Інформація про "зрив посівної" в Україні не відповідає дійсності
Чергова заява росЗМІ про "зрив посівної в Україні" - це черговий виток інформаційної агресії проти України. Подібні наративи, які запускають росЗМІ, вже не вперше виникають в інфополі.
З початком війни росія вимагала капітуляції України під приводом того, що якщо Україна не здасться, то люди в Україні «вмиратимуть від голоду» та їжі «не вистачить». Коли розпочалася робота зернового коридору з 1 серпня 2022 року, росія заявляла, що Україна «все зерно вивезе» і невдовзі знову таки «нічого не їстиме», «голодуватимемо» – щось цього нічого не відбувається. Банальна річ – росія веде боротьбу не лише на фронтах військовими діями, а й економічними та інформаційними вкидами. Тому, це не більше, ніж чергова російська дезінформація.
Насправді, «голоду» в Україні немає – стратегічне забезпечення України продуктами харчування повною мірою відповідає внутрішнім потребам. Цьогорічна посівна кампанія, як і в 2022 році, пройде в максимально складних умовах. Однак російські ЗМІ «забувають» назвати при цьому справжню причину складнощів українських аграріїв – це масований російський обстріл цивільної та енергетичної інфраструктури України, заміновані поля, окупація українських територій. Повномасштабне вторгнення окупантів підриває основи продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у всьому світі.
Україна дійсно скоротила можливість збирання врожаю на тимчасово окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії та де частина полів замінована. Відповідно, це відобразиться на валовому зборі, який ми матимемо у 2023 році.
Але сьогодні важливо за рахунок пошуку фінансових механізмів у вигляді кредитування виробників у рамках програми, що реалізується в Україні, 5-7-9% дати можливість за рахунок цих коштів закупити виробникам усі необхідні матеріали для посівної кампанії. Ми розуміємо, що програмою не всі на 100% зможуть скористатися, але є значна частина, яка скористається можливістю і проведе посівну кампанію. Так що посівна 2023 року відбудеться.
Минулий рік чудово продемонстрував стійкість України у всіх сферах життєзабезпечення країни, включаючи сільськогосподарський сектор. Навіть за умов повномасштабних бойових дій українські аграрії не лише змогли забезпечити річну потребу України в зернових, а й зібрати врожай для експорту.
У 2021 році ми зібрали рекордний урожай олійних та зернових культур – приблизно 108 мільйонів тонн. Для порівняння: у воєнний період часу, незважаючи на ці умови, нам вдалося зібрати близько 67 мільйонів тонн цих культур. При тому, що Україні для забезпечення річної потреби потрібно близько 18 мільйонів тонн. Тобто, навіть в умовах війни ми маємо потенціал не лише забезпечити себе, але ще й у два рази більше експортувати на зовнішні ринки.
Усе це пов'язано з тим, що Україна є експортоорієнтованою країною. Україна в аграрному секторі займається вирощуванням продукції для забезпечення не лише внутрішніх потреб, а й експорту, заробляючи на цьому гроші. Близько 53% експорту, який прямував з України в період вторгнення – це аграрна продукція. Україні вдалося акумулювати близько 23 мільярдів доларів на експорті свого продовольства. Саме тому, вивезення продукції з України та зерновий коридор ніяк не впливає на продуктову безпеку країни. Навпаки, торгівля зерном – основа заповнення бюджету.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 612
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 255
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35810
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11591
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6193
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3662
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2198