В Україні використання печаток лишається обов’язковим атрибутом, а не реквізитом для підтвердження достовірності у процесах, де це справді необхідно. Обов’язковість печатки є продовженням радянської практики. Тож її використання гальмує бізнес і створює ри
В Україні використання печаток лишається обов’язковим атрибутом, а не реквізитом для підтвердження достовірності у процесах, де це справді необхідно. Обов’язковість печатки є продовженням радянської практики. Тож її використання гальмує бізнес і створює ризики для рейдерських атак.
У ЄС давно відмовилися від обов’язковості печаток суб’єктами економічних відносин. Вони самостійно вирішують доцільність їх використання. Такі правила мають бути застосовані і в Україні. І саме на це спрямовані норми Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями», прийнятого нещодавно Верховною Радою у першому читанні.
Документ змінює низку документів, які регламентують цей напрямок, зокрема Кодекс про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, тощо. Насамперед вилучаються норми щодо обов’язкового використання печаток у господарській діяльності. Це наближає Україну до європейських правил. Основним механізмом верифікації документів має стати підпис уповноваженої особи.
Спроби позбутися печаток у бізнесі розпочалися ще 2010 року. Відтоді разів п’ять Верховна Рада розглядала подібні проекти і лише 2014-го прийняла відповідний закон, яким запровадили перехід до добровільного використання печаток юридичними особами. Але разом із тим закон залишив чимало білих плям. Неврегульованими лишилися юридичні аспекти щодо значення відбитку печатки, обов’язковості її використання контрагентом, режим використання печатки поза межами цивільно-правових відносин.
Окрім того, низка чинних законів досі визначають печатку обов’язковим реквізитом, зокрема, закони «Про видавничу справу», «Про зерно та ринок зерна в Україні», інші. КУАП досі передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил виготовлення, обліку і зберігання печаток і штампів, а також за виготовлення чи використання самонабірних печаток. Це попри те, що таких правил не існує у природі. Так само, – як і заборони на операції із самонабірними печатками. Тож майже три роки після прийняття закону печатки лишаються в Україні обов’язковим рудиментом. І, зрештою, новий закон має врегулювати цю ситуацію в Україні.
