Продовження непарадної розповіді про найближчого друга вкраїнців, Прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона
Лідер США, старий Джо не лукавив, коли виступаючи після зустрічі з українцями у Польщі заявив, що він зовсім не вірить у те, що стверджують експерти: буцімто переважна більшість московитів підтримує розстрільну політику головоріза Путлєра і бажає повного знищення сусідньої України. І невимовно радіють з того, що до тла варварами знищений, до речі, переважно російськомовний Маріуполь. Що всі у руїнах після приходу «асвабадітєлєй» Харків, Суми, Охтирка, Буча, Ірпінь, Гостомель.
Але ми з вами, друзі, мої читачі, чітко і однозначно знаємо, що фахівці з політичної і електоральної соціології зовсім не помиляються. Все так, на жаль, є насправді. Нам добре відомо, що не лише в загублених у джунглях диких місцях планети є люди, котрі бажають смерті собі подібним, щоб грабувати їх, гвалтувати, мародерити у їхніх помешканнях і обійстях, присвоювати ними нажите, викрадати і убивати їхніх дітей, працездатне населення, до чого, власне, повсюдно в Україні вдаються прокляті орки.
Англійський Прем’єр-міністр Борис Джонсон, як і Джо Байден, народився і виріс, виховувався у жорсткому капіталістичному світі, але, думаю, він давно уяснив для себе те, що собою насправді уявляє нереформована після кривавого вбивці Сталіна Росія, її кадебістський чиновницький апарат, майже чверть віку беззмінний у Кремлі карликовий мракобіс. На що здатні переодягненні в дороге англійське сукно вчорашні комуністи, які пильно стережуть у мавзолеї зсохлу мумію свого «безсмертного» вождя Леніна. За словами В. Путіна, як не смішно це навіть виводити на папері, — ''творця України'' — тьху, щезни, пропади це марево…
Я тут знову за своє: думаю, що просвітленість ця у сера Джонсона від того, що він… професійний журналіст. Самодостатній пошуковець істин. Адже цей людинознавчий, психологічно мотивований фах назавжди прищеплює подібним йому трудівникам пера і мікрофона нагороджує умінням глибоко пізнавати людей, їхніх поводирів, бути передбачливими і доволі мудрими.
Тому нинішній лідер консерваторів, маючи потужну підтримку у парламенті вже давно заходився стати надійним захисником України і її трудолюбивого народу. Добре усвідомлюючи, хто в віковічному конфлікті на Сході Європи є агресор, а хто безневинна жертва. Це з його уст ми уже давно почули про ініціативу створення троїстого союзу у складі Лондона, Варшави і Києва. Як якось висловився сер Джонсон на Даунінг-стріт, 10, його уряд всяко хоче підсобити вічній жертві московитів. І вже, пригадайте, після нового 2022 року, коли тільки РФ почала нарощувати свої війська на наших кордонах, Лондон приймає рішення виділити Україні першу партію легкого протитанкового озброєння: йдеться про гранатомети NLAW, виділити групу інструкторів для навчання українських військових. Загалом, за станом на 28 березня ц.р., як пише преса, Велика Британія надала Україні чотири тисячі (!) подібних комплексів.
17 січня ц.р. ця зброя, і британські офіцери були вже в Україні. негайно приступили до занять. Ці зручні для стрільби гранатомети, ой, же ж як прислужилися нашим захисникам. Як розповідав мені відповідальний співробітник МОУ, завдяки умілому застосування цих доволі легких, похватних, ловких у користуванні комплексів на фронтах знищено не одну сотню ворожих бронемашин.
Англійці, які були необтяжені різними бюрократичними узгодженнями в європейських і блокових структурах, позаяк вийшли, саме за правління Б. Джонсона з Євросоюзу, першими надали Україні летальну зброю.
Як заявив 25 січня британський прем'єр-міністр, уряди Великої Британії, Австралії та інших країн розглядають запровадження додаткових антиросійських санкцій на випадок збройної агресії Росії проти України. За його словами, лідери США, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та ЄС також домовились про скоординовані та жорсткі антиросійські санкції. Як потім стало відомо, ця ініціатива виходила заме нашого білобрисого друга з лондонської Даунінг-стріт, 10.
Коли 24 лютого ц.р. розпочалася чергова агресія московитів проти України, Борис Джонсон віддав розпорядження негайно готувати медичний транспорт у Київ. Уже минулого тижня до Києва прибув великобританський рятівний презент із 1,5 мільйона одиниць. Всього ж очікується надходження 3,5 мільйона різноманітних препаратів.
Я тут міг би навести ще з добрий десяток прикладів того, коли уряд Бориса Джонсона самостійно, без попередніх чолобитних прохань, жадань Києва, його мілітарних чиновників проявляв оригінальні ініціативи, самостійно пропонував Україні матеріально-військові, оборонні. санітарно-медичні цінності, а то й просто зброю для оборони своїх національних рубежів. Дехто таке просто називав манною небесною від вихрастого Бориса Джонсона, чи не найбільшого нині друга українців. Згадаймо, бодай про ту велику і неоціненну допомогу, представлену Сполученим Королівством в розбудові наших Військово-морських сил. Ця робота активно продовжується…
Більше того, цими днями (дані про таке публікується у відкритій іноземній та українській пресі) Британія уже передала українській армії сучасні переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) Starstreak. Водночас із цим на Туманному Альбіоні підготовлено групу українських військових, які у своїх військах стануть інструкторами з оволодіння новими ПЗРК. Стережіться цієї грізної зброї загарбники!
Ось він, елемент нашого захисного зоряного неба. Від Бориса Джонсона.
Starstreak - (буквально "зоряний слід"), британський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження вертольотів і літаків противника, що низько летять. Starstreak вважається найшвидшою у світі ракетою класу "земля-повітря" малої дальності. ПЗРК Starstreak може вражати повітряні цілі на висоті до 5 км. це ракети, Політ їх утричі перевищує швидкість звуку,
Дальність дії ракет Starstreak сягає до 7 кілометрів. Starstreak також позначають Starstreak HVM (High Velocity Missile - високошвидкісна ракета). Конструкція дозволяє розігнати суббоєприпаси до швидкості близько 3500 км/год, що нівелює будь-які протиракетні маневри супротивника. Позиціонується виробником як багатоцільовий комплекс.
Вручаючи нашим бійцям нову партію зенітно-ракетних комплексів, міністр оборони Англії Бен Уоллес заявив:
— За нашими інсайдерськими даними, жодна з європейських країн не надає такої активної допомоги воюючій Україні, як ми, британці. Кожного ранку я звітую персонально главі уряду, що ми зробили за попередній день і що плануємо здійснити нині для активної підтримки боротьби українців за Суверенітет і Незалежність своєї держави. Це знаходить підтримку в кожному нашому відомстві…
Що це саме так, свідчить учорашнє повідомлення світових агенств. Ось воно: «Британія анонсувала 3 млн фунтів стерлінгів для українських науковців і зупиняє наукову співпрацю з РФ». Або ось ця новина, щойно зі стрічки Інтерфаксу: Британія обрала суддю, який консультуватиме Україну у питаннях розслідуваня і підготовки доказової бази щодо скоєних Росією воєнних злочинів. На цю роль обрали сера Говарда Моррісона, який 12 років був суддею Міжнародного кримінального суду.
Готуючи цю публікацію, я віднайшов і те, що в діяльності сера Джонсона найбільше порадувало і мене особисто. І що б це, на ваш здогад, друзі, могло бути? Б’юсь об заклад — ніколи не відгадаєте. Та, звісно, те, що уряд Великої Британії вжив персональні санкції проти дочки міністра закордонних справ Росії, довгомордого і гнилуватого коня Сергія Лаврова, його дочки Поліни. Борис Джонсон і його колеги прийняли рішення відібрати в сім’ї найближчого сподвижника світового вбивці Путіна величезну квартиру у Лондоні, грандіозну купу грошей у банках англійської столиці, які, зрозуміло, не зароблені чесною працею московською мажоркою. Поліну Лаврова позбавили права мешкати у Великій Британії.
Зверніть увагу на те, якими потужними кроками міряє життя наш найкращий друг, світовий лідер Борис Джонсон
Це, насамперед, за зухвальство, цинізм хамлюги, підлотника Лаврова, який публічно перед телевізійними камерами коментуючи зухвале бомбардування авіацією агресора пологовий будинок у Маріуполі, і оком не змигнувши, байдуже прорік: «Бо там ховалися нацисти».
За подібне треба вішати таких харцизів, хамлюг і дітовбивць…
І нарешті останній штрих до ексклюзивного портрету мого героя, відомого всьому світові. Ось що розповів про одну із цікавих зустрічей з Борисом Джонсоном мій колега, журналіст Ростилав Демчук:
’’Ну ось нарешті дочекались прем'єра Великобританії Боріса (він так пише його ім’я) Джонсона. Я якось проморгав, що треба було відмітитись у списку журналістів, які хочуть поставити запитання. Виступ Джонсона був дуже потужним на захист України. Далі він сам модерував прес-конференцію. Я сиджу у другому ряді, перед його очима і піднімаю руку аби задати питання. Але Боріс Джонсон дивиться у свій списочок і називає прізвища тих, хто там відмічений. І, нарешті, каже:
— Останнє запитання, — й дає комусь слово.
Все! Прес-конференція завершилась і Джонсон сходить з подіуму. І тут я йому кажу:
-- Ех, Боріс! Дуже шкода, що ти забув свого давнього українського друга і колегу. Адже ж ми разом працювали в одному офісі у Брюсселі і пиво пили у ірландському пабі. Не впізнаєш?.
Джонсон підходить ближче і вигукує:
— О, май год! Рості, та ти вже такий сивий... Всі, по місцях, — враз вигукує сер Джонсон до зали. — Запитання від нашого українського друга, — скомандував Джонсон.
Я його розпитав про переговори з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом щодо надання Україні військової допомоги. Без особливих уточнень Борис Джонсон розповів, що вони домовились з Ердоганом так: Британія надає Україні антибатарейні комплекси для знищення дальнобійної артилерії росіян, з якої вони розстрілюють Маріуполь. Ця британська артилерія зможе також знищувати російські кораблі на далекій відстані. А Туреччина доправить іще партію "Байрактарів" в Україну, а також потужні колісні тягачі з платформами, на які буде вантажитись британська тяжка далекобійна артилерія і розвозитиметься на потрібні місця дислокації. Я подякував пану Борісу. Ми потисли один одному руки і домовились залишатись на зв’язку. І все це транслювалося на всіх моніторах штаб-квартири НАТО. Оце так хайпанув! Сам цього не очікував.
Борис Джонсон повністю вірить в здатність України перемогти у війні з Росією і не сподівається на мир з Путіним. Про це він заявив в інтерв'ю телебаченню BBC.
"Я думаю, що Україна, напевно, може перемогти. Не думаю, що це буде просто. Є відчуття, що Путін вже програв, отримав поразку, тому що він, на мою думку, жодної гадки не мав, що українці здатні влаштувати такий відчайдушний спротив. І він мав повністю хибне уявлення про те, що таке Україна. Замість того, щоби знищити Україну як націю, він її об'єднав. Він не може підкорити Україну ...
Усі бажають миру, в тому числі й Велика Британія. Якщо цього можна домогтися, це було би чудово. Але ... у мене немає оптимізму, що цього також хоче Володимир Путін".
Такий це відчайдушний англієць, який неймовірно поважає і шанує Україну та нас українців, людина з надзвичайно високим рівнем харизми, розважливості та кебети...
***
ПОСТСКРИПТУМ;
У попередній моїй статті про харизматичну і неординарну, ділову, прагматичну особистість лідера англійських консерваторів, які господарюють нині у Кабінеті Міністрів Великобританії Бориса Джонсона, я певну частку публікації відвів ролі наших послів у Лондоні. І в ході цих творчих мук щодо створення образу господаря офісу на вулиці Даунінг - стріт, 10, я не раз подумував було, от би підшукати у поміч вихрастому, білобрисому лондонцю ще й метикуватого, розбитного керівника нашої амбасади, який би вмів консультувати вибухового і вельми ділового сера Джонсона. І, знаєте, віднайшов у нашому дипломатичному корпусі справжнього українського патріота Андрія Мельника, нинішнього посла України в ФРН, Ото була б ділова пара для вирішення українських питань в острівній державі. Тільки хто ж мене послухає і почує?
