Чи мають право народжуватися діти в Україні?
Репродуктивна медицина України – одна з найрозвиненіших в світі, яка крім високого рівня ефективності лікування непліддя, має і відкриття, якими користуються по всьому світу
Але незважаючи на високий рівень медичних та наукових спеціалістів в галузі, законодавче підґрунтя є недосконалим. Наразі вся сфера регулюється Наказом про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який було зареєстровано ще в 2014 році.
Нещодавно був розгляд нового законопроекту для ДРТ, але він містив ряд суттєвих проблемних питань. Чи застосування репродуктивних технологій потрібно тільки для вирішення проблем непліддя, як це було зазначено? Та, звісно, ні. Превентивна медицина розвивається в різних медичних галузях, і репродуктивна медицини – не виняток. Заморожування яйцеклітин молодих жінок для збереження фертильності може вирішити майбутні проблеми пов’язані з непліддям, і зазвичай проводять молодим жінкам, які не мають суттєвих проблем з жіночим здоров’ям або онкохворим пацієнткам, які теж не мають проблем із зачаттям. Так само як і кріоконсервація сперми, яку проводять онкохворим пацієнтам або військовослужбовцям. Тому, допоміжні репродуктивні технології допомагають не тільки подолати непліддя, а зберегти репродуктивний потенціал здоровим пацієнтам.
Питання, яке найболючіше для ембріологів та репродуктологів (і я впевнена, що для багатьох пацієнтів теж): обов’язковою умовою для застосування репродуктивних технологій має бути генетичний зв’язок майбутньої дитини із чоловіком та/або жінкою. Відповідно цій тезі забороняється використання донорських ембріонів, в тому числі ембріоадопція (тобто, усиновлення ембріонів). Багато пар, які внаслідок лікування отримали кілька ембріонів і народили вже дітей, мають змогу передати надлишок іншим бездітним парам. Більшість пацієнтів зазвичай користується цією опцією, щоб не утилізувати власні ембріони і дати шанс їм народитися.
Крім того, цей пункт обмежує використання донорських яйцеклітин самотніми жінками. Часто жінки старшого репродуктивного віку мають знижений оваріальний резерв і, відповідно, не мають власних яйцеклітин. Якщо так трапилося, що жінка не має партнера, то вона не зможе скористатися послугами репродуктивних клінік, бо не матиме генетичного зв’язку з майбутньої дитиною. Хоча і може виносити ембріон. Тому ціла когорта жінок залишиться без права на народження дитини. А зважаючи на повномасштабну війну і втрату великої кількості чоловіків – це трагедія. Бо в жінки, які залишилися без партнерів, залишаться ще і без майбутнього.
Закон України про допоміжні репродуктивні технології – дуже потрібний, бо та законодавча база, яку ми маємо зараз не охоплює нових можливостей та методик, які ми маємо в 2023 році. Але новий закон має захищати право людини на продовження роду, а не обмежувати його. Особливо в умовах складної демографічної ситуації в Україні. Люди, котрі хочуть мати дітей, мають мати таку можливість. Це має значення не тільки для кожної конкретної сім’ї, а і для нашої нації в цілому.
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко вчора о 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко вчора о 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін вчора о 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін вчора о 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак вчора о 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак вчора о 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль вчора о 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин 13.01.2025 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков 13.01.2025 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко 13.01.2025 12:28
- Шлях України до ЄС: Де ми зараз? Штефан Сабау 13.01.2025 11:48
- Про пенсії і справедливісь 490
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 331
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 163
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 152
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? 108
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4391
-
В Україні активно виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Чим їх замінюють
Фінанси 3957
-
Гетманцев подав законопроєкт про ПДВ на усі товари з іноземних маркетплейсів
Бізнес 2857
-
З Польщі контрабандою ввезли ювелірку і швейцарські годинники на 35 млн грн – фото, відео
Бізнес 2375
-
Військова та спортсменка Лариса Жалінська виїхала до Росії та дала пропагандистам інтерв’ю
Життя 2154