блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.09.2017 21:47

Україна продовжує жити в борг

Ярослав Москаленко Народний депутат України, голова депутатської групи "Воля народу"

Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна п

В Україні осінь реформ. «Золота пора» реформ, можна сказати. Реформуємо все – освіту, медицину, пенсії, судову систему. Їхнім перебігом активно заповнюється інформаційний простір в країні і, як кінцева мета, наша з вами свідомість. Не реформується лише економіка. В стороні, поза прицілом об’єктивів медіа, без гучних заяв в серпні Україна почала виплату свого зовнішнього боргу. До цього два роки через реструктуризацію країна не здійснювала виплат по боргах. А тепер до кінця 2017-го має виплатити 1,3 млрд. доларів.

Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна повинна отримати 17,5 млрд. доларів, з яких вже отримано 8,8 млрд. Найбільш важким щодо виплат прогнозується 2018 рік, потрібно буде сплатити 2,3 млрд. доларів. А в цілому за 2017-2021 роки Україна має виплати МВФ згідно визначених графіків 8 млрд. доларів!

Чи зможе країна за 5 років сплатити 8 млрд. доларів? На сьогодні золотовалютний резерв України складає 18 млрд. доларів. Якщо нічого не зміниться, не важко спрогнозувати, що погашення існуючих кредитів буде здійснюватися за рахунок нових, ще більших запозичень. 

Наші зовнішні борги вже складають 80% ВВП, а близько 4% ВВП витрачається на їхнє обслуговування. Ми вже давно перетнули межу безпечного рівня держборгу у 60% ВВП, визначеного для розвинутих країн, і у 40% – для країн, що розвиваються. 

Нещодавно група литовських та українських депутатів відвідали Вашингтон, Берлін та Брюссель, де обговорювали реалізацію так званого «плану Маршалла» для України, запропонованого екс-прем'єром Литви, депутатом литовського Сейму Андрюсом Кубілюсом. 

Орієнтовно, проект передбачає виділення щороку 5 млрд. євро на підтримку реформ в Україні. Кошти мають виділятися як кредити малому та середньому бізнесу на кращих умовах відносно тих, які зараз є в Україні. Кабінет міністрів вже до кінця вересня повинен розробити пропозиції щодо того, скільки коштів нам потрібно і на які саме проекти, передусім мається на увазі інфраструктурні.

Якщо говорити про справжній план Маршалла, то це був план відновлення післявоєнної економіки Західної Європи за рахунок допомоги і кредитів, наданих США, які направлялися на відновлення та розвиток реального сектору економіки та індустрії, і їх заборонялося використовувати на латання бюджетних дірок. А умовний план Маршалла для України, якщо він буде прийнятий, передбачатиме кредити під конкретні проекти, фізичне збільшення валютних боргів. До того ж проекти будуть здійснюватися під повним і жорстким контролем європейських консультантів за умовами, не завжди вигідними для України.

Європа не зацікавлена надавати фінансову допомогу для відновлення високоіндустріальної України, їй просто не потрібні конкуренти. Але нам треба зрозуміти, що ще жодна країна в світі не розбагатіла на кредитних коштах, не розвиваючи власне промислове виробництво. 

Отже, нам треба заробляти, а не ходити з протягнутою рукою і позичати. Заробляти шляхом розвитку реального сектору економіки, індустріалізації важкої промисловості та машинобудування, створення конкурентоздатної продукції, виробництва високовартісних експортоорієнтованих товарів – ось шлях до зростання ВВП і збільшення доходів до бюджету.

Ні Європа, ні МВФ не будуть відновлювати нам втрачений промисловий потенціал машинобудування, кораблебудування, літакобудування. Жодна країна в цьому не зацікавлена, нікому не потрібен конкурент. Максимум що ми зможемо, залишаючись на «кредитній голці», – це бути аграрно-сировинним придатком до ЄС, а не конкурентоздатною європейською державою. 

Я хотів би, щоб головною реформою 2017 року стала не пенсійна чи освітня, хоча вони також надзвичайно важливі, а економічна. Надання преференцій певним сферам промисловості, підтримка середнього класу підприємців, які розвивали б високотехнологічні виробництва, створення нових робочих місць, зменшення міграційних процесів. А націленість на виживання за рахунок позичок – це абсолютно хибний шлях.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.