Миру мир в Україні
Наші мізки щоденно промиваються пропагандою терору, загрозою втрати державних територій, виправдання домінування однієї групи людей над іншою (наприклад, за мовною ознакою).
Раніше або пізніше ми будемо змушені замислитися над питанням, хто винен у війні та що робити. Це ключові питання для подальшого розвитку, для самої можливості розвитку країни.
Усунемо причину — скінчиться війна.
Народ України усвідомить, чиїми руками робиться лихо. Але коли саме це трапиться? Адже наші мізки щоденно промиваються пропагандою терору, загрозою втрати державних територій, виправдання домінування однієї групи людей над іншою (наприклад, за мовною ознакою). Думка про мир наразі не є актуальною серед широких верств населення. ЗМІ здійснюють шалений тиск на суспільство, подаючи тему ворожнечі у патріотичних кольорах.
Я й сам під час Євромайдана був настроєний дуже категорично — усунути озброєних бойовиків з Росії та припинити економічні стосунки з окупантом. Після мого особистого відвідання Криму, під час якого побував у полоні, зі сцени Майдану я дозволив собі такі вислови, що Слідчий комітет Росії завів на мене кримінальну справу...
Проте час йшов. Крим було анексовано без супротиву, наче українська влада й не бачила, що відбувалося на півострові. У Донецькій та Луганській областях почалися бойві дії. Країну очолив новий президент. У Верховну Раду прийшли «нові обличчя». А внутрішня криза тільки поглиблювалась. Далі були жахливі новини про обстріли, руйнування, гуманітарні лиха у зоні АТО, «котли», людські втрати, гіркі історії. І час йшов...
Три роки потому я кажу зовсім інші речі, ризикуючи виставити себе у невигідному, непатріотичному світлі. Але Україні, її народові, потрібен мир. Війна ж вигідна лише тим, хто на ній наживається.
Давайте замислимось, від кого залежить те, що кажуть з телевізора, що пишуть у газетах? Правильно, від власників ЗМІ. А хто є власниками найбільш популярних ЗМІ країни? Політично-фінансові клани. Загугліть «власники телеканалів Україна» і ви отримаєте повний перелік ключових персоналій. Це ляльководи, які запустили псевдопатріотичну істерію, дозволили проповідувати на своїх інформаційних ресурсах, що одна частина країни є більш моральною та «правильною», ніж інша. Новини забиті кадрами війни та хибними висновками щодо того, хто винен (кремлівський агресор, а не помилки власної влади), і що робити (брати міжнародні кредити). За ними повторюють депутати, політичні сили, патріотичні батальйони, за якими стоять все ті ж могутні люди. Як зручно робити піар на патріотизмі, мрії про воєнну відсіч та славетну перемогу, бо цим досить легко виправдати свою бездіяльність.
Україна понад усе. Однак патріотизм — дуже зручне середовище для перебування людей, які мають на меті заробити на війні. І про це необхідно пам’ятати, щоб не стати жертвою маніпуляції.
І над всім цим стоїть президент, чий образ дуже далекий від голуба миру. У нього ті ж гіпертрофовано патріотичні, войовничі настрої. Жодного разу я не чув від президента заклику до обговорення (хоча б обговорення!), чого хоче населення Криму та Донбасу, чи можливо вирішити конфлікт мирним шляхом. Напевно тому, що це невигідно. Напевно тому, що більшості населення не подобається, що окрім нас існує ще й «інша» Україна із своїми політичними та мовними вподобаннями, яка прагне до економічної автономності. Подобається нам це, чи ні, ми не можемо вимагати від частини українського населення позбавитися їхніх відмінностей, тому що це прямий шлях до роз’єднання та подальшого занепаду.
Росія напхала Донбас військовою технікою та озброєними силами. У РФ є ресурси та можливості вести військові дії довго та криваво. Можливо, українські збройні сили, або те, що від них залишилось після десятиліть безвідповідальної діяльності, зібрали би всі ресурси в кулак і дали відсіч. Та на це немає політичної волі. Тому війна триває. І це також час усвідомити.
У війні винна вся політична еліта України, як винна й у крайній бідності населення, корумпованості, зростаючому державному борзі.
Хоча війна у нас гібридна, людські трагедії справжні.
Україні потрібен мир.
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Кульмінаційний пункт позаду. Росія втратила останній шанс закінчити війну внічию
Думка 8324
-
Книга рекордів Гіннеса назвала найстарішу людину у світі. Жінка ділиться своїм секретом довголіття
Життя 6699
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
5361
-
Україна може оголосити дефолт за ВВП-варантами Яресько. Чому це сталось і які ризики
Фінанси 4728
-
Усик завершує професійну кар'єру, але перед цим проведе ще два поєдинки: деталі
Життя 3986