорупційному бюро чітко вказали на його місце в загальній ієрархії «старших братів» - його фінансування зросте лише на 1,2% і становитиме 868 млн грн. Так, фінансування силовиків в умовах війни має бути достатнім. Проте низка невиправданих видатків зводить нанівець всі спроби довести їхню ефективність. Приклад із закупівлею іноземних вертольотів за 4,4 млрд. грн. – лише один із таких аспектів. Це при тому, що Україна сама може виготовляти подібні літальні апарати.
Третину всіх видатків уже не перший рік поспіль з’їдають дві величезні статті – обслуговування державного боргу (145 млрд. грн. – це тільки відсотки!) та перерахування в Пенсійний фонд (166 млрд. грн. – це додатково до коштів, які ми платимо у вигляді єдиного соціального внеску). Ці напрямки могли би стати основними для антикризових реформ. Стратегія на зменшення загального обсягу державного боргу, нібито заявлена урядом, поки не працює: в 2019 ми знову плануємо запозичити на $2,5 млрд більше, ніж віддати. Те ж саме стосується і реформування системи пенсійного забезпечення.
Чого ми не побачили, так це реальних видатків розвитку. 7 млрд. грн., які заявлені на підтримку аграрного сектора – ніщо порівняно із дотаціями, які фермери отримують в країнах Євросоюзу. При цьому стимулювання тваринництва – галузі, що дає вищу додану вартість – підтримка лишається незмінною на рівні 2018 року, тому висока вірогідність, що її знову сконцентрують в руках всього декілька крупних підприємств. На заходи з підтримки експорту планують спрямувати ледь трохи більше 100 млн грн., а це взагалі крапля в морі поруч із мільярдними субсидіями, які виділяють для вітчизняних виробників уряди провідних країн світу задля їх просування на зовнішні ринки. Щоб реально запрацювало Експортно-кредитне агентство потрібно не менше 700 млн. гривень. І це лише для початку. Щоб отримати реальні результати, потрібно на порядок більше коштів для здешевлення кредитування високотехнологічного експорту.
В цілому проект бюджету на 2019 рік справляє гнітюче враження. На жаль, напередодні нових економічних та політичних випробувань проект консервує кволе жевріння. Потрібно кардинально змінювати економічну політику. І це треба відобразити у проекті бюджету держави на наступний рік.
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 456
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 226
- Модель нової індустріалізації України 181
- Професії зникають, навички – у тренді 170
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 138
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 18831
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 11162
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4768
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4459
-
Французьке посольство хоче купити історичний будинок у центрі Києва – компанія НЕСТ
уточнено Бізнес 4413