Оптимальний варіант виборчої системи – відкриті списки
Реаліями сьогодення для українського політикуму є часті зміни типу виборчої системи. Кожен пам’ятає, що до 1998 року народні депутати обиралися за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості, на виборах 1998 і 2002 рр. – за змішаною виборчою систем
Реаліями сьогодення для українського політикуму є часті зміни типу виборчої системи. Кожен пам’ятає, що до 1998 року народні депутати обиралися за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості, на виборах 1998 і 2002 рр. – за змішаною виборчою системою, на виборах 2006 і 2007 рр. – за пропорційною системою із закритими партійними списками. Проте політичний досвід показує, що жодна із цих виборчих систем не змогла гарантувати українцям належного дотримання їхнього права приймати ефективну участь в управлінні державними справами, закріпленого статтею 38 Конституції України.
Але суть навіть не в цьому. Такі кардинальні зміни правил ведення виборчої боротьби аж ніяк не сприяють стабілізації внутрішньополітичної ситуації та унеможливлюють своєчасне узгодження нормативно-правової бази з питань виборчого права. Фактично, законодавство не встигає за змінами виборчої системи, тому існує багато «прогалин», які використовують політичні сили, виборчі комісії, влада для спотворення результатів волевиявлення громадян. Сьогодні назріває черговий етап зміни виборчої системи. Найбільш ймовірним сценарієм розвитку подій буде спроба провладних сил повернутися до змішаної виборчої системи зразка 1998 року. Такий сценарій несе ряд ризиків не лише для опозиційних політичних сил, але й загалом для української демократії.
По-перше: Пропонується підвищення прохідного бар’єру з 3% до 5%. Це прямий шлях до узурпації влади і спотворення результатів волевиявлення громадян. Такий високий прохідний бар’єр може бути доречним хіба що для країн із стабільною політичною системою (США, Великобританія тощо). Для України підвищення прохідного бар’єру є неприпустимим. В разі встановлення 5% прохідного бар’єру до парламенту увійде від сили 3-4 партії. В результаті у парламенті будуть представлені лише великі партії (з потужним капіталом), а малі, хоч і наберуть значну кількість голосів, не зможуть пройти до ВРУ. Тобто, голоси величезної кількості українців просто-напросто не будуть враховані.
Сьогодні потрібно враховувати дві важливі складові: як голосують і як рахують. Серйозна проблема виникає, власне, навколо процесу підрахунку голосів. Так як рахують сьогодні, підтасовують, фальсифікують (в тому числі через недосконалість законодавства), реально потрібно набирати 7 - 8%, щоб виборчі комісії нарахували хоча б 5%. Такий стан справ є неприпустимим, а отже потребує змін. Українська партія за демократичні принципи організації виборчого процесу і за максимально об’єктивне представництво виборців у ВРУ, тому ми пропонуємо знизити прохідний бар’єр до 1%.
По-друге: Дуже важливо, як будуть формуватися та діяти виборчі комісії. Позитивним моментом законопроекту, що пропонується провладною командою є те, що суб’єктами подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій можуть бути всі політичні партії, а не тільки ті, що на даний момент представлені в парламенті, як було до цього. Також однозначним позитивом є навчання голів, заступників голів та секретарів ОВК в ЦВК. Це знижує можливість фальсифікацій на етапі підрахунку голосів. Проте не виключає махінацій на підготовчих етапах та у період передвиборчої агітації.
Підтвердженням цьому є небажання народних обранців саме провладного спрямування проголосувати законопроект № 7282 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони проведення перевірок засобів масової інформації у період передвиборної агітації», яким передбачалося заборонити контролюючим органам здійснювати перевірку ЗМІ саме в період виборчої кампанії. Це в котре підкреслює наміри провладної верхівки потужно використовувати адмінресурс на виборах 2012 року.
По-третє: В разі встановлення змішаної системи, 225 депутатів обиратимуться за мажоритарною виборчою системою. Тут не потрібно бути професіоналом, аби проаналізувати, хто в основному матиме перевагу в цій боротьбі. Це буде прямим шансом для діючої влади «протягнути» своїх кандидатів до ВРУ через використання адмінресурсу. Адже більшість «мажоритарників» будуть висунуті, пролобійовані, профінансовані, одним словом «просунуті» провладною командою. Прийняття такого законопроекту підірве принципи політичної конкурентності, змагальності сторін та пропорційності, і фактично поверне країну в минуле. Тому ми проти змішаної виборчої системи.
Українська партія виступала і послідовно виступатиме за пропорційну виборчу систему із відкритими списками. Це наше ноу-хау, яке вже отримало часткову апробацію під час виборів до Калуської міської ради. Сьогодні експерти Української партії ґрунтовно попрацювали над адаптацією даної виборчої системи до загальнодержавного масштабу і ми готові запропонувати її суспільству.
Найважливішим моментом наших пропозицій є наділити виборця можливістю надавати преференції окремим кандидатам. Остаточний список формуватиметься виборчими комісіями після голосування відповідно до кількості отриманих кандидатами голосів. Перемагають ті, хто отримує більшу порівняно з іншими кількість преференцій.
При цьому кожен кандидат в партійному списку повинен бути закріплений за конкретним виборчим округом, і, в разі його обрання до Верховної Ради, відповідати за нього. Будучи прив’язаним до певного виборчого округу у виборців буде змога відкликати депутата із займаної посади, якщо він буде неналежним чином виконувати свої обов’язки. На наш погляд, запровадження відкритих списків з преференціями дасть змогу подолати недоліки як мажоритарної, так і пропорційної виборчої системи:
- Якісно реалізується територіальне представництво, коли у формуванні реального списку народних депутатів прийматиме участь виборець шляхом надання преференцій тому чи іншому кандидату. Це також забезпечить прив’язаність народного обранця до певної території (виборчого округу), що сприятиме посиленню політичної відповідальності.
- Забезпечиться взаємозв’язок між ступенем електоральної підтримки, отриманої партіями на виборах, та чисельністю наданих їм парламентських мандатів.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 458
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 99
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8703
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7505
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 4263
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4253
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3678