У одиноких мам і сиріт забирають 63 млрд. грн
Рівень соціальної допомоги малозабезпеченим занижено щонайменше вполовину.
Одинокі матері, діти-сироти, люди з інвалідністю, малозабезпечені сім’ї отримують лише половину від соціальної допомоги, на яку вони можуть розраховувати від держави. Причина цього – у бажанні уряду економити на соціальних виплатах, але при цьому збирати більше податків до казни. Ціна питання – щонайменше 63 млрд. грн.
Примарний мінімум
В наступному році малозабезпечені українці повинні будуть виживати на 2,5 долари на день. Це «стандарти», які уряд заклав у проекті бюджету на 2019 рік для прожиткового мінімуму. І це вдвічі нижче, ніж пропонований ООН рівень абсолютної бідності – 5 доларів США для країн Східної та Центральної Європи.
В Україні вже давно склалась парадоксальна ситуація: всі знають, скільки коштують продукти на ринку чи в супермаркеті, всі обговорюють, яким повинен бути прожитковий кошик, аби забезпечити людині навіть не існування – а жевріння, животіння. Але навіть за таких умов у офіційних документах закладають цифри, суттєво менші за життєву потребу.
Наприклад, за розрахунками Міністерства соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму на літо 2018 року становив 3 745 грн. (без урахування податків – 3 261 грн.). В той же час на 2019 рік уряд пропонує встановити з 1 січня 2019 року цей показник у розмірі 1853 гривні.
Те саме – із індикаторами за різними категоріями населення. Для дітей віком до 6 років реальний мінімум 3 092 грн. – уряд пропонує 1626 грн., для дітей віком від 6 до 18 років – 3 778 грн., пропозиція Кабміну – 2027 грн., для працездатних осіб - 3 381 грн. проти 1921 грн., для осіб, які втратили працездатність, – 2 744 грн. проти 1497 грн.
Ба більше: порівняно з показниками 2018 року, фактичні ціни, за оцінками експертів, будуть зростати швидше, ніж рівень виплат. А значить, і без того зубожілі верстви населення будуть ще більше скочуватися у прірву злиднів. І це при тому, що, приміром в Європі прийнято індексувати всі соціальні виплати щойно ціни піднімаються хоча б на 2%.
Попри те, що рівень прожиткового мінімуму залишається за межею здорового глузду, показники мінімальної зарплати уряд і парламент, однак, піднімають регулярно, індексуючи їх на рівень інфляції.
Економія на малозабезпечених
Чому так? Відповідь може лежати на поверхні: прожитковий мінімум використовується переважно для розрахунків соціальної допомоги, тобто коштів, які держава буде виплачувати соціально незахищеним громадянам. Наприклад, від прожиткового мінімуму залежать виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям, людям із інвалідністю, дітям-сиротам, матерям-одиначкам, допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів тощо.
А от показник мінімальної зарплатні – навпаки, є індикатором для великої кількості податків та зборів: починаючи від єдиного соціального внеску, податку на нерухоме майно, і закінчуючи штрафами за порушення трудового законодавства і податком на розкіш.
Таким чином, занижуючи показники прожиткового мінімуму, держава економить левову частку соціальних виплат, які би вона мала здійснювати задля забезпечення мінімального рівня існування соціально вразливих громадян.
В проекті бюджету на 2019 рік на відповідну субвенцію на виплату допомоги малозабезпеченим сім`ям, дітям із інвалідністю, соціальної допомоги непрацюючій особі та низки інших категорій – пропонується виділити 63 млрд. грн. Якщо взяти за основу навіть офіційні розрахунки Мінсоцполітики, відповідно до яких реальний прожитковий мінімум щонайменше вдвічі вищий за формальний – маємо суму, фактично «вкрадену» у найменш захищених громадян – ще 63 млрд. грн.
Відповідно до Конституції, Україна – це серед іншого, ще й соціальна держава. Тому обов’язок влади – забезпечити гідне життя для громадян, а не економити на матерях-одиначках і дітях-інвалідах. Крім того, уряд, відповідно до законодавства, зобов’язаний вживати заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечувати соціальний захист людей.
Де взяти гроші
Популісти та критикани можуть зауважити: на здійснення достойних соціальних виплат немає коштів. Проте переконаний: за умови впровадження реальних реформ у фінансовому секторі, створення сприятливих умов для приходу інвесторів, перезавантаженні правоохоронної і судової системи, ухвалення програми стимулювання експортних та високотехнологічних виробництв, доходи бюджету – а отже і видатки на соціальні програми – можна суттєво збільшити.
Єдина умова – владі потрібно зайняти проактивну позицію і шукати нові можливості. Натомість чиновники однією рукою крадуть мільярди на закупівельних схемах чи на «збиткових» держпідприємствах, іншою – забирають останнє у хворих і немічних.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 541
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 316
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 130
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 119
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 81
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 27979
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3615
-
Батьківський контроль та емоційний тиск – як не зламати довіру дитини
Життя 3294
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3267
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3223