Українофоби зрізали під корінь
Що болить і тривожить...
ЧОМУ МОВЧИТЕ ВИ, КАНДИДАТИ, ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК? ГРОШОЛЮБИ ПРООФЕСОРИ...
Пече, лихоманить, соромить, що нарешті дожили ми до того, коли наші доморощені українські вчені вивчають, пишуть національну історію, з першоджерел і з даних археологічних розкопок, із древніх літописів черпають античні істини, не проклята московщина нав’язує нам свої казки і постулати, а тут Міністерствонауки й освіти України (а чи України воно, коли патякає таке?), що історію вивчати, знати, розуміти зовсім не потрібно. Це буцімто зайвий, не потрібний в учбових програмах предмет. Можна послати його куди подалі, і гріха не буде…
Я от гадаю, що в державі, яка понад чотириста літ піддавалася утискам одного нахабного і нестримного ворога, який усе життя прагнув та нині вогнем і мечем знищує нашу націю, волить її умертвлення, наша історія, значно старша за московську, куди багатша за ординську, зрозуміліша за суттю має бути, залишатися і нашою гордістю, і нашою силою, і нашим віковічним корінням. А нам кажуть – це не потрібне, кинь те все вивчати, розвивати, не мороч ним мозки дітей. Забудь з якого ти джерела. Це, мовляв, не так важливо.

Ні, так можуть сказати лише найзапекліші вороги нашої нації, українського народу. Та ще й у ту вирішальну мить, коли наші вірні сини, виховані на історії свого гордого народу відважно лягають під танки на всьому тисячокілометровому фронті боїв із проклятою рашою. Українофоби, котрим за будь-яку ціну потрібно підірвати нашу віру в Перемогу, в наших Героїв. В Україну і українців.
Їм понад усе потрібно, щоб нові покоління наші зростали не патріотами, знавцями своєї історії, а манкуртами. Позбавленими кращих достоїнств українців...
Розмірковуючи над тим, де і звідки взялася ця ганебна пошесть, звідки віє новий вітер зради, все більше схиляюся до думки, що це ідеї лідера сивобородих антиукраїнців, котрих очолює ’’за бугором’’ багатолітній і незмінний служка Кремля Д. Табачник. Нинішній міністр науки і освіти, котрий найбільше до душі В. Зеленському, є найкращим учеником цього неперевершеного українофоба. Це, кажуть, за його рекомендацією він опинився на цьому посту. З подачі віце-прем’єра часів В. Януковича так відверто й нахабно зачищає смислове навчальне поле української освіти від української літератури в Україні, а тепер і від національної історії. Так нахабно і безапеляційно діяв тільки Табачник. Той, що рік тому став консультантом і навчителем по опустошенню окупованих наших земель від всього українського на загарбаних РФ Запоріжжі, Херсонщині. За що, власне, й отримав кримінальну підозру у зраді від СБУ.
Я розумію, що все в цій справі по*ую В. Зеленському. Його діти навчаються за кордоном. Навряд чи їм потрібна любов до України, як і знання української літератури, нашої історії, минувши, знання українських національних героїв. Так само, як і тому, хто з усіх сил прагне мати найбільше влади на печерських пагорбах. Його батько пенсіонер ФСБ Росії. Про яку любов до України його дітей лнуків можна говорити.
Я дивуюся, чому мовчать кандидати, доктори історичних наук, недолугі професори, які мовчки посапуючи гребуть гроші з державної казни щомісяця і словом не заїкнуться ніде, що потоптатися по історії України в навчальному процесі, викинути її з профільних предметів на чолі з іспитами, це відверта війна проти України. Думаю, що такий би міністр, його оточення, якби такий відвертий розумовий переворот стався б у якійсь іншій державі, окрім недолугої нашої України вже давно б годували голубів з камер слідчих ізоляторів. Чому мовчить воюючу наша держава? Та, яка понесла найбільші втрати в нинішньому столітті в боротьбі з терористами, тими, хто намагається умертвити нашу волелюбну країну? Хто складе відповідь на це болюче питання?
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24687
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17315
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12840
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5433