Гарантії походження – як це працює?

Продовження матеріалу про обіг гарантій походження. Історія та порядок торгівлі, ціна.

27.07.2023 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України» № 3220-ІХ (далі – Закон), яким, серед іншого, закріплено перезапуск обігу гарантій походження електричної енергії.

Власне поняття гарантій походження існує в Україні з 2014 року, але їх обіг за 10 років так і не розпочався. Нормами ж Закону зафіксовано намагання виправити ситуацію, враховуючи той факт який вклад обіг гарантій походження (далі – ГП) може робити в розвиток відновлюваної енергетики відповідно до міжнародної практики.

Перш за все слід звернути увагу на регулювання обігу ГП в ЄС, адже європейський ринок гарантій є одним з найбільш розвинутих (ринок ГП в Китаї, наприклад, запустився лише у 2021 році, а в Австралії його досі немає).

ГП відповідно до Директив RED09 та RED18 визначається як «електронний документ, який має єдину функцію щодо надання підтвердження кінцевому споживачу, що визначена частка або кількість енергії була вироблена з відновлюваних джерел». Відповідно до Додатку 1 Директиви 2019/944, постачальники електроенергії «вказують у рахунках внесок кожного джерела енергії в поставленій електричній енергії, що купується кінцевим споживачем згідно з договором про постачання електричної енергії». Цей обов’язок відомий як зобов’язання «розкриття інформації», і ГП в основному використовуються саме для його виконання.  

ГП можна однозначно ідентифікувати, продавати та відносити до стандартної одиниці енергії – 1 мегават-година (1 МВт*год). Кожна ГП містить стандартну інформацію про те, як і коли пов’язана енергію було створено та її вплив на навколишнє середовище.

Тобто в ЄС основним функціоналом ГП є надання інформації щодо складу енергії, що постачається. При цьому, в деяких країнах ГП вже видаються на всі види електроенергії (атомна, гідро і тд.) та на теплову енергію. Таке застосування ГП в свою чергу виконує декілька наступних цілей, а саме:

- надання можливості для споживацького вибору. Нам, враховуючи економічну ситуацію, поки важко уявити споживача, котрий би платив дорожче за «зелену» енергію, але в Європейських країнах це саме так і працює;

- відслідковування використання того чи іншого джерела енергії відповідно до реально підтверджених показників;

- стимулювання розвитку відновлюваної енергетики у зв’язку із наявністю її доданої цінності у вигляді ГП.

Резюмуючи та трошки забігаючи вперед – без наявності ГП на електроенергію, зокрема, відновлювальну, вона не буде вважатись такою в ЄС  та не буде мати відповідної додаткової цінності.

ГП, що видаються в ЄС містять масу інформації, як то: енергоносій, на який видано гарантію  (електроенергія, паливо або тепло); унікальний номер гарантії; дата, коли установка, на якій було згенеровано енергію, почала працювати; перший і останній дні, коли була вироблена відповідна енергія; тип установки, залежно від способу генерації; джерело енергії (наприклад, викопне, відновлювані джерела енергії); тип енергії (наприклад, сонячна енергія, вітер); вид палива (наприклад, геотермальна енергія, природний газ); код-ідентифікатор установки; потужність установки; країна видачі ГП; номінал ГП (наприклад, 1 МВт*год); емітент сертифіката; мета гарантії (розкриття інформації); зазначення того, чи були (або можуть бути) видані інші гарантії, пов’язані з тією ж одиницею енергії для інших цілей; вказівка на те, чи була отримана державна підтримка при виробництві енергії на яку видано ГП, а також форма такої підтримки; дата видачі. ГП на теплову енергію також містять: інформацію про використання тепла (категорія), нижню теплотворну здатність (МДж/кг); викиди CO₂ та відсоток їх зменшення в наслідок виробництва тепла при використанні певної технології; збереження первинної енергії (%); фактичний обсяг економії первинної енергії (МДж).

Якщо ГП не несе функції розкриття інформації споживачу постачальником енергії, то таке розкриття відбувається певному органу, куди пред’являється ГП, або тому ж таки споживачу, коли йдеться про зазначення, що певний продукт вироблений з використанням відновлюваної енергії.

І коли з продуктом зрозуміло, бо вже і в нас на полицях можна зустріти товари, на яких вказано, що вони вироблені із 100% використанням чистої енергії та також існують компанії, що працюють лише з використанням відновлюваної енергії, то з пред’явленням певному органу слід роз’яснити. Під цим способом варто розуміти майбутнє застосування ГП, що полягатиме в їх пред’явленні митним органам для підтвердження того факту, що продукція, яка експортується виготовлена з використанням чистої енергії та відповідно меншим використанням енергії, що виробляється із значними викидами в атмосферу. Актуальним таке використання ГП стане після повноцінного введення CBAM (механізм вуглецевого коригування імпорту - транскордонний тариф на викиди вуглецю)/

Відповідно ГП є таким своєрідним цінним папером в галузі енергетики і його значення лише зростатиме.

Враховуючи відокремленість ГП від енергії на яку вона видається – ще з початку її видачі виникла ідея окремої торгівлі саме гарантіями.

Перша система торгівлі ГП була створена в 1998 році в Нідерландах голландськими комунальними підприємствами Bertoldi та Huld. Успішний приклад Нідерландів в свою чергу стимулював до створення майданчиків інші країни та зрештою такий  приклад стимулював розробку системи сертифікатів відновлюваної енергії (далі RECS) у 1998 році.

На основі ініціативи RECS у 2002 році створено RECS International, що представляє ринок учасників та Асоціацію емітентних організацій (далі AIB), що представляє системних  адміністраторів сертифікатів (фактично органи видачі).

AIB ставить за мету співпрацю та гармонізацію щодо обігу ГП між своїми членами та для цього запровадив Європейську систему енергетичних сертифікатів (надалі EECS), яка містить загальні правила, методологію та стандарти для ГП. Наразі АІВ налічує 31 члена та 3 спостерігачів із 30 європейських країн. Схема EECS налічує 28 членів із 25 країн та для продажу ГП в рамках цієї схеми необхідна повна гармонізація з Правилами EECS.

Стосовно безпосередньої купівлі-продажу ГП, то перш початково інтерес до ГП виявляли побутові споживачі, адже саме ГП були для них базою для отримання податкових пільг у зв’язку із встановленням приватних сонячних станцій. Згодом, з підстав описаних вище, ГП зацікавились і комерційні компанії. Зрештою, за даними AIB обіг ГП зріс більше ніж у сто разів між 2002 і 2021 роками. За останні три роки між 2019 і 2021 роками найбільше ГП було видано в Норвегії, Італії та Нідерландах.

Щодо найцікавішого, і того, що дає надію українським виробникам електроенергії з відновлюваних джерел, то варто вказати, що, на жаль, вартість ГП не є такою значною, як хотілось би.

Загальна вартість ГП на Європейському ринку оцінювалась приблизно в 120 мільйонів євро у 2016 році та складає близько 250 мільйонів євро наразі. Тобто вартість 1 ГП на 1 МВт*год складає декілька центів при вищій ціні електроенергії. Проте, зважаючи на те, що все більше транснаціональних компаній декларують роботу лише на відновлюваній енергії та запровадження CBAM – вартість ГП може зростати в найближчі роки, не зважаючи на ціну відновлюваної електроенергії.

Продаються ГП на біржах, або за двосторонніми договорами. Продаж ГП за кордон можливий або через AIB-hub, або у випадку взаємного визнання ГП між двома країнами за двосторонніми договорами між учасниками реєстрів з цих країн.

Відповідно, в Україні доводиться говорити про створення спочатку внутрішнього ринку ГП, а лише потім – про їх експорт.  

Також, виробники з ВДЕ в Україні, підписуючи оновлені договори з ДП «Гарантований покупець» вже мали нагоду пересвідчитись, що ГП на їх електроенергію належатимуть та будуть продаватись Гарантованим покупцем. Проте, кошти з такого продажу повинні направлятись на оплату електроенергії виробникам. Виробники, що працюють в ринку, будуть розпоряджатись своїми гарантіями самостійно.

На заваді початку обігу ГП стоїть не прийняття Порядку видачі, обігу та погашення гарантій походження, що має бути затверджено Кабінетом міністрів України, відсутність розуміння яким буде реєстр ГП, при тому, що обіг ГП можливий лише через такий реєстр та інші чинники про які йтиметься в наступних матеріалах.