Путін – Кадиров: камуфляж конфлікту
Ситуація з дотаціями Чеченській Республіці, що давно стала притчею во язицех, продовжує погіршуватися.
Ситуація з дотаціями Чеченській Республіці, що давно стала притчею во язицех, продовжує посилюватися. Регіон вимагає й одержує з федерального бюджету РФ дедалі більші суми, «не заморочуючись» скільки-небудь правдоподібною звітністю про їх витрачання. Керівництво Чечні на 100% використовує ситуацію, що склалася, розуміючи, що Кремль, який загруз у так званій «СВО» в Україні, не ризикне вносити корективи у сформовані практики фактичної «виплати данини» республіці.
9 травня 2023 року колишній заступник міністра фінансів Російської Федерації та перший заступник голови правління Центрального банку Росії Сергій Алексашенко звернув увагу на те, що, згідно зі статистикою Мінфіну, за два місяці цього року «витрати бюджету Чечні зросли на 45% порівняно з минулим роком (для порівняння: у сусіднього Дагестану — на 17%). Але ще цікавішим виглядає те, що субсидії, які бюджет Чечні отримав із федерального бюджету, були більшими, ніж усі витрати республіки».
Це спостереження не просто підтверджує факт «заливання грошима» потенційно вибухонебезпечного кавказького регіону, що триває, а й цілу низку супутніх цьому процесу моментів.
По-перше, очевидно, що на утримання Чечні йдуть на порядок (якщо не на порядки) більші суми, ніж про те оголошується офіційно.
Зокрема, де-юре дотації на забезпечення збалансованості бюджету Чечні у 2023 році становитимуть 8 мільярдів 464,8 мільйона рублів — така сума фігурує в записці пояснення до законопроєкту «Про федеральний бюджет на 2023 рік і на плановий період 2024 і 2025 років». Однак керівництво Чечні оцінювало раніше суми, які отримує з Москви, у 300 мільярдів рублів на рік (за курсом на 2022 рік — 3,8 мільярда доларів). Рік тому ця заява Кадирова спровокувала дискусію серед економістів. І якщо версію про те, що йдеться також про якісь позабюджетні надходження, складно перевірити, то суми бюджетних трансфертів, що цілком перевіряються, за оцінкою відомої економістки Наталії Зубаревич, становили щонайменше 120 мільярдів рублів. Це у 15 разів більше, ніж офіційно заявлена сума.
По-друге, Чечня і раніше використовувала будь-який привід для вимог щодо збільшення виплат із федерального бюджету. Зокрема необхідність додаткових трансферів Рамзан Кадиров пояснював вищою, ніж в інших регіонах, народжуваністю. Не на 100%, а на 1200% було використано ситуацію з епідемією коронавірусу. У період коронакризи 2020-2022 років при скороченні власних доходів всього на 0,5 мільярда рублів регіон отримав допомогу у шість мільярдів.
По-третє, Кадиров і його компанія, з одного боку, вважають, що ціна їхньої лояльності до Кремля в нинішній ситуації зросла, а з іншого — розуміють, що війна спише всі невідповідності у звітах про витрачання коштів. Наприклад, у Чечні успішно «комерціалізували» тему «боротьби із проявами тероризму» у регіоні. На неї, попри неодноразові публічні заяви Кадирова, що з «бандпідпіллям» покінчено, витрачаються величезні суми. Експерти вказують, що силові структури, створені для виконання завдань контртерористичної операції (формально завершена у 2009 році), не були розформовані та поглинають значну частину коштів, що виділяються на наддотаційний регіон (займає за загальним обсягом федеральних трансфертів четверте місце в Росії; дотаційний, навіть за найоптимістичнішими оцінками, на 84%).
Кожна зустріч Кадирова на високому рівні — з президентом Путіним, керівництвом уряду — закінчується повідомленнями про виділення додаткових коштів, цілком сумірних із тими, що закладені в бюджеті на весь 2023 рік. Зокрема, після зустрічі 28 квітня 2023 року Рамзана Кадирова та міністра фінансів РФ Антона Сілуанова було оголошено, що «для виконання першочергових зобов'язань» республіці додатково виділять із федерального бюджету 5,5 мільярда рублів.
Росія де-факто виплачує репарації Чеченській Республіці (за результатами двох російсько-чеченських воєн), одночасно купуючи лояльність чеченських еліт. За останній рік ціна питання різко зросла, оскільки всім зрозуміло, що РФ ослабла та не витягне додаткової турбулентності на Кавказі.
Керівництво Чечні все менш охоче підігрує російському керівництву, яке хотіло б максимально закамуфлювати даний факт (виплати, що стабільно збільшуються, під будь-яким формальним приводом або навіть без нього). Кадиров свідомо вкидає в інформпростір ті чи інші цифри — чим вони більші, тим краще для його власного піару (побічні ефекти від цього для Кремля його не особливо хвилюють).
Перебільшенням було б вважати, що виплати, що збільшилися, які навіть не встигають розписати в статті витрат, еквівалентні важливості вкладу чеченських формувань у «СВО» або забезпечення стабільності на Північному Кавказі. Жодними об'єктивними даними, окрім гучних заяв самих чеченських керівників, це не підтверджується. Етнічні формування Росгвардії діють, переважно, поза лінією фронту.
Набрані під егідою Кадирова батальйони «Ахмат» (відсоток власне чеченців, у яких правдиво невідомий, але він незначний) у складі Міноборони РФ також не помічені на жодних гарячих ділянках. При цьому «боротьба з терористичним підпіллям» власне на Кавказі, у Чечні та Інгушетії, цілком імовірно, є постановчою для виправдання фінансування. І пояснень, чому ті чи інші підрозділи мають залишатися у Чечні, а не їхати на справжню війну в Україну.
Воює вся Росія, а гроші до бюджету отримуватиме лише один регіон — Чечня. Багатьом іншим виплати взагалі скорочують. Який реальний внесок чеченських формувань в успіхи «СВО»?
Кадиров не просто не приховує — він хизується тим, що йому «платять данину». При цьому Путін сам виростив нинішній режим у Чечні, вважаючи, що він так уміло розв'язав «чеченське питання». Насправді ж лише залив грошима проблему, відклавши на якийсь час. Причому цей час платити за старими рахунками приходить, меж в апетиту Кадирова немає.
Чечня вже давно не Росія, це держава, яка за все більший гонорар вдає, що вона залишається у складі РФ. У федеральному бюджеті РФ дедалі більший дефіцит цього року. А в окремо взятій Чечні — економічне диво: грошей більше, ніж встигають витратити! Напевно, цей казус увійде до підручників з економіки.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 43863
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 33629
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
16188
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
11186
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10570