Квиткові пристрасті
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
1. Визнали, щоприватне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (далі - ПрАТ "НДІ ПІТ") займало монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків протягом 2015-2016 років.
2. Визнали дії ПрАТ "НДІ "ПІТ" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання.
3. За порушення наклали на ПрАТ "НДІ ПІТ" штраф у розмірі 433 347 грн
Чому так сталося?
Причина досить типова для ринків, функціонування яких пов’язано з електронними базами, що створювались на замовлення держави.
Міністерство освіти та науки України в далеких 2000-х роках почало розробку та впровадження ІВС «Освіта». Мета була абсолютно корисною для України: створення єдиного інформаційного середовища для зберігання всіх даних та документів в галузі освіти, що буде мати наслідком швидку обробку, обмін, надійність та інше. Студентські (учнівські) квитки, серед іншого, також повинні були виготовлятись за допомогою програмного забезпечення ІВС «Освіта», та відповідно, відображатись в ній.
І все повинно б було працювати як годинник, як би не одне «але». В 2007 році МОН підписує договір про співробітництво з ПрАТ «НДІ ПІТ», за яким Інституту надається статус інформаційно-технічного адміністратора ІВС «Освіта». Саме в цей час був закладений той дефект, який в подальшому спричинив обставини, що стали предметом розслідування.
Тепер детальніше. ПрАТ «НДІ ПІТ», будучи адміністратором «Освіти», залишався одночасно учасником ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків. Як учасник ринку він конкурував на ряду з іншими компаніями за отримання замовлень від навчальних закладів, в тому числі і під час проведення тендеру. В той же час, як адміністратор «Освіти» він допускав фактично інші компанії на ринок шляхом укладення договорів на користування програмним забезпеченням бази, та щорічного (або частіше) продовження їх дії. Окрім цього, як адміністратор бази, без використання якої виготовляти студентські (учнівські) квитки не є можливим, мав певні повноваження контролю за її використанням, в тому числі і компаніями-конкурентами.
Очевидно, що говорити в такому випадку про рівні умови для конкуренції для всіх учасників ринку безглуздо. Як і сподіватись на те, що маючи таку ринкову владу, конкуренти не скористається останньою у змаганні за споживача, так як наслідок за прибуток.
Не буду стверджувати, як розвивалась ситуація на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків до ситуації навколо СП «Макрохем-Україна», але за результатом розслідування ми встановили наступне.
З вересня 2015 по лютий 2016 років СП «Макрохем-України» вживались заходи, спрямовані на підписання договорів з ПрАТ «НДІ ПІТ» та входження за результатом підписання на ринок, з метою отримання можливості (за наявності права) виготовляти студентські квитки. Розуміючи становище, в якому опинилось СП «Макрохем-Україна», у зв’язку з відсутністю технічної можливості здійснювати друк квитків, ПрАТ «НДІ ПІТ» штучно затягував процес підписання договорів. При цьому, будь-яких об’єктивних обставин, що зумовили б таку його поведінку та шестимісячний процес підписання необхідних для допуску на ринок договорів, нами виявлено не було.
Наслідком таких дій ПрАТ «НДІ ПІТ» стало не тільки не допуск без об’єктивних на те причин протягом шести місяців СП «Макрохем-Україна» на ринок, а й розірвання з останнім договорів двома навчальними закладами, та репутаційні втрати як нової компанії, що тільки виходить на ринок, а вже має негативний досвід не можливості забезпечення виконання своїх обов’язків за договором.
Для прикладу процитую інформацію з листа Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
«…за результатами відкритих торгів на закупівлю 2000 шт. студентських квитків державного зразка, з переможцем торгів – Українсько-польським спільним підприємством «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» (далі – СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» - було укладено договір поставки № 059/151 від 07.12.2015 р. У зв’язку з неможливістю виконання сторонами взятих на себе зобов’язань договір було розірвано шляхом укладання Додаткової угоди від 25.01.2016 р.
Підставою для розірвання договору було невиконання СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» своїх зобов’язань стосовно виготовлення студентських квитків. Причини цього СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» повідомило своїм листом № 483 від 29.12.2015 р. Серед таких причин СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказало на безпідставне блокування його роботи з боку Інституту, що як інформаційно-технічний адміністратор ІВС «ОСВІТА» відповідає за передачу з ІВС «ОСВІТА» до ЄДЕБО електронних документів з ідентифікаторами. Також у своєму листі СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказує, що саме Інститут був єдиним конкурентом на відкритих торгах щодо закупівлі 2000 шт. студентських квитків державного зразка
…Додатково маємо повідомити, що суттєва затримка видачі студентських квитків для студентів перших курсів магістратури викликала обурення серед студентів, що спричинило численні звернення на адресу адміністрації Університету зі скаргами на порушення прав студентів на користування передбаченими законодавством пільгами та іншими незручності, пов’язані з тривалою відсутністю у значної кількості студентів студентських квитків».
Але це лише проміжний результат дослідження.
На 13 квітня заплановано розгляд на засіданні Комітету питання щодо надання рекомендацій Міністерству освіти і науки України по описаній вище проблематиці.
Повідомлю вас про результати.
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова вчора о 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара вчора о 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Земля без корупції: державна оренда через аукціони у "Земельному банку" Денис Башлик 16.06.2025 08:39
- Как развестись в Украине, если вы за границей, а муж или жена против Віра Тарасенко 15.06.2025 22:03
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році Христина Кухарук 15.06.2025 20:40
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 253
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 237
- Конкурс без поваги до суспільства 159
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку 95
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання 75
-
Росія вдарила "Калібрами" по найбільшому в Україні заводу з виробництва кабелю – фото
Бізнес 29466
-
Трамп у кремлівській шкурі: президент США постійно надає РФ "інформаційні послуги"
Думка 14051
-
Американці збентежені і не знають, як поводитися з Путіним
Думка 11708
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 11136
-
"Згоріло абсолютно все". Атака РФ знищила підприємство виробника субліматів "Харчі"
Бізнес 10546