Увійти
Без реклами Підтримати
Увійти
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.05.2022 21:32

Вістка з передової...

Олександр
Письменник

Як воно там в окопах гібридної війни?

Племінника призвали на службу через військкомат. У нього надто масна, сказати б, затребувана військова професія – кулеметник. Зрозуміло, що такий нині вкрай потрібен на передку. Тижнів два його геть не було чутно в трубу-гаджет. Учора нарешті додзвонився до його. «Все, - весело каже, - о’кей! Служиться добре...» Про що інше не запитаю, у відповідь здебільшого чую – «військова таємниця…» Мовляв, відповіді не буде…
Із того, про що можна розповісти: сержант він, командир відділення. Має ще дванадцять підлеглих. Хлопці здебільшого з центральної України. Родичу моєму 47-ім, решта бійців молодшого віку, лише один має 52 роки. Швидкі і ловкі як олені…
«Я про них знаєте, як турбуюсь, - бадьоро каже племінник. – Сам для всіх їсти готую. Волонтери, спасибі, турбуються, додатковими продуктами гарно забезпечують… Балую всіх делікатесами…
Вістка з передової...
Цю новину розповідаю нині сину. У відповідь він весело сміється. А тоді й каже:
- Схоже на те, що не все він тобі розповідає…
- Це ж чому?
- Про свій броник не повідав же?
-Ні… І не згадував… А що за історія приключилася?…
- Отож, - мовить син, - прийшов братуха служити, а захисного бронежилета немає. Батьки-командири й кажуть: «діставай сам…». Він і зателефонував мені.
- І як ти все вимислив?
- Звернувся по допомогу до свого родича, київського айтішника Сергія. Він за годину все вирішив. Знайшов броню, викупив її і на фронт відправив… Наступного дня наш сержант уже отримав поклажу…

Хіба можна перемогти таку армію, такий золотий народ?

Усі матеріали автора
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Популярне
Контакти
E-mail: [email protected]