Держгеокадастру приготуватися!
Реформування Держгеокадастру та очищення від земельної корупції
Під головуванням премєр-міністра України відбулася нарада з питань пов’язаних з реформуванням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) – структури, в якій на реформу зачекалися. Реєстр і аудит земель, оновлення публічної карти, створення цифрової моделі території України, але головне – це очищення Держгеокадастру від корумпованих неефективних керівників. І, власне, з цього уряд і почав. За попередні два місяці звільнено керівників Держгеокадастру у двадцяти областях. Але не в Полтавській, де сидить керівник, завдяки якому ми всі знаємо хто такі «макси-бакси», володіємо інформацією розцінок у питаннях земельної корупції, розуміємо і те, що ця людина звичайний виконавець «київських» рішень за власний відсоток. Серед дій Держгеокадастру, які мають корупційну складову, можна виділити власне саме розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, крім тих земель, якими розпоряджаються об’єднані територіальні громади.
Розпорядження земельними ділянками включає 3 складових:
1. Поновлення діючих договорів оренди земельних ділянок.
При зверненні суб’єкта господарювання із відповідною заявою про поновлення договору оренди землі до ГУ Держгеокадастру, не зважаючи на наявну судову практику у справах щодо поновлення договорів оренди землі ГУ Держгеокадастру намагається відмовити особі у задоволенні її заяви, використовуючи формальні причини (незасвідчення копій документів, надання не повного пакету документів та інше) та вказує на те, що особа втратила своє переважне право на поновлення договору оренди землі. Однак, якщо в неї є велике бажання вирішити цю проблему, то всі формальності дивним чином зникають і особі через кілька тижнів або навіть днів ГУ Держгеокадастру поновлює договір оренди землі. В іншому випадку, якщо особа «не вирішує питання», то право оренди земельної ділянки підлягає продажу на публічних торгах, де в неї дуже мало шансів виграти ці торги. Фактично у неї залишається два виходи: оскаржувати дії ГУ Держгеокадастру в судовому порядку (що може тривати роками) або іти на торги.
2. Продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподаського призначення на публічних торгах.
Якщо право оренди земельної ділянки підлягає продажу на публічних торгах, то в особи, яка використовувала цю земельну ділянку раніше досить примарні шанси отримати її в оренду на майбутнє. ГУ Держгеокадастру виступаючи організатором торгів (аукціону) може підключити «свого» виконавця торгів (організацію, яка має відповідну ліцензію на даний вид діяльності та проводить торги). За допомогою такої організації можна створити проблеми колишньому землекористувачу, який не захотів «вирішити питання по доброму» та сприяти перемозі в торгах «потрібним» суб’єктам господарювання.
3. Надання земельних ділянок за межами населених пунктів у власність фізичним особам.
Цей пункт містить у собі великий обсяг для зловживань. Адже непоодинокими є випадки, коли одну і ту ж ділянку можуть надати кільком особам, чому, до всього, ще й сприяє недосконале земельне законодавство, однак породжують негативні настрої у суспільстві, адже особа змушена витрачати значні кошти на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а в результаті цю ж земельну ділянку віддають іншій особі, яка раніше виготовила такий проект на своє ім’я, а тій людині доводиться знову звертатися до ГУ Держгеокадастру та виготовляти новий проект за власний рахунок (вартість такого проекту складає близько 6 000 грн). До того ж, маючи під контролем «свої» землевпорядні організації, як є зокрема в Полтавському Геокадастрі, можна додаково заробити, рекомендуючи заявникам виготовляти проекти землеустрою у них, обіцяючи швидше оформлення та погодження даного проекту на всіх етапах. Крім того, останнім часом набула поширення практика незаконних відмов у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність.
ГУ Держгеокадастру мотивує свою відповідь першочерговим наданням землі пільговикам (військовослужбовці, атовці), однак маючи «велике бажання» отримати відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою, дане питання можна вирішити позитивно. Непоодинокі випадки, коли особа виготовила проект землеустрою і вже подає його до ГУ Держгеокадастру на затвердження та передачу земельної ділянки у власність, однак ГУ Держгеокадастру з формальних мотивів відмовляє у затвердженні проекту землеустрою та змушує заявника безкінечно виправляти помилки у документах (часто, доки людина усуватиме недоліки, земельну ділянку віддадуть іншій особі), звертатися до суду або «вирішувати питання». Ціна питання залежить від різних складових і становить від 400 $ до 800 $ за гектар землі.
Крім всього вищевикладеного ласим шматком є зміна цільового призначення землі, якою розпоряджається ГУ Держгеокадастру. Адже одноособово приймаючи рішення щодо надання відповідного дозволу на зміну цільового призначення землі можна досить непогано заробити, надаючи відповідні «послуги» певним суб’єктам господарювання, які хочуть використовувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення у інших цілях, хоча Земельний кодекс України не завжди дозволяє це робити, але маючи певний вплив, можливо все.
Тому, звернулася до прем’єр-міністра України провести перевірку в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області, зокрема й кадрову, і на цьому тільки починаємо очищати область від земельної корупції.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 532
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 311
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 125
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 118
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 79
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 24820
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3361
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3217
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3192
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2928