Дати кредит легко, а ось повернути…
Перед новим роком в Україні лібералізували видачу кредитів. Проте питання захисту прав кредиторів так і залишилось на низькому рівні, що і було. На жаль на тому рівні, що і перебувало
В самому кінці 2020 року уряд впровадив низку змін у популярну програму «Доступні кредити 5-7-9%», що спрямована на підтримку бізнесу.
Основні зміни полягають в наступному:
• Поширення програми на підприємців середнього рівня з річним доходом до 20 млн євро;
• До 3 років збільшився термін фінансування оборотного капіталу;
• Відтермінування повернення кредиту може становити до 12 місяців;
• Зменшено розмір першого внеску в реалізації інвестиційного проекту в залежності від форми бізнесу (10% для вже діючого та 15% для стартапів);
• Врегулювали питання взаємодії програми кредитів «5-7-9» з подібними програмами підтримки бізнесу місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• На період карантину та обмежувальних заходів для кредитів на фінансування оборотного капіталу встановили компенсацію відсотків до 0% річних. Після карантину їх компенсація буде на рівні 3% річних;
• Для кредитів рефінансування встановлена компенсація відсотків до 3% річних після 31 березня 2021 року.
Як бачимо, категорії бізнесу, який може розраховувати на кредит за програмою розширили, а умови позики – лібералізували. Зауважимо, що згідно даних Мінфіна, з початку кредитної програми «5-7-9%», видано 7575 кредитів на загальну суму в 17,4 млрд.грн. З них за останній тиждень 2020 року – 417 позик на 908,8 млн грн. Тобто програма набула серйозного поширення, а це апріорі непогано для економіки.
Згадані кредити видаються під заставу. На сайті Ощадбанку вказано, що в якості застави «можна оформити майно клієнта або поручителя, обладнання, транспортні засоби, нерухоме майно, а також основні засоби, що купуються за рахунок кредитних коштів».
Разом із тим, в плані забезпечення безпеки кредитування (тобто умов повернення кредиту) залишається чимало невирішених проблем. Як наслідок, сукупність умов, що склалися в Україні, всіляко ускладнюють життя кредиторам і перетворюють неповернення боргів на популярний мейнстрім. Зокрема:
• Корупція на кожному кроці, яка створює умови для неповернення кредитів;
• Недосконалість законодавства;
• Як наслідок попередніх двох пунктів суди роками розглядають кредитні позови;
• Державні виконавці нерідко неефективні;
• І на довершення, штучно створений мораторій на стягнення боргів, який зв’язує руки кредитору, створюючи на його шляху чимало перешкод.
Цікаво, що в випадку мораторія, держава, як кредитор, вступає у взаємовідносини, в яких вона відразу опиняється в програшній позиції. Тобто кредит надали, проте в випадку необхідності стягнути його за рахунок заставного майна не вийде. Можна зіронізувати, проте це дійсно створює чудові умови боржникам, в той час як кредитор, можливо, отримає проблеми. Тому наразі бачимо лише «однобічний рух», який насправді не принесе потрібного результату.
Отже, розвиток і лібералізація кредитування – це чудово. Проте це лише один бік медалі. Без ефективної системи захисту прав кредиторів про оздоровлення економіки і фінансово-кредитного сектору можна лише мріяти. Саме на це радимо кинути всі зусилля, бо як тільки озвучені проблеми отримують вирішення, чимало питань розв’яжуться самі собою.
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк вчора о 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова вчора о 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко вчора о 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський вчора о 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 468
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 295
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 108
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 90
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства 60
-
Україна не капітулюватиме заради забаганок Трампа, а Росія не готова відповзати
Думка 34968
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 22144
-
"Це не буде справедливістю". Україна обурена виплатою інвесторам 3 млрд євро з активів РФ
Фінанси 15779
-
Маск проти Трампа: перепалка у Twitter, натяки на педофілію та мільярдні втрати за день
12548
-
Фотон – воїн Сонця. Як лейтенант на позивний Фотон став технічним серцем полку "Ахіллес"
8511