Україна готується імплементувати стандарти ЄС у галузі виноградарства та виноробства
Знищені виноградники, як війна впливає на виноробну галузь та які зміни чекають на галузь після прийняття законопроекту №9139
Останні роки видались надскладними для виноробної галузі України. Спочатку пандемія, потім — повномасштабне вторгнення. Україна сьогодні долає один з найстрашніших викликів у своїй історії. Наші міста перебувають під постійними обстрілами з боку росії, гинуть люди, багато підприємств припиняють свою діяльність.
Все це дуже сильно вплинуло на обсяги виробництва та збуту. Але ми не припиняємо працювати. Наш основний напрямок роботи — підтримка та розвиток виноробної галузі на професійному та державному рівнях, в Україні та на міжнародних ринках.
Ще після анексії Криму у 2014 році українська виноробна галузь втратила ледь чи не половину свого потенціалу. Свою негативну роль відігравали й відсутність належної уваги з боку держави, недобросовісна конкуренція, низка несприятливих загальноекономічних чинників. Але на такому сумному фоні в Україні стався мало не розквіт крафтового виноробства, до початку військових дій працювало близько 180 виноробень. Підприємці-ентузіасти за власний рахунок навчалися у провідних спеціалістів з усього світу, закладали нові виноградники та звичайно почали експериментувати з виробництвом крафтових вин. Без сумніву, в загальних обсягах виробництва виноматеріалів були суттєві втрати, але водночас знаходили нові ніші, й українське вино хоч у мінімальній кількості та все ж виходило на нові ринки.
Дещо парадоксально, але саме під час війни у світі більше людей дізналося про українське виноробство. Винороби пишуть, що за весь час повномасштабної війни відбулося щонайменше 60–70 дегустацій/презентацій нашого вина — від Японії, Ірландії, Швеції, Фінляндії до Великої Британії та інших країн. Під час дегустацій часто відбувалися й винні аукціони
Одним із важливих досягнень галузі торік стало відновлення членства України у Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ). А сьогодні Мінагрополітики отримало офіційний прапор члена організації. Поновлення членства відкриває доступ українським виноробам до міжнародних баз та сучасних світових технологій, надасть можливість створювати конкурентний вітчизняний продукт та відкриє нові ринки.
Це важливо для України в контексті євроінтеграції, в контексті того, що Україні потрібно буде визнавати світові та підвищувати свої внутрішні стандарти, відповідно до стандартів ЄС. У тому числі це стосується географічних зазначень та інших юридичних аспектів.
Галузь суттєво постраждала через війну, частина підприємств припинили свою роботу, деякі опинилися на тимчасово окупованих територіях. Відновлення потребує значних ресурсів, часу та сучасного регулювання. Мінагрополітики підготувало законопроект про виноград та продукти виноградарства, який відповідає вимогам законодавства ЄС. Також у 2023 році продовжує діяти урядова грантова програма, яка включає також і можливість отримання грантів для закладання виноградників.
Міжнародна організація виноградарства та виноробства є міжурядовою організацією науково-технічного характеру, який стосується виноградної лози, вина, винних напоїв, столового винограду, родзинок та інших продуктів на основі винограду. Цілями та завданнями МОВВ є захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьби з шахрайством та недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.
На період воєнного стану МООВ зробила виключення для України, звільнивши від сплати членських внесків.
МОВВ об’єднує 85% світових можливостей у сфері виноградарства та виноробства, а також 80% споживачів. Саме в цій організації розробляються стандарти виноробства. Приєднання до організації особливо важливо для України, як майбутнього члена Європейського Союзу.
Експерти зараз не мають точних підрахунків стосовно того, скільки галузь втратила через війну, але приєднання до МОВВ може відновити її потенціал.
Внаслідок бойових дій частина площ під виноградники опинилась в окупації, а ще частина була забруднена небезпечними матеріалами. Обсяги виробництва садивного матеріалу винограду скоротились. Це основні проблеми виноробів під час війни. Натомість Україна продовжує імпортувати вина в 10 разів більше, ніж експортувати. За даними Держстату у 2022 році загальна площа виноградних насаджень по всіх категоріях господарств становила 26 тисяч га виноградників, а зібрано винограду 244 тисячі тонн. У порівнянні з довоєнним 2021 роком – площі виноградників під час війни зменшилась на третину. Тоді площі становили 34,7 тис. га виноградників, і зібрано винограду 264,1 тис. тонн.
Як зазначається, для південного регіону виноградарство та виноробство – ключові галузі. Зокрема, Одещина виробляє 60% від усього вина в Україні. В Одеській області розміщено 49 виноробних підприємств, на яких в сезон збирання та переробки винограду працює близько 6000 осіб.
На Миколаївщині за 2022 рік аграрії зібрали майже 20 тисяч тонн винограду, що на 12 відсотків більше ніж у 2021 році. На території області обліковується 5 800 гектарів виноградних насаджень. У плодовитому віці ця площа становить 5 тисяч гектарів. Водночас нових виноградників за період повномасштабного вторгнення не створили.
Щоб підтримати фермерів минулого року, з бюджету за фінансової допомоги Світового банку для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства видали грантів на суму 322 мільйони гривень. Це дозволило створити близько 400 постійних і 9000 сезонних робочих місць.
Цього року Мінагрополітики продовжує підтримку з метою зберегти роботу виноробів та розвивати галузь. На цей рік заплановані гранти на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства – 1 мільярд гривень.
Також 22 березня 2023 року урядом подано до ВРУ законопроект "Про виноград та продукти виноградарства" (№9139), спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства та виноробства, енологічних (наука про всі аспекти вина і виноробства) практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та вказівок вин.
Разом з цим метою законопроекту є створення єдиної державної інформаційної системи "Виноградарсько-виноробний реєстр", яка включатиме відомості про: виробників винограду; виноробної продукції; виноградні ділянки; обов'язкові декларації та інші дані про виноробну продукцію, передбачені цим законом, внесення відомостей до який має обов'язковий характер, що забезпечує ефективне адміністрування та державну підтримку галузі виноградарства та виноробства.
Документ передбачає введення вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними вказівками, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також виготовлених за межами України вин.
Крім того, законопроект передбачає можливість державної підтримки виноградарства та виноробства в рамках загальних законів "Про держпідтримку сільського господарства" та "Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою" без будь-якої деталізації, крім принципів об'єктивності, рівності та пропорційності.
У документі також містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначаються контролюючі установи та їх повноваження, конкретизуються санкції, зазначається у записці пояснення.
Маю надію, що всі ці заходи дозволять удосконалити якість українських вин, допомогти їм завоювати власний ринок і наростити експортний потенціал на світових ринках. До речі, саме міжнародна спільнота допомагає наростити експортний потенціал товарів українського виноробства шляхом скасування мита на ввезення нашої продукції. Українське вино може стати втіленням нашої культури та живою галуззю, яка сприятиме післявоєнному економічному відродженню.
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 21170
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 17470
-
СБУ затримала начальника управління податкової служби у Сумській області – фото
Бізнес 10332
-
У Кіровоградській області почали будувати ВЕС на 93 МВт. Гроші дає Укргазбанк
Бізнес 8739
-
"Складно, але не критично". З'явилась перша реакція влади України на мита Трампа
Бізнес 5066