Понад 400 млн людей в світі споживають зерно виключно з українських полів
Про вплив війни проти України на продовольчу безпеку у світі
Українська земля завжди славилася родючістю та щедрістю. Вчасні та дбайливі посіви дозволяли отримувати гарний врожай, якого було вдосталь як для українців, так і для громадян інших країн. Війна, розв’язана росією, значно зменшує можливість експорту зерна, як наслідок – на світ чекає продовольча криза, а для деяких країн існує суттєва загроза голоду.
Українські порти не працюють на повну потужність через військову агресію росії. Тому для експорту українського зерна доводиться шукати альтернативні логістичні шляхи, більшу частину зерна Україна експортує сухопутним кордоном із Польщею. Такий крок став для нашої країни вимушеним, оскільки через повномасштабну війну, розв'язану рф, вона не може повноцінно експортувати зерно по морю.
Зерно має проходити через Польщу транзитом і переправлятися в інші країни, проте його частина залишається в країні. Там його продають, що створює надлишок продукції та загрожує бізнесу місцевих аграріїв.
Польські фермери зажадали від міністерства сільського господарства реакції на кризу, а також відставки міністра сільського господарства Польщі Генріка Ковальчика. Глава міністерства зробив кілька гучних заяв, які ще більше розлютили протестувальників і йому довелося піти у відставку. Аналогічна ситуація склалась і в інших країнах - сусідах України.
Польща є і залишатиметься нашим великим другом і надійним партнером, це одна з країн, яка першою прийшла нам на допомогу і робить все можливе, а часом і неможливе, щоб ми вистояли. Ми вдячні за таку підтримку та співпрацю.
Війна росії проти України вплинула на весь світовий аграрний ринок. Країна-агресор створила проблеми як для виробників - українських та, наприклад, польських, так і для споживачів, не лише в нас, а й у Європі та Африці. І одна з головних проблем - це блокування морських шляхів експорту українського зерна.
З початку війни ціни на базові продукти харчування, такі як пшениця та рослинні олії, різко зростають, що створює надзвичайні витрати для світових споживачів, особливо для найбідніших.
До війни наша країна входила в ТОП-10 світових експортерів, а за окремими позиціями – в ТОП-5 та ТОП-3. Частка експорту соняшникової олії складає близько 40%, соняшникового насіння – 27%, ячменю – 5%, пшениці – 3%, рапсового насіння – 3%, кукурудзи – 2%.
Близький Схід і Північна Африка (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина) є основними покупцями пшениці та кукурудзи, тому проблема продовольчої безпеки стосується цих країн найбільше. Раніше уряд Камеруну заявив, що війна росії проти України вже стала причиною дефіциту пшениці, який призвів до 40-відсоткового зростання цін на хліб.
Київська школи економіки провела дослідження і виявила, що понад 400 млн людей у всьому світі залежать від поставок зерна лише з України.
Війна в Україні вже спонукає компанії шукати альтернативи соняшниковій олії, і цей зсув у торгових потоках, ймовірно, також включатиме кукурудзу, яка в основному використовується як корм для тварин. Українська не ГМ кукурудза становить близько половини імпорту ЄС. За даними Центру з безпеки харчових продуктів, 92% кукурудзи в США є ГМ, з аналогічними рівнями в Бразилії. Тому в той час, коли весь світ намагається боротися з ГМО, війна спонукає використовувати для годівлі тварин не надто екологічні корми.
В цей час, зміщуючи увагу світової спільноти з війни, Росія продовжує штучно стримувати експорт українського зерна морем, гальмуючи проведення інспекцій суден у Босфорі. Інспектують лише 2-3 кораблі в день. Якби всій світовій спільноті разом вдалося дотиснути росію щодо збільшення цих перевірок, ми б могли відправляти в декілька разів більше кораблів на добу, відповідно, потік автомобільних перевезень українського зерна країнами Європи міг би зменшитися. Для українського фермера експорт морем дешевший, а отже - вигідніший.
Майже рік тому Єврокомісія впровадила ініціативу «Шляхи Солідарності» для налагодження альтернативних маршрутів експорту української агропродукції та імпорту товарів першої необхідності в умовах блокади морських портів. Це була шалена підтримка з боку Європи, в тому числі Польщі, і це рішення дало змогу захистити критичні інтереси українських фермерів.
Україна продовжує зближувати міжнаціональні ринки на шляху до здорової конкуренції та розуміє, що союзникам має бути комфортно співпрацювати. На жаль, війна внесла свої корективи, але на щастя, європейці це розуміють.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11847
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3382
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2875
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1971
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1967