Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
29.10.2023 10:51

Удар 21 століття: чому зростають ризики інсульту в світі та Україні, що з цим можна вдіяти

Голова Правління MetLife в Україні

29 жовтня світ відзначає День боротьби з інсультом. Як від нього убезпечитись чи знизити імовірність складних наслідків? Це питання край актуальне в умовах війни, і про нього – у сьогоднішньому блозі.

Світова статистика інсультів

Спочатку – декілька цифр від Всесвітньої організації боротьби з інсультом:

● Щороку у світі стається понад 12,2 мільйонів нових інсультів, а кожна четверта людина старша 25 років переносить інсульт протягом свого життя.

● Зараз у світі проживає понад 101 мільйон людей, які перенесли інсульт. З них -22% віком від 15 до 49 років, а 60% – молодші 70 років.

● 56% всіх людей, що перенесли інсульт, – жінки.

● Сукупно кожного року втрачається понад 143 мільйони років здорового життя через смерть і інвалідність, пов’язані з інсультом.

Так, ці дані приголомшують. Втім, їхнє завдання – не залякати кожного з нас, а примусити замислитись: чи можу я щось вдіяти для того, що не потрапити до цієї статистики? І якщо так – то що саме? А якщо це все ж таки станеться, то як можливо мінімізувати наслідки хвороби?

Які існують фактори ризику та чому вони збільшуються під час війни?


1. Ризики настання

Згідно з даними спеціалізованого журналу Stroke Research and Treatment, епідеміологічні дослідження виявили певні фактори ризику виникнення інсульту, які загалом можна поділити на дві групи: ті, що можна змінити, та ті, що змінити неможливо.

Дані останнього дослідження INTERSTROKE показують, що список із десяти змінних факторів ризику інсульту, включаючи гіпертонію, високий рівень холестерину, куріння, вживання алкоголю, діабет, стрес, ожиріння, серцеві захворювання, відсутність фізичної активності та неправильне харчування, є причиною 90% інсультів.

Щодо незмінних факторів ризику, то головний з них – вік, але ж він просто є маркером тривалості впливу всіх інших.

Тож загалом рекомендації лікарів щодо запобігання інсультам є загальновідомими та начебто не надто складними:

● вести здоровий спосіб життя,

● правильно харчуватися,

● зменшувати рівень стресу,

● контролювати вагу,

● особливо дбати про здоров’я в разі   діабету, захворювань серця або судин.

Але як все це працює під час війни? Влітку цього року МОЗ України оприлюднило інформацію про те, що кількість інсультів у країні в 2023 році вже збільшилась на 16%. І  це – без урахування тих, хто виїхали з України та перенесли інсульт за кордоном. До того ж, за прогнозом міністра охорони здоров’я України В. Ляшка, через війну інсульти «помолодшають» орієнтовно на 10-15 років.

І це, на жаль, цілком зрозуміло: зменшення статків багатьох українців впливає на якість харчування та можливість придбання ліків; через руйнування та міграцію ускладнюється доступ до медичних закладів для своєчасного проходження обстежень та підтримки здоров’я в разі захворювань. А якщо додати до цього вплив гострих та хронічних стресів, які, крім власної руйнівної дії ще й провокують виникнення чи посилення шкідливих звичок та втрату контролю за вагою, то картина дійсно стає сумною.

2. Ризики наступного періоду

Якщо інсульт все ж таки трапляється, то головні ризики, з якими стикається людина після нього, також загальновідомі: це несвоєчасне надання медичної допомоги та несвоєчасні реабілітаційні заходи (або взагалі їхня відсутність).

Для того, щоб лікарі могли швидко допомогти, мають співпасти два фактори: наявність цих лікарів та відповідних клінічних умов та якнайшвидше звернення за допомогою. Я не є медиком та експерткою з питань судинних захворювань, тому на буду надавати тут перелік ознак стану здоров’я, за наявності яких варто терміново викликати швидку. Але раджу кожному прочитати цю інформацію у надійних джерелах, приміром на сайті МОЗ України. Пам’ятаймо: наші ризики збільшилися під час війни, тому ці знання можуть дійсно врятувати життя – наше або близьких.

Щодо медичної допомоги, то наразі в Україні в разі настання інсульту або підозри на нього, безоплатними є такі послуги: первинний огляд, термінова комп’ютерна томографія або МРТ, лабораторні та інструментальні дослідження, необхідні види терапії та хірургії, знеболення, ліки з Нацпереліку, харчування в стаціонарі, первинна медична реабілітація.

Але ж складність та підступність цього захворювання в тому, що первинна медична допомога та первинна реабілітація майже ніколи не є достатніми та остаточними. Ба більше, часто потреба в реабілітаційних заходах – медикаментозних, фізіотерапевтичних, психосоціальних – залишається пожиттєвою. Втім, за даними порталу bookimed.com, середня ціна на процедуру з в Україні становить $561 (мінімальна – $5, максимальна – $6500).

Чи кожна українська родина здатна опанувати такі тривалі витрати під час війни? Це, на жаль, риторичне питання, адже, згідно з даними дослідження Інституту соціології НАН України, у 2023 році майже 70% опитаних українців зазначили, що доходи їхніх родин є меншими за необхідні для «нормального» життя.

Що можна вдіяти для захисту прямо зараз?

Так, незважаючи на всю сумну статистику, ми все ж можемо зробити чимало для запобігання ризиків інсульту.

Перше – це здати базові аналізи, щоб виявити маркери небезпечних захворювань. Потім, за необхідності, пройти комплексне медичне обстеження, і в разі виявлення загроз – дотримуватися рекомендацій лікарів. Навіть якщо сьогодні витрачати час або гроші на аналізи та обстеження здається недоречним, лікування пізно виявлених станів (і особливо – пізно виявлених ризиків інсульту) може потім забрати набагато більше ресурсів.

Друге – дбати про свій психологічний стан. З ним також дуже сильно пов’язані і шкідливі звички, і правильне харчування, і фізична активність, і індекс маси тіла. Адже саме психологічне здоров’я дозволяє контролювати всі аспекти, що пов’язані із способом життя. Тож, попри всі складнощі та виклики цього часу, якщо вам психологічно погано – не варто терпіти або «глушити» симптоми стресу шкідливими способами. Звертайтеся по допомогу, тим більше що зараз багато організацій надають її українцям безоплатно.

Третє – як я вже казала, розумітися на ознаках можливого інсульту. До речі, згідно з матеріалами видання National Library of Medicine вищий рівень смертності та важких ускладнень після інсультів фіксується у країнах з нижчим рівнем освіти саме через необізнаність щодо критичних станів.

Четверте – заздалегідь подбати про гроші. Адже ситуації можуть ставати ще складнішими, ніж нестача коштів на лікування та відновлення. Наразі під загрозою інсульту часто опиняються саме ті члени родини, хто «тягне» на собі всі сімейні витрати – через перевтому, стреси, відсутність часу на здоровий спосіб життя та відновлення, нехтування профілактикою. І в разі настання хвороби і сам годувальник, і його сім’я опиняються на межі катастрофи.

Чи не єдиним дієвим інструментом фінансового захисту від таких ризиків є страхування життя. Лише він здатний вирішити такі головні задачі: своєчасно надати необхідні гроші на реабілітацію застрахованого та допомогти сім’ї впоратися фінансово, якщо годувальник піде з життя.

Всі ці чотири попереджувальних заходи є цілком доступними навіть у складні часи. Варто просто усвідомити, що відповідальними за власне життя та здоров’я є саме ми, і ніхто інший. І найкращий час для цього – саме зараз!

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]