Відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану
Примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану
Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, однак примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Ч. 2 ст. 353 Цивільного кодексу України встановлює, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості, а у разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
По – перше: Слід відрізняти відчуження та вилучення майна. Так, п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (надалі – «Закон 4765») встановлює, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості, а п. 2. ч. 1 ст. 1 названого Закону вказує, що вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
(!!!) Таким чином різниця полягає в тому, що примусове відчуження майна може відбуватися за рахунок приватного та комунального майна з подальшою компенсацією його вартості (ст. 9 Закону № 4765), а вилучення відбувається виключно за рахунок державного майна та без відшкодування вартості такого майна (ч. 3 ст. 3 Закону № 4765)
По – друге: Окремо слід вказати, що примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування з погодженням/без погодження з відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, в залежності від проведення бойових дій на цій території (ст. 4 Закону № 4765).
ВАЖЛИВО: Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 7 Закону № 4765), а примірник останнього вручається власнику або представнику та проводиться відповідна оцінка відчуженого майна суб’єктами оціночної діяльності або (за відсутністю) органами державної/місцевої влади (ст. 8 Закону № 4765).
ЗРАЗОК:
У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі (ч. 5 ст. 7 Закону № 4765).
Фактично оформлення документів для примусового відчуження або вилучення майна, а також оплата витрат з оцінки майна, яке відчужується, здійснюються військовим командуванням, органом, що прийняв рішення про таке відчуження або вилучення, за рахунок коштів державного бюджету (ч. 3 ст. 10 Закону № 4765).
По – третє: Слід відмітити, що «Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 998.
Згідно неї заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна, а в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом. До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна (п. 3 вказаної Постанови КМУ).
(!!!) Відмова у прийнятті та розгляді заяви про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно не допускається (п. 4 вказаної Постанови КМУ).
За результатами розгляду заяви органи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, оформлюють висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану (п. 7 вказаної Постанови КМУ), а будь-яка незгода щодо виплати/невиплати компенсації може бути оскаржена до суду (п. 9 вказаної Постанови КМУ).
ВИСНОВОК:
- Стосовно приватної власності та комунального майна, в умовах воєнного стану, може бути застосована виключно процедура примусового відчуження майна з подальшою компенсацією вартості;
- Рішення про примусове відчуження майна може прийняти виключно військове командування з погодженням/без погодження з органом місцевого самоврядування в залежності від проведення бойових дій на цій території;
- Вказана дія потребує документального оформлення, а саме: а) складання Акту про примусове відчуження або вилучення майна та б) Проведення відповідної оцінки, згідно з вимогами діючого законодавства України - суб’єктами оціночної діяльності або органами державної/місцевої влади (за відсутності суб’єктів оцінки);
Підсумовуючи зазначене вбачається, що ані сили ТерОборони, ані поліція, ані окремі військові не можуть примусово, без відповідного рішення Військового командування, без належного документарного оформлення вилучити приватне майно громадян.
P.s. Є одне виключення – добровільне пожертвування!!!
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник вчора о 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак вчора о 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін вчора о 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов вчора о 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко вчора о 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов вчора о 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов вчора о 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
- Наслідки пред`явлення віндикаційного позову зі спливом позовної давності Євген Морозов 28.09.2024 15:14
- Навіщо Феміді обценьки? Лариса Гольник 28.09.2024 09:05
- Корпоративні wellbeing проєкти – за чи проти? Мої думки та досвід Анастасія Яворська 27.09.2024 16:49
- Бізнес на межі фолу: уроки успіху і краху Михайло Зборовський 27.09.2024 16:07
- Медиа и коммуникации во время войны Володимир Стус 27.09.2024 13:09
- Наслідки енергетичної кризи для металобізнесу і будівництва Сергій Коваленко 27.09.2024 11:21
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 6226
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 4587
-
Що подивитись у кіно. П’ять новинок тижня
Життя 2970
-
Путін може вдарити ядерною зброєю за трьох умов. Ось яких
Думка 2465
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 2308