Українські судді просять про зустріч із Моніторинговим комітетом ПАРЄ

Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з боку законодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представниками Моніторингового Комітету ПАРЄ. Днями відповідні листи із проханням про зустріч направили ГО «Асоціація адміністративних судів», а також Асоціація розвитку суддівського самоврядування в Україні.

Важливо, що це - не перше звернення українських суддів до Парламентської Асамблеї Ради Європи, але вперше судді просять про зустріч. До речі - цілком реальну та можливу. Адже 28-29 квітня очікується візит місії Моніторингового комітету ПАРЄ до України, під час якого доповідачі досліджуватимуть, чи виконує наша держава взяті на себе зобов'язання перед Радою Європи.

Як зазначають судді у своїх зверненнях, причиною для цього стали проблема політичного тиску на суддів з боку виконавчої та законодавчої влади, а також фактичний провал судової реформи. Іншою причиною звернення до ПАРЄ стали бездіяльність Парламенту і Президента в частині призначення суддів. Через що в Україні вже закриваються суди, а громадяни втрачають доступ до правосуддя. Це напряму порушує статтю 6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Суддівські асоціації, що стали підписантами звернень, раніше неодноразово заявляли, що підтримують курс на судову реформу та не бажають бути осторонь цього процесу. Однак вважають, що реформа має відбуватись із дотриманням верховенства права та з урахуванням думки суддівського корпусу.

Таким чином, можна зробити кілька висновків.

По-перше, сам факт звернення свідчить про те, що судді, за допомогою асоціацій, намагаються шукати діалогу із ПАРЄ. Оскільки, нажаль, поточна ситуація зі станом правосуддя може свідчити про не виконання українською владою взятих на себе зобов’язань перед Радою Європи.

По-друге, бажання суддів зустрітись із Представниками ПАРЄ та обговорити реальний стан справ в системі правосуддя свідчить про їхню відкритість та готовність до судової реформи, яка потрібна в першу чергу суспільству, а не політикам.

По-третє, найважливіше, що таким чином спростовується міф, нав’язаний українськими політиками, про те, що начебто судді бояться та не хочуть судової реформи. Навпаки – судді хочуть і виступають за проведення реформи правосуддя. Єдине, чого вони бажають, щоб реформа проводилась демократично, а думка суддівського корпусу була врахована.

Нагадаю, ще у березні 2016 року до Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також до Офісу Ради Європи звернулись близько 500 українських суддів - із проханням вжити усіх можливих заходів для подальшого проведення судової реформи обраним шляхом та недопущення порушення при цьому прав суддів.

Звернення підписали майже сотня кандидатів резерву на посади суддів, більше двохсот «молодих суддів», призначених на посади вперше та майже сотня суддів, які очікують на призначення безстроково.

Я вважаю, що саме ці представники суддівського корпусу, які не бояться захищати свої права та професійно відстоювати власну позицію, що обґрунтовується не декларативними фразами, а положеннями національного законодавства і нормами міжнародного права, довели – вони дійсно незалежні і можуть виконувати цю вкрай важливу для держави функцію – чинити правосуддя.

Нижче наводжу фото листів-звернень від суддівських асоціацій.