Реорганізація Музичного театру для дітей це приховане знищення театру?
Колектив Київського муніципального академічного театру опери і білету для дітей та юнацтва, побоюється перепрофілювання закладу культури у «Сковорода центр», бо вбачає у цьому штучно створену ситуацію з привласнення будівлі театру.
Колектив Київськогомуніципального академічного театру опери і білету для дітей та юнацтва, побоюєтьсяперепрофілювання закладу культури у «Сковорода центр», бо вбачає у цьому штучностворену ситуацію з привласнення будівлі театру.
Відповіднезвернення з проханням сприяти збереженню Театру у зазначеному приміщенні заадресою: вул. Межигірська, 2 та створенню сприятливих умов для роботи надійшлодо мене від Головного диригента театру С.Голубничого, Художнього керівникабалету театру Т.Боровика, Головного хормейстера театру А.Масленнікова, Головногохудожника театру Л.Нагорної та голови профспілкового комітету театру В.Калітовського.
Громадськість таколектив боїться, що реорганізація Театру робиться не просто заради втіленняновацій та розвитку закладу культури, а задля надання можливості зміни власникаприміщення, в ході запровадження цих новацій. І я не засуджую громаду за такіпобоювання, адже влада щодо цього закладу культури проявила себе далеко ненайкращим чином.
Нагадаю, що влада,яка мала б захищати муніципальний заклад культури, всіляко «допомагала»бізнесменам, які намагаються приватизувати будівлю театру: спочатку провладнабільшість Київради надала дозвіл на таку приватизацію, а ВРУ минулого скликанняприйняла рішення про виведення будівлі з переліку об’єктів, які не підлягаютьприватизації. І хоча театр подав позов до суду щодо незаконності дій влади,питання наразі залишається відкритим, бо прокуратура не побачила у діях владинічого протизаконного.
Ще однимпідтвердженням намагань влади знищити театр, на думку колективу, є постійназміна керівництва закладу культури. Відтак, з 2012 року в театрі змінився вжетретій директор і кожен, під тиском Управління культури, скорочував штатпрацівників театру. 21 жовтня 2013 року Департамент культури призначивчергового художнього керівника театру без проведення конкурсу на заміщеннявакантних посад. За скаргами колективу, новий керівник немає жодного досвідуроботи в музичному театрі, а тому демонструє дилетантське розумінняфункціонування такої складної структури, як театр опери і балету.
Я з великоюповагою ставлюся до нового художнього керівника театру – В. Троїцього, і до Г.Сковороди, іменем якого хочуть назвати центр, але в даному випадку йдеться непро фігуру нового керівника і не про постать видатного українського філософа, інавіть не про бажання Департаменту модернізувати згаданий театр. Річ в тім, що Київськиймуніципальний академічний театр опери і білету для дітей та юнацтва – це єдинийу світі театр опери і балету для дітей та юнацтва. Якщо київська влада нездатна чи не має бажання допомогти колективу зберегти приміщення від нецільовоговикористання, зберегти колектив, дати йому змогу, без страху залишитися безроботи, відстоювати репертуарну політику та творчу позицію, то, можливо, закладкультури варто передати у державну власність.
Звернувся доголови КМДА О.Попова з вимогою оприлюднити плани влади щодо перепрофілювання Київськогомуніципального академічного театру опери і білету для дітей та юнацтва у «Сковородацентр», надати концепцію реорганізації закладу культури, а також зробити всеможливе, щоб Київрада прийняла рішення, яке б забороняло приватизацію цьогоприміщення.
- Тримай стрій. Бо за спиною — Україна Дана Ярова 11:07
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід Наталія Павлючок 09:48
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко вчора о 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко вчора о 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко вчора о 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко вчора о 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова вчора о 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер 22.06.2025 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак 22.06.2025 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 22.06.2025 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1485
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 261
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 150
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 91
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 74
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 59146
-
Трансжири, "Е-шки" і фальшива екопродукція: як читати етикетки на продуктах
Життя 7523
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
4149
-
Ядерна точка біфуркації: завдання для України
Думка 4112
-
"Боюся медичного огляду". Усе, що потрібно знати про це – від частоти до розмови з лікарем
Життя 3048