У нашій країні податок на прибуток є апріорі корупційним
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструю
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструють ті, хто не працював в бізнесі і не розуміє логіки роботи бізнес середовища. Влада, по-суті, має інше бачення і не завжди раціональне та ефективне по відношенню до бізнесу, зокрема малого та середнього.
Основними трьома податками в бізнесі є ПДВ, податок на прибуток, та зарплатний податок. Якщо розглянути зарплатний податок, він є найбільш зрозумілим: виплатили заробітну плату – і відповідний відсоток йде в податок. Все чітко, не може бути ніяких зауважень, що щось було невірно нараховано. З ПДВ також все зрозуміло. Ось ми маємо дебет, кредит, було проплачене 20% - все зрозуміло та математично легко вираховується.
А от що стосується податку на прибуток, у нашій країні можна говорити про його неефективність. Працівник ДФС що оцінює фінансовий результат має право переглянути витрати, визнати їх неправомірними та виписати штраф.
Ми пропонуємо, щоб податок на прибуток також приєднувався до конкретної операції. Якщо власник вирішив вивести щось із бізнесу, щоб саме з цієї суми було вплачено відповідний процент. Але поки кошти залишаються в бізнесі вони не обкладаються податком. У цьому сенс ідеї заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Сутність всього цього – даний процес не має підлягати оскарженням. Відтоді вся система стане спрощеною, ми уникаємо дискреції (можливості чиновником диктувати свої правила нарахувань); суттєво зменшуємо корупційні ризики; та створюємо сприятливі умови для інвестицій та розвитку постіндустріальних галузей.
Ірраціональну логіку та пострадянські підходи влади до комунікації з бізнесом потрібно змінювати. Якщо «гора не йде до Магомету, то Магомет йде до гори» - відповідно потрібно аби громадськість та представники малого та середнього бізнесу проявили ініціативу. 2 роки тому коли я розпочинав роботу в Громадянській Платформі «Нова Країна», і опікувався розробкою концепції під назвою «Білий бізнес», метою якої було виведення бізнесу з тіні, з'явилася спільна коаліція авторів, яка складалася з 18-и експертних колективів. Для нас стало здивуванням що в Україні є чимало активістів, готових як волонтери працювати над законодавчими змінами в економіці. Згодом коаліція об'єднала зусилля разом з Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики і був написаний законопроект 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Але політична ситуація склалася таким чином, що цей законопроект бувши зареєстрований ВРУ, не був проголосований.
Навіть минулорічна дискусія економістів та подібних до мене активістів із Міністерством фінансів практично ні до чого не призвела. Відповідно стало зрозуміло, що тільки експертними дискусіями та переговорами в кулуарах ВР та Кабміну ситуацію не змінити, потрібні інші механізми. Потрібен широкий тиск від бізнесу на ВР в цей бюджетний рік.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 246
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 186
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 89
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 30506
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 27645
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 18193
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13156
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11311