Якнайкращі інтереси дитини: адвокатський погляд на визначення місця проживання дитини

Стаття розкриває аспекти вирішення спорів щодо місця проживання дитини, врахування її інтересів та складнощі, що виникають у випадках із міжнародним елементом чи розлученням батьків.

Справи, що стосуються дітей, завжди належать до найскладніших і найчутливіших у практиці адвоката. Кожен випадок — це не просто юридичний конфлікт, а глибока емоційна драма, де від рішення залежить майбутнє маленької людини. У центрі кожної такої справи — дитина, її інтереси, безпека та добробут. І саме принцип забезпечення якнайкращих інтересів дитини є основоположним, незалежно від того, йдеться про визначення місця проживання, позбавлення батьківських прав чи реалізацію права на спілкування.

Законодавство України, міжнародні стандарти та практика Європейського суду з прав людини одностайні у вимозі ставити інтереси дитини вище за бажання чи претензії дорослих. Однак що саме означає «якнайкращі інтереси дитини»? Як правильно врахувати її думку, коли вона ще така мала? Що робити, якщо один із батьків перебуває за кордоном або якщо сім’я розривається між двома країнами? І як знайти баланс між правом дитини зберегти зв’язок із сім’єю та її потребою в стабільному й безпечному середовищі?

Ці питання потребують не лише ґрунтовного знання законів, а й людяності, мудрості й уважності до кожної деталі. Адже у спорах, що стосуються дітей, завжди є щось більше за юридичні аспекти: це історії родин, життя й долі, які потребують дбайливого підходу та справедливого вирішення. Спори, пов’язані з дітьми, — саме такі. Як адвокат із багаторічним досвідом, я завжди наголошую: найважливішим завданням усіх сторін, які беруть участь у подібних справах, є забезпечення якнайкращих інтересів дитини. І сьогодні хочу поговорити про те, як ці інтереси визначаються, які нюанси враховують суди та що ми, правники, можемо зробити для їх захисту.

Міжнародні стандарти та правова база

Ключовим документом, який слугує основою для визначення найкращих інтересів дитини, є Конвенція ООН про права дитини. Вона закріплює принцип пріоритетності інтересів дитини у будь-яких діях чи рішеннях. Стаття 3 цього документа говорить, що всі органи влади та суди повинні враховувати інтереси дитини як основне міркування.

На практиці це означає, що рішення про місце проживання дитини, порядок участі батьків у її вихованні, а також інші питання, мають бути спрямовані на створення безпечного, спокійного та підтримуючого середовища для дитини.

Принципи, які враховують українські суди

Верховний Суд України у своїй практиці визначив кілька базових принципів, які суди застосовують при вирішенні спорів щодо дітей. До них належать:

1. Збереження сімейного оточення. Якщо обидва батьки придатні для виховання дитини, суд буде намагатися зберегти зв’язок дитини з обома.

2. Погляди дитини. Суд з’ясовує думку дитини, незалежно від її віку, з урахуванням її психологічного та емоційного стану.

3. Захист і безпека. Суди завжди приділяють особливу увагу тому, щоб середовище, в якому перебуватиме дитина, було безпечним і стабільним.

4. Право на освіту та здоров’я. Суд бере до уваги можливість забезпечення належного доступу до освіти, медичних послуг та інших необхідних ресурсів.

Ці принципи здаються очевидними, але на практиці кожен випадок унікальний і потребує індивідуального підходу.

Погляди дитини: важливість та виклики

Одним із найбільш обговорюваних питань є з’ясування думки дитини. Багато хто вважає, що врахування думки можливе лише після досягнення дитиною певного віку. Однак це хибна позиція. Конвенція ООН про права дитини прямо забороняє встановлювати вікові обмеження, і ця позиція закріплена також у рішенні ЄСПЛ у справі «Y.B. and N.S. проти Бельгії».

На практиці це означає, що навіть трирічна дитина має право бути почутою. Але як правильно це зробити?

Згідно з практикою Верховного Суду України, бесіду з дитиною має проводити кваліфікований психолог. Саме він здатен визначити справжні бажання дитини, враховуючи її емоційний стан і можливий вплив з боку батьків. У багатьох європейських країнах, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині, участь дитячих психологів у таких справах є обов’язковою. І я вважаю, що це — правильний підхід.

Міжнародна практика: уроки, які ми можемо перейняти

У різних країнах існують свої особливості у визначенні інтересів дитини. Наприклад, у Швеції суди активно залучають органи соціального захисту, які проводять незалежну оцінку умов проживання дитини. У Франції, якщо батьки не можуть домовитися, суд може призначити спільне проживання: дитина живе певний час із кожним із батьків, а потім, враховуючи її емоційний стан, приймається остаточне рішення.

Ще один цікавий приклад — практика США. Там при вирішенні спорів враховується навіть «екологія» місця проживання: наявність шкіл, дитячих садків, парків та інших важливих інфраструктурних об’єктів.

Додаткові аспекти: місце проживання дитини, якщо один із батьків за кордоном

Розглядаючи справи щодо визначення місця проживання дитини, ситуація ускладнюється, коли один із батьків знаходиться за кордоном. У таких випадках адвокату та суду доводиться враховувати безліч нюансів, зокрема, вплив розлуки з одним із батьків, правовий статус дитини за кордоном, можливість забезпечення належного виховання й розвитку дитини у нових умовах.

Труднощі розгляду справ із міжнародним елементом

Коли один із батьків живе за кордоном, суд стикається із такими складнощами:

1. Спілкування дитини з батьком/матір'ю на відстані.Дитина має право на підтримку зв’язків з обома батьками. У випадку, якщо один із них перебуває за кордоном, постає питання, як саме це право буде реалізовано: через відеозв’язок, регулярні поїздки чи інші механізми. Наприклад, у рішеннях Європейського суду з прав людини (наприклад, «Шилкович проти України») наголошується, що батьки повинні забезпечувати умови для спілкування дитини з іншим батьком, навіть якщо це ускладнено відстанню.

2. Питання стабільності та адаптації дитини.Якщо дитину пропонують перемістити до країни, де перебуває один із батьків, суд має враховувати її здатність адаптуватися до нового середовища. Чи готова дитина до зміни школи, мови, культури? Особливо складним є такий перехід для дітей молодшого віку.

3. Захист прав дитини в іншій країні.Якщо один із батьків перебуває в країні з іншою правовою системою, важливо оцінити, чи буде там дотримано права дитини. Наприклад, у випадках, коли країна не є підписантом Гаазької конвенції, повернення дитини в разі конфлікту між батьками може бути складним або навіть неможливим.

4. Визначення найкращих інтересів у міжнародному контексті.Суд зважує такі фактори, як можливості забезпечення дитині кращої освіти, медичної допомоги, доступу до дозвілля за кордоном. Проте ці переваги мають бути співставлені з ризиком втрати контакту з іншим із батьків, рідними та знайомим оточенням.

Додаткові аспекти визначення місця проживання дитини

Окрім ситуації з одним із батьків за кордоном, є й інші нюанси, які слід враховувати:

1. Питання переміщення дитини всередині країни.Навіть якщо обоє батьків проживають в одній країні, питання місця проживання дитини може бути складним. Наприклад, переїзд одного з батьків у віддалене місто може негативно вплинути на частоту контактів дитини з іншим із батьків.

2. Фінансові можливості батьків.Суд також враховує, чи може кожен із батьків забезпечити належні умови проживання, навчання та дозвілля для дитини. Проте ключовим тут є не лише обсяг матеріальних ресурсів, а здатність витрачати їх в інтересах дитини.

3. Роль бабусь і дідусів.Часом у справі про визначення місця проживання дитини значну роль відіграють інші члени родини. Наприклад, якщо один із батьків не може забезпечити постійний догляд через роботу чи інші обставини, суд може враховувати допомогу бабусь і дідусів як частину середовища дитини.

Використання сучасних технологій

Якщо батько чи матір перебувають далеко від дитини, сучасні технології можуть допомогти підтримувати зв’язок. Суди все частіше враховують можливість використання відеоконференцій для спілкування дитини з тим із батьків, хто перебуває за кордоном. Наприклад, в одній з моїх справ суд дозволив з’ясувати думку дитини в режимі відеоконференції, коли вона тимчасово перебувала за межами України через війну.

Динаміка війни в Україні

Особливої уваги заслуговують випадки, коли один із батьків перебуває за кордоном через війну. Тут виникає додаткове питання: чи безпечно залишати дитину на території України, чи варто віддати перевагу переїзду до іншої країни, де знаходиться батько або матір? У таких справах адвокату доводиться ретельно збирати докази, які свідчать про рівень безпеки, доступ до медичних послуг, освіти та психологічної підтримки дитини як в Україні, так і за її межами.

Складнощі виконання судових рішень

Визначення місця проживання дитини — лише перший крок. Великим викликом залишається виконання судових рішень. Як показує практика, іноді один із батьків може чинити спротив, приховувати дитину чи навіть виїжджати з нею за кордон. У таких випадках важливу роль відіграють як органи опіки та піклування, так і міжнародні механізми, наприклад, Гаазька конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Що далі?

Справи про визначення місця проживання дитини — це не лише про закон, а й про емоції. Як адвокат, я бачу, як складно буває батькам у таких справах тримати баланс між власними бажаннями та інтересами дитини. Наше завдання — допомогти не тільки юридично, але й стати посередниками у пошуку компромісу.

Вирішення спорів щодо місця проживання дитини завжди вимагає не лише знань законодавства, а й розуміння психології, чутливості та високої етики. Працюючи над такими справами, я завжди запитую себе: чи дійсно рішення, яке ми приймаємо, піде на користь дитині? Чи буде вона щасливою? Бо у підсумку найкращі інтереси дитини — це не лише про дотримання закону. Це про те, щоб дитина мала можливість вирости у гармонії, спокої та любові.

У кожній справі ми маємо знову і знову ставити собі запитання: чи робимо все можливе, щоб дитина почувалася в безпеці та мала найкращі умови для розвитку, незалежно від того, чи перебуває один із батьків за кордоном, чи поруч?

Адже у підсумку лише рішення, яке ставить на перше місце інтереси дитини, може бути справедливим.