Туреччина вводить 130-відсоткове імпортне мито на зерно
Туреччина, найбільший покупець української пшениці та ячменю, з 1 травня цього року запроваджує імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу.
Про це повідомляє офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete. Також, за інформацією Міністерства торгівлі Турецької Республіки, йдеться про відновлення Туреччиною загальних мит на імпорт зерна. Вказане рішення прийнято для захисту турецьких сільгоспвиробників напередодні нового зернового сезону та стосується всіх країн експортерів зерна. Мито має бути запроваджено на пшеницю, ячмінь, кукурудзу, жито, овес та сорго. Ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість нинішніх 0%.
Виняток зроблено для Сінгапуру: частину продукції з цієї країни можна буде ввозити до Туреччини з митом у розмірі 16,2%. Нульові мита, як і раніше, діятимуть для Боснії та Герцеговини.
Раніше мита на імпорт зерна та інших сільськогосподарських товарів становили 45% для пшениці, 35% для ячменю та 25% для кукурудзи. Однак після пандемії в жовтні 2020 року Туреччина спочатку знизила мита, а потім взагалі припинила їх стягувати.
За даними Держмитслужби, у 2022 році експорт українського зерна до Туреччини склав 9,6% від загального обсягу, виторг склав $2,9 млрд. За перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
У Туреччині дійсно вважають, що цей захід допоможе захисту внутрішнього ринку, адже турецькі імпортери закуповують великі обсяги для переробки та подальшого експорту продукції з доданою вартістю, приміром борошно, макаронні або кондитерські вироби. За наявною інформацією, більшої частки українського зерна вказане рішення Туреччини не стосується, оскільки воно ввозиться до турецької держави в режимі “inward processing”, за яким мито становить 0%. Тобто ставка мита на імпорт вихідної сировини для переробників не зміниться, за умови, якщо вони підтвердять подальший експорт готової продукції.
Запровадження мита Туреччиною відбувається на тлі заборони імпорту української агропродукцію чотирма країнами ЄС.
Нагадаю, близько десяти днів тому Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія тимчасово обмежили імпорт зерна з України. Ці країни обґрунтували такі кроки, серед іншого, проблемами власних фермерів через сприятливу конкуренцію з боку української продукції. Транзит товарів через східні країни ЄС все ще можливий. Наразі на рівні ЄС ведеться пошук єдиного рішення.
Після цього Єврокомісія нагадала, що не підтримує такі одноосібні дії, оскільки питання щодо регулювання торгівлі належить до компетенції ЄС. Наразі тривають переговори між Єврокомісію та цими країнами щодо запровадження обмежень на рівні ЄС. Поки що Єврокомісія погодилася лише на заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до цих країн. Своєю чергою міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини хочуть додатково включити до цього списку соняшникову олію, борошно, мед, цукор, м'які фрукти, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти.
На мою думку, вказане рішення може бути частиною електоральної кампанії нинішньої влади Туреччини напередодні президентських виборів у країні, що мають відбутися 14 травня ц.р. Враховуючи високий попит на зернову продукцію в Туреччині та теперішні тенденції до зростання цін на продукти харчування в країні, не можна виключати повернення до тимчасової нульової ставки мита на імпорт зернових після проведення виборів або після збору врожаю пшениці та ячменю, що починається вже у травні. Імпортери ж очікують, що це відбудеться вже у новому сезоні (почнеться 1 липня 2023 року) і Туреччина, ймовірно, знову обнулить ввізне мито і для внутрішнього ринку, вичерпавши власний потенціал.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10291
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9832
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6429
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3651
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450