Згубний вплив ділової мети
У будь-якій незручній ситуації списуй все на попередників.
Цю маніпулятивну технологію впливу на свідомість громадян нинішня влада опанувала швидко і не втрачає жодного шансу нею скористатися.
Так, днями на одному з ефірів, коли голові профільного комітету Верховної Ради дорікнули новацією Закону №466, яка збурила бізнес, а саме — застосуванням до всіх господарських операцій з нерезидентами принципу «ділової мети», у відповідь пролунало: «так це ще вони прийняли в 2019 році».
Вони, треба розуміти, — це ми, тобто представники минулої влади, до дій і рішень якої маю честь бути причетною.
Дійсно, після того, як 28 лютого 2019 року Верховна Рада України VIII скликання ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (конвенція MLI), підпункт 14.1.231 статті 14 Податкового кодексу «розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності» набув нового змісту.
Ратифікувавши MLI, Україна реалізувала кроки 6 і 14 плану дій ОЕСР з протидії розмиванню оподатковуваної бази і виведенню прибутку з-під оподаткування. (Плану дій BEPS), до якого приєдналася ще в 2017 році.
За допомогою конвенції Україна може змінювати угоди про уникнення подвійного оподаткування не з кожною юрисдикцією окремо (на сьогодні таких 77), а за спрощеною процедурою. Необхідною умовою для цього є внесення договірною юрисдикцією відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування до свого Протоколу про приєднання до MLI (ратифікація).
Principal Purpose Test, або тест ділової мети, є обов`язковим для застосування всіма країнами — підписантами MLI. Тест ділової мети застосовується до угод про уникнення подвійного оподаткування. Тобто пільги за угодами про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися, якщо отримання таких пільг було однією з основних цілей здійснення операції.
Наприклад, українська компанія-резидент вирішить виплатити дивіденди, роялті та інші доходи з джерелом походження з України на користь компанії, що є податковим резидентом Кіпру. Щоб застосувати пільгову ставку податку, потрібно буде довести, що отримання кіпрською стороною таких доходів не є основною метою існування кіпрської компанії. Для цього потрібно підтвердити автономність кіпрської «дочки»: компанія має функціонувати (здійснювати поточні операції, витрати), володіти достатньою кількістю людських і матеріальних ресурсів (наявність приміщення, кваліфікованого персоналу), мати певні логістичні переваги тощо.
Так, можуть виникати питання і щодо чи то посередництва при закупівлі, чи то продажів, коли українські компанії використовують бізнес-моделі задля оптимізації прибутку в Україні.
Тому експерти радять, зокрема, подбати про підтверджувальні документи щодо доцільності існування господарських відносин із такою структурою.
Ну, а поки справи щодо доведення розумної економічної причини застрягли в судах, а податківці й самі до ладу не знають, що робити з такою «бідою», як ділова мета, монобільшість вирішила розширити права фіскального органу — органу, який НЕ РЕФОРМОВАНИЙ, часто опиняється в епіцентрі корупційних скандалів, зате відтепер буде оцінювати всю господарську діяльність (!!) і всі операції підприємств (!!) на предмет наявності ділової мети.
По-перше, Законом №466 було значно розширено (а вірніше, додано) визначення у підпункті 14.1.231 статті 14 щодо «економічного ефекту» та «господарських операцій і зіставних умовах». Вони перевищують вимоги, які необхідно було б внести до законодавства задля виконання ратифікованого протоколу MLI.
По-друге, тим же Законом №466 додано новий підпункт 140.5.15 статті 140, яким передбачено коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування в частині витрат без економічного ефекту.
В умовах, коли господарська діяльність підприємств в усьому світі зазнає згубного впливу від коронавірусу та економічної кризи (скорочено — коронакризи), такі зміни до податкового законодавства України виглядають не тільки несвоєчасно й недоречно, а й цинічно, адже торкнуться всіх великих і середніх платників, які працюють з нерезидентами.
Мабуть, причина прийняття законопроекту №1210, який став Законом №466 (і був підписаний Президентом через чотири місяці після прийняття) криється у теоретичному замість практичного, у дилетантському замість професійного підході до регулювання всіх сфер суспільного життя. І накладається на всі ці якості ще й невміння виправляти помилки нинішньої влади, яка «ділову мету» своїх недолугих законів шукає не у власних головах, а в діях попередників і винуватості платників податків. А цей вірус є значно небезпечнішим, ніж усі інші, які Україна переживала, переживає і ще переживе й стане сильнішою.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31821
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 8081
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6108
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5392
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4922