Дотримання належності умов лікування засуджених у практиці ЄСПЛ
На державні органи влади розповсюджується презумпція доведення у суді виконання обов’язку по догляду за хворими ув'язненими
Кримінальне процесуальне законодавство України визначає, що виконання вироку про засудження особи до позбавлення волі може бути відстрочено у разі тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, – до його видужання. Підставою для застосування ст. 536 КПК України є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку виконання вироку.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка є додатковим джерелом права.
Відстрочення виконання вироку, як гарантія, встановлена ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, узгоджується з позицією ЄСПЛ, висловленою в рішенні ЄСПЛ у рішенні у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02), де зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вдавався до аналізу належності умов та адекватності медичної допомоги, яка надавалася хворим засудженим, що її потребували. У зв’язку з чим ЄСПЛ було сформульовано низку правових позицій, що стосуються перебування хворої людини в ув’язненні без належних умов, які могли б застосуватися національними судами при вирішенні питань відстрочення виконання вироку у зв’язку з хворобою засудженого.
Практика ЄСПЛ перебування в ув’язненні хворої людини без належних умов, яка відображається у рішеннях у справі «Мельник проти України» (заява № 72286/01); справі «Mouisel v. France» (заява № 67263/01); справі «Dybeku v. Albania» (заява № 41153/06), визначає, що трьома складовими, які необхідно розглядати стосовно сумісності стану здоров’я заявника та умов його утримання, є: 1) медичний стан в’язня; 2) адекватність медичної допомоги та піклування, яка надається в умовах ув’язнення; 3) доцільність ув’язнення з огляду на стан здоров’я в’язня.
Так, у рішенні у справі «Гумматов проти Азербайджану» (заяви № 9852/03 та № 13413/04) ЄСПЛ встановив, що лише той факт, що особу під вартою оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може призвести до висновку, що медична допомога була достатньою.
ЄСПЛ також покладає на державні органи влади обов’язок забезпечити докладне документування стану здоров'я ув'язненої особи та його або її лікування протягом ув'язнення (рішення у справі «Худобін проти Росії», заява № 59696/00); оперативність та точність діагнозу і лікування (рішення у справі «Мельник проти України», заява № 72286/01); а за умови, коли це викликано медичним станом, – регулярність та систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороб ув'язненої особи або запобігання їхньому ускладненню, а не усунення симптомів (рішення у справі «Попов проти Росії», заява № 26853/04).
Окрім позитивного обов’язку держави забезпечити належне медичне лікування та догляд за хворими в ув’язненні, на державні органи влади також розповсюджується презумпція доведення у суді виконання цього обов’язку. Так у рішенні у справі «Голомійов проти Молдови» (заява № 30649/05) ЄСПЛ постановив, що державні органи влади також повинні довести, що були створені умови, необхідні для фактичної реалізації призначеного лікування.
При цьому ЄСПЛ зазначає, що при оцінюванні належності лікування слід керуватися критерієм належної старанності, оскільки обов'язок держави лікувати тяжко хворих осіб під вартою є обов'язком засобів, а не обов'язком результату (рішення у справі «Гогінашвілі проти Грузії», заява № 47729/08).
Тому, застосовуючи практику ЄСПЛ у питаннях відстрочення виконання вироку та звільнення від подальшого відбування покарання у зв’язку з хворобою засудженого, як додаткове джерело права, національні суди зможуть усунути прогалини у кримінальному процесуальному та виконавчому законодавстві.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24913
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10740
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9369
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5587
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4096