Взагалі-то, у попередній статті я обіцяла 4 поради щодо КІК. Але опублікували тільки дві. Продовжимо? Сьогодні – ще одна порада. Що саме потрібно знати/зробити/не проґавити контролеру КІК у цьому, 2023 році?
Порада третя. Основна. Нам необхідно пролобіювати законопроєкт 8137!!!
Зараз, коли пишеться ця стаття, ВРУ «пішла на канікули». Але депутати повернуться – свіжі, відпочилі, пахучі «вином та молодим баранчиком»... Їх на «вході до зали» маємо чекати ми, щоб змусити їх таки прийняти законопроєкт… тому що…
Що буде, якщо стаття 39-2 ПКУ залишиться у сьогоднішній редакції, без змін? Про це писалось вже багато. Але – ще раз, для розуміння. Тільки дві норми, про які поговоримо…
По-перше: проаналізуємо норму щодо ціннопаперового коригування в КІК.
Чинна норма (цитата) а також «як це працює»:
39-2.3.2.1. фінансовий результат від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами розраховується з урахуванням особливостей, передбачених цим підпунктом.
Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав зменшує загальний фінансовий результат контрольованої іноземної компанії від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав наступних податкових (звітних) періодів, що настають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату.
Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав, не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду контрольованої іноземної компанії.
Як це працює?
Взагалі, результатом ціннопаперової операції можуть бути як прибуток, так і збитки.
Почнемо зі збитків (це другий абзац пп.39-2.3.2.1. ст.39 ПКУ): нам пропонується на суму ціннопаперового збитку «зменшити загальний фінансовий результат КІК від ціннопаперових операцій наступних податкових (звітних) періодів». Тобто законодавець хотів отримати «перенос збитків» на наступні роки. Водночас немає жодного слова щодо будь-яких коригувань поточного року. Що з цього вийшло? Покажемо на прикладі.
Приклад 1.
КІК «MRIYA» за підсумками 2022 року отримало ціннопаперові збитки у розмірі 100 одиниць. При підготовці «звіту про КІК» за 2022 рік (як вже вказане вище) немає жодних вимог щодо проведення будь-яких коригувань поточного року. Тобто процедура визначення прибутку КІК – звичайна та «без наворотів». Та ціннопаперові збитки автоматично попадуть у фінансовий результат КІК до оподаткування (серед інших результатів інших звичайних операцій).
Що буде у наступному звіті (за 2023 рік)? У цьому році вже спрацює «планове ціннопаперове коригування» – «ціннопаперові збитки попереднього 2022 року, = 100 одиниць» мають зменшити поточний фінансовий результат 2023 року від ціннопаперових операцій.
Тобто отримані у 2022 році ціннопаперові збитки будуть враховані (у зменшення прибутку/податку) – двічі: як у 2022, так і у 2023 році. Звичайно, законотворці планували дещо інше. Але, ось як воно вийшло…
Перейдемо до прибутків (це третій абзац пп.39-2.3.2.1. ст.39 ПКУ): нам пропонується на суму ціннопаперового прибутку збільшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду КІК. Що вийшло – також покажемо на прикладі.
Приклад 2.
КІК «NADIYA» за підсумками 2022 року отримало ціннопаперовий прибуток у розмірі 100 одиниць. При підготовці «звіту про КІК» за 2022 рік – робимо коригування: збільшуємо фінрез на 100 одиниць ціннопаперового прибутку. Отже, ціннопаперовий прибуток буде врахований у звіті за 2022 рік двічі: першого разу – у складі «стандартного» фінансового результату КІК до оподаткування (серед інших результатів інших звичайних операцій). Другий раз – за рахунок спеціального ціннопаперового коригування.
Отже, у обох випадках (як при отриманні ціннопаперових збитків, так і при отриманні прибутків) ми маємо «задвоення результату».
Це – помилка законодавця. Та її необхідно виправляти.
У законопроєкті 8137 передбачено виправлення цієї помилки (і це – ще одна причина, чому його необхідно швидко прийняти!). Надалі – цитата (досить довга):
39-2.3.2.1. фінансовий результат від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативними контрактами розраховується з урахуванням особливостей, передбачених цим підпунктом.
Платники окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів, інших корпоративних прав, деривативних контрактів звітного періоду відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат контрольованої іноземної компанії збільшується на суму від'ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, інших корпоративних прав, деривативних контрактів відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат контрольованої іноземної компанії зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, інших корпоративних прав, деривативних контрактів відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до стандартів фінансової звітності.
Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів зменшує загальний фінансовий результат контрольованої іноземної компанії від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів наступних податкових (звітних) періодів, що настають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату.
Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів , не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав, деривативних контрактів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду контрольованої іноземної компанії.
На мою думку, текст також не дуже вдалий – складний та «наворочений». Але… маємо, те що маємо (точніше: маємо надію, що саме така редакція буде існувати – якщо законопроєкт 8137 таки приймуть)… Але з наведеної цитати хоча б можливо побудувати алгоритм як з усім цим впоратися.
Алгоритм наступний:
Крок 1. Для розрахунку беремо прибуток КІК до оподаткування.
Крок 2. Визначаємо загальний фінансовий результат по операціям купівлі-продажу цінних паперів (ціннопаперові прибуток або збитки) – (див. другий абзац пп. 39–2.3.2.1 ст. 39–2 Законопроєкту 8137).
Крок 3. Фінансовий результат КІК до оподаткування «очищується» від ціннопаперового прибутку/збитку (див. третій та четвертий абзаци підпункту 39–2.3.2.1 статті 39–2 Законопроєкту 8137). Це відбувається завдяки збільшенню фінансового результату КІК до оподаткування на суму ціннопаперового збитку (відбувається нейтралізація ціннопаперового збитку). Або за рахунок зменшення фінансового результату КІК до оподаткування на суму ціннопаперового прибутку (відбувається нейтралізація ціннопаперового прибутку).
Крок 4. Отриманий ціннопаперовий збиток переноситься у наступний звітний період (зменшує фінансовий результат ціннопаперових операцій наступного звітного періоду) – (див. абз. 5 підп. 39–2.3.2.1 ст. 39–2 Законопроєкту 8137). Або ж отриманий ціннопаперовий прибуток збільшує фінансовий результат КВК до оподаткування поточного звітного періоду) (див. абз. 6 підп. 39–2.3.2.1 ст. 39–2 Законопроєкту 8137).
У результаті маємо ситуацію, коли ціннопаперовий прибуток враховується у скоригованому прибутку КВК у поточному звітному періоді, а ціннопаперовий збиток враховується у скоригованому прибутку КВК у наступних звітних періодах.
Алгоритм – не дуже захоплює красою юридичної мови, але ж… Головне, що він – робочий. Тому лобіюймо 8137! Хоча б не з погляду краси права та логіки, але з погляду можливості з цією нормою хоч якось працювати.
Перечитала статтю… трохи важковагове. Забагато цитат. Але – тема така… Спочатку планувала додати що одну норму (про ТЦУ в КІК) – і надати її разгорнуто. Та буде ще важче.
Тому цю тему – ТЦУ та КІК – лише у вигляді тезису. Який буде таким:
Навіть якщо законопроєкт 8137 буде прийнятий… навіть у цьому чудовому випадку – норма щодо «скасування вимоги про необхідність складання ТЦУ-документації щодо КІК» набере чинності лише з 2023 року. А це значить, що ТЦУ-документація КІК за операціями 2022 року – залишається… Автор цієї статті займається ТЦУ вже 10 років. Це багато, дуже багато. Це – сотні (або, може, вже тисяча?) зроблених ТЦУ-документацій. Тому, спираючись на свій великий досвід, можу казати: зробити ТЦУ-документацію для КІК – буде дуже-дуже-дуже складно. Тому – дві поради:
Перша – звертайтеся до справжніх професіоналів. Наприклад, до «Сайвена-Груп». Ми – зробимо. Хоча, можливо, кожна така документація буде «на рівні докторської дисертації».
Друга – всім нам потрібно лобіювати 8137! Хоча б тому, щоб потреби створювати ТЦУ-документації для КІК у 2023му та наступних роках – не було. Ну справді – це абсолютно нікому не потрібно! Так спростімо собі життя! (і без того – складне, важке, небезпечне – бо війна…)
Далі буде… А поки що … Разом лобіюймо законопроєкт 8137! Він вже пройшов «друге перше читання». Залишилось трохи. Натиснемо разом!
