Про "допомогу" АМКУ державі в її державній допомозі

Як мінімум вже 25 років в наших школах та університетах навчають всьому, але не навчають головному, а саме: не навчають думати.

Написане не про відповідний закон і навіть не про Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ, Комітет), який з якогось дива вважає, що має встановлені законами повноваження про контролю за витрачанням державних коштів (див.)

Чому з якогось дива? В АМКУ відсутні такі повноваження, вони – в Рахункової Палати України, Держаудитслужби та правоохоронної системи.

Ця стаття про державну допомогу і конкуренцію. Про конкуренцію, про яку чомусь не знає АМКУ.

Історія перша.

В середині 90-х минулого століття в одній із постсоціалістичних країн суднобудівельна галузь була на грані банкрутства. Держава вимушена була надати мільярдні кошти для її підтримки і так, щоб це не призвело до спотворення конкуренції на ринках, зокрема,  Європи.

Кошти були витрачені і на підтримку, державна допомога не призвела до спотворення конкуренції. Чому? Суднобудівні заводи збанкрутіли, незважаючи на державну підтримку. Державний аудит і правоохоронна система не виявили нецільового використання коштів. Питання: а чи була ефективною державна підтримка підприємств?  Очевидно, що ні, але була «проконкурентною». 

Історія друга.

В книзі Лі Якокки описаний реальний випадок. Так, Лі Якокка як президент автомобільної корпорації  «Крайслер» переконав конгрес США в необхідності виділення із бюджету декількох мільярдів доларів на підтримку цієї корпорації, яка знаходилася в стадії банкрутства. Самим основним його доводом було наступне: вихід з ринку корпорації «Крайслер» призведе до обмеження конкуренції на американському ринку внаслідок зростання на ньому часток інших американських корпорацій.

На той, час фактично іноземні гіганти не були присутніми на ринку США. Мільярди були виділені, корпорація «Крайслер» врятована, ринок не монополізований. Отже, в цьому випадку держдопомога була ефективною і проконкурентною.  

Історія третя.

Нещодавно був розроблений законопроект про надання українським товаровиробникам преференцій при участі в державних закупівлях. Я його навіть не читав. На мій погляд, в ньому фактично йдеться про надання  державної допомоги українським підприємствам. Суть її в наступному.

У разі участі в тендері українського і іноземного підприємства, переможцем тендеру буде українське підприємство у випадку, якщо його цінова пропозиція не перевищуватиме на … % цінову пропозицію нерезидента. Якість товару ж повинна бути однаковою. Нам не підходить. Чому? Ми підписали міжнародні договори з ЄС, які забороняють таку підтримку.

Формально все правильно. Але є декілька але. Наприклад, в декількох західних країнах є законодавство, що дозволяє це робити. В одній країні надають підтримку, наприклад, молочній галузі у вигляді надання мільярдів державних коштів фермерським господарствам. А для того щоб все було гарно з дотриманням заборон – ці кошти виділяються пропорційно до площі  ферм. До цього все було «негарно», оскільки виділялися пропорційно до кількості корів чи до обсягу надоїв молока.

Може все ж таки пора ініціювати перегляд підписаних нами міжнародних угод? Чи будемо далі споглядати як зникає молочна та інші галузі української економіки? Хоча б в частині збільшення експортних квот. 

Історія четверта або компот з сухомухофруктів.

АМКУ і його допомога державі в її державній допомозі.

АМКУ вважає, що має повноваження з контролю за ефективністю використання бюджетних коштів на державну допомогу.

Я не проти. Але в цьому випадку АМКУ зобов’язаний перевірити фінансовий стан отримувача допомоги і якщо він більш-менш задовільний – відмовити в наданні відповідного дозволу. Чому? Надання допомоги підприємству, яке знаходиться в нормальному стані, = неефективному використанню державних коштів + загроза спотворення (обмеження, усунення, недопущення) конкуренції на ринку у відповідних товарних, географічних та часових межах.

Комітет же в більшості випадків в своїх рішеннях навіть не відображає фінансовий стан отримувачів державної допомоги. Мабуть так АМКУ контролює використання державних коштів. Цікавий «контроль».

Що ж зобов’язаний в дійсності з’ясувати АМКУ при отриманні звернення органу влади чи місцевого самоврядування про  надання допомоги суб’єкту господарювання?

Є чи ні така допомога державною допомогою. Якщо не є, то автоматичний дозвіл на її надання.

Якщо ж є, то оцінити наслідки допомоги для конкуренції на ринку у відповідних географічних, часових та товарних межах. Для цього необхідно здійснити повномасштабне дослідження ринку: визначити всіх учасників ринку, визначити частку кожного учасника на ринку по натуральним показникам та по вартісним показникам, визначити бар’єри входу на ринок та оцінити їх висоту.

Після цього визначити стан конкуренції на відповідному ринку та оцінити приведе чи не приведе надання держдопомоги до негативних наслідків на відповідному ринку. Тобто порівняти рівень допомоги з обсягом ринку у вартісному виразі та з обсягом реалізації товару отримувачем допомоги у вартісному виразі і зробити відповідний висновок. Чому? Якщо рівень допомоги – 1 млн. грн, а обсяг ринку – 1 млрд грн, то очевидно, що державна допомога фактично не матиме впливу на конкуренцію. Або, якщо частка отримувача допомоги на ринку = 5%, а частки його конкурентів, наприклад, більше 30 %, то надання допомоги в 1 млн грн матиме невеликий проконкурентний ефект. Але є проблема. АМКУ не може перевести гривні в наслідки на ринки від їх виділення. Незважаючи на те, що в більшості випадків це досить легко зробити.

Як наслідок надання державної допомоги суб’єкту господарювання в 2 млн. грн. в рік є загрозою для конкуренції з боку отримувача допомоги, який реалізовує товар в декілька сотень млн грн в рік.  

Повномасштабне ж дослідження ринку, на якому здійснює діяльність отримувач допомоги, АМКУ не проводить. А для чого, все і так зрозуміло. Що зрозуміло? За окремими рішеннями Комітету () надання державної допомоги  суб’єкту господарювання, який займає 100% на ринку, є загрозою у вигляді спотворення конкуренції (http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=145641&schema=main). Якої конкуренції? Такої, якої взагалі не існує. Що залишається такому суб’єкту господарювання?  Підвищити ціну. До якого рівня? До рівня, який би існував при наявності значної конкуренції на ринку, оскільки в противному випадку буде притягнутий до відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Як суб’єкту з’ясувати інформацію про рівень ціни, який би існував при наявності значної конкуренції на ринку?

Отримати від АМКУ рекомендаційні роз’яснення, подавши відповідну заяву та сплативши збір.

Однак є декілька «але».

Перше. АМКУ за 5 останніх років фактично в жодних рекомендаційних роз’ясненнях не надав відповіді монополіям є чи ні їх майбутні ціни обґрунтованими з точки зору законодавства про захист економічної конкуренції. В цих роз’ясненнях йдеться або 1) про те, що АМКУ не вистачило інформації, або  2) питання не підвідомче Комітету. Наприклад, друге АМКУ сказав АТ «Дніпроазот» у відповідних роз’ясненнях щодо наміру цього підприємства підвищити ціну на рідкий хлор.

Друге. Комітет за 5 останніх років в жодному рішенні у справі про зловживання монопольним становищем шляхом встановлення цін, які б не могли існувати при наявності значної конкуренції на ринку, не навів бази порівняння (рівень цін, який би існував при наявності значної конкуренції на ринку). Чому? Ним фактично не приймалися рішення за відповідною кваліфікацією. Чому? Мабуть таких порушень не існує. Мабуть.

Далі ще цікавіше з прийнятих АМКУ рішень у справах про державну допомогу АМКУ. До речі, з рішень, що прийняті за результатами декілька місячних досліджень впливу допомоги на ринки.

В резолютивній частині рішення від 28.08.2020 № 563-р

Комітет зазначив:

«3. Визнати, що чинна державна допомога у формі звільнення від сплати податків на прибуток підприємства, сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України та сплати ввізного мита при ввезенні товарів на митну територію України державного підприємства «Харківське агрегатне конструкторське бюро», що надається на підставі Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», Митного кодексу України та Податкового кодексу України на період з 09.06.2010 по 01.01.2025, має ознаки недопустимої для конкуренції відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

4. У разі якщо чинна державна допомога у формі звільнення від сплати податків на
прибуток підприємства, сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України та сплати ввізного мита при ввезенні товарів на митну територію України державного підприємства «Харківське агрегатне конструкторське бюро», що надається на підставі Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», Митного кодексу України та Податкового кодексу України, буде надаватись після 02.08.2022, така державна допомога буде допустимою для конкуренції відповідно до статті 6 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», за умови внесення Міністерством розвитку
економіки, торгівлі та сільського господарства України змін до умов її надання та виконання таких зобов’язань:

1) забезпечити розроблення державним підприємством «Харківське агрегатне
конструкторське бюро» інвестиційного проєкту, який має передбачати, зокрема, створення та переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва,
запровадження новітніх технологій, створення нових робочих місць тощо, відповідно до
якого буде надаватись державна допомога;

2) забезпечити створення державним підприємством «Харківське агрегатне
конструкторське бюро» нових робочих місць у результаті реалізації інвестиційного проєкту, зазначеного в підпункті 1 цього пункту;

3) забезпечити збереження нових робочих місць у результаті реалізації
інвестиційного проєкту, зазначеного в підпункті 1 цього пункту, державним підприємством «Харківське агрегатне конструкторське бюро» протягом не менше п’яти років з дня фактичного працевлаштування та не менше п’яти років після завершення здійснення інвестицій;

4) забезпечити, щоб максимальний розмір державної допомоги не перевищував 50 відсотків сукупного розміру витрат на реалізацію інвестиційного проєкту, зазначеного в підпункті 1 цього пункту, за рахунок державної допомоги;

5) забезпечити, щоб державне підприємство «Харківське агрегатне
конструкторське бюро» зробило фінансовий внесок у розмірі не менше 25 відсотків витрат на реалізацію інвестиційного проєкту, зазначеного в підпункті 1 цього пункту, за рахунок власних ресурсів державного підприємства «Харківське агрегатне конструкторське бюро» або шляхом залучення зовнішнього фінансування без будь-якої державної підтримки».

Повідомлення про державну підтримку АМКУ отримав 27.12.2019 і через 8 місяців розгляду повідомлення та розгляду справи про державну допомогу зміг лише сказати: допомога має ознаки недопустимої, тобто має ознаки протизаконної. Цікавий «контроль» з боку АМКУ за використанням державних коштів. Цей контроль також цікавий з іншого боку, а саме: кримінальним злочином є нецільове використання коштів і особи винні в цьому повинні нести відповідальність та компенсувати втрати бюджету. А якщо АМКУ найближчим часом раптом на прохання правоохоронної системи визначить допомогу недопустимою, то всі його посадові особи, які так тяжко трудилися 8 місяців і зробили такий «якісний» висновок в частині виданої Комітетом індульгенції на нецільове використання державних коштів до 02.08.2022, то ці посадові особи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за сприяння розтраті бюджетних коштів. Мабуть вони про це не знають, чи хочуть відчути це на собі. Мабуть.

З інвестроектом все зрозуміло, дійсно він повинен бути. Скоріше за все інвестпроект існує, але підприємство чи надавач допомоги чомусь не надали його підприємству.

Із збереженням робочих місць також все зрозуміло. Це вимоги законодавства чи колективних договорів, укладених між адміністрацією та профспілковою організацію.

Але не зрозуміло із умовою АМКУ по  створенню нових робочих місць? Чому? В 2019 році державна допомога підприємству складала – 2 млн. 448 тис. грн. Що таке робоче місце конструктора? Компьютер з принтером вартістю десь 5 тис. доларів, що еквівалентно 125 тис. грн. (звичайний не тягне спеціальних проектувальних програм: автокад, проинженіринг … ), стіл та стілець вартістю 600 грн. і зарплата конструктора в 12 тис. грн в місяць, а рік – 244 тис. грн, з урахуванням податків на фонд заробітної плати витрати підприємства на оплату праці конструктора = 350 тис. грн. в рік. Нормальний конструктор не погодиться на 12 тис щомісячну зарплату, але будемо вважати, що такі є. скільки підприємство може взяти конструкторів на всю річну державну допомогу? Півтора землекопа. Дійсно це не призведе до спотворення конкуренції. Отже, умова може бути виконана шляхом використання державної допомоги на створення 1,5 робочого місця.

Чому підприємство захотіло державної допомоги, а Мінекономіки погодилось з ним? У підприємства відсутні власні кошти на реалізацією інвестпроекту. Можливо у нього взагалі відсутні кошти на господарську діяльність, але це АМКУ не цікавить. Що ж АМКУ цікавить? Фактично йдеться про те, що підприємство має отримати в банках кредит на 100% фінансування інвестпроекту. Під 30 % річних. Чому під 30%? Незадовільний фінансовий стан та практично неможливо обанкротити державне підприємство чи здійснити його санацію. Чому? Авіабудування – галузь подвійного призначення. Дійсно умова АМКУ про фінансування інвестпроекту проконкурента.

Питання: для кого? Для конкурентів підприємства. Яких? Я, як колишній провідний-інженер конструктор з авіабудування, на 100% впевнений в тому, що в ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро» відсутні в Україні конкуренти на українському ринку проектування авіаційних агрегатів. Його ж конкурентами на світових ринках є міжнародні авіаційні корпорації (Боїнг … ).

Враховуючи наведене, АМКУ дав такі умови використання держдопомоги, які нічого не дають для підприємства, і створюють надію в міжнародних корпорацій про те, що українське підприємство або не вийде на світові ринки, або зникне з нього, або зникне навіть з українського ринку. Все б нічого, але хто буде проектувати авіаційні агрегати? АМКУ. АМКУ – в цьому питанні «ні гу-гу». До речі, до 2010 був «гу-гу», оскільки там працювало не менше п’яти колишніх провідних інженерів-конструкторів відомих на сьогодні авіаційних КБ.

Очевидно, що російські КБ не зможуть проектувати для нас авіаційні агрегати. Значить будуть Боїнг, … . Але наслідки можуть бути дивними і «непередбачуваними»: декілька сотень безробітних конструкторів, «збагачення» їх сімей і головне - повна залежність української авіаційної галузі від міжнародних корпорацій.

Що  думає про таке рішення АМКУ Мінекономіки (надавач державної допомоги), яке згідно законодавства реалізовує політику з економічної безпеки та управляє авіаційною промисловістю України? Мені не цікаво, оскільки  в Мінекономіки на посадах зам. міністрів юристи чи економісти в особі одного міністра.

Але дуже цікаво: що про  рішення АМКУ від 28.08.2020 № 563-р  думає Віце-прем’єр міністр України  О. Уруський.  Наприклад, як випускник військового училища, колишній професор ХАІ, ….? Запитайте в нього.

Попереджаю відразу ж про наступне.

Може так трапитися, що після його ознайомлення із зазначеним рішенням АМКУ (а  можливо по авіаційній галузі було вже декілька таких рішень) як мінімум всі посадові особи Комітету, які проводили дослідження у справі про державну допомогу та приймали рішення можуть втратити процесуальну самостійність і в подальшому проявляти її на вулиці (в прямому значенні цього слова). Можливо ви думаєте, що він не зможе такого зробити, оскільки АМКУ не підпорядкований КМУ. О. Уруський звернеться до Президента України, Верховного головнокомандувача, Глави РНБОУ. 

А далі, на мій погляд, ще цікавіше.

Пряма мова з повідомлення АМКУ:

«АМКУ схвалив проєкт нової редакції Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» …

«Цей документ розроблено АМКУ спільно з експертами проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR). Таким чином ми забезпечили його повну відповідність законодавству та правозастосовчій практиці Європейського Союзу, яких ми маємо дотримуватися відповідно до Угоди про Асоціацію. Звичайно, будемо обговорювати його із Міністерствами і місцевими органами влади, які є надавачами державної допомоги, і в першу чергу мають дотримуватися норм цього закону, а також з громадськістю, юристами та представниками бізнесу, які зацікавлені у розвитку інституту державної допомоги в Україні» …

«Серед ключових новел розробленого документу – уніфікація процедур із законодавством ЄС. Зокрема, додається ознака впливу на торгівлю між Україною та державами-членами ЄС, а також пряма норма, за якою Уповноважений орган під час винесення рішення, окрім національного законодавства, може керуватися нормами міжнародних договорів, рамкових положень, керівних принципів та іншими актами ЄС.»

Дивно, але цього повідомлення випливають декілька висновків.

1. АМКУ до прийняття цього закону не керувався і не збирається керуватися у своїй діяльності нормами міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

Висновок: АМКУ не знає про те, що міжнародні договори, ратифіковані Парламентом України, мають вищу юридичну силу за українські національні закони.

2. АМКУ також не відомо про те, що він не має права керуватися нормами будь-якого законодавства, якщо це законодавство не є українським чи не міжнародними договорами ратифікованими ВРУ. Для того, щоб було навпаки необхідно вносити зміни до Конституції України.

3. І про саме головне: ознака впливу на торгівлю з Україною. Із західними експертами – розробниками законопроекту все зрозуміло (іноземці, що з них візьмеш), а з посадовими особами АМКУ незрозуміло. Чому? Підставою для ненадання АМКУ дозволу на державну допомогу українському підприємству буде загроза спотворення (обмеження) конкуренції на ринках ЄС.  Якось непатріотично. Але є й інше. АМКУ нездатний визначити стан конкуренції на українських ринках, а як же він буде визначати його на європейських ринках, не маючи навіть повноважень з дослідження ринків ЄС? За результатами отриманих від нерезидентів України – конкурентів отримувача держдопомоги документів (інформації) та інформації отриманої від органів влади іноземних держав.

Звичайно, що наведене вище не буде стосуватись ринків: вивезення сміття, …. .

Але може стосуватись, наприклад, ринку аміачної селітри. Як? Може трапитись, що, наприклад, група Остхем чи АТ «Дніпроазот» опиниться на грані банкротства і наша держава буде змушена надати їм державну допомогу. Припустимо, що в нашої держави будуть необхідні вільні бюджетні кошти. Але ж надання цієї допомоги буде недопустимим? Чому? Ще до банкротства група Остхем чи АТ «Дніпроазот» втратять український та європейський ринок, їх місце займуть, наприклад, європейські виробники азотних добрив. Як наслідок торговий баланс зміститься на користь ЄС, а відновити його «зась», оскільки державна допомога є недопустимою тому, що є загрозою конкуренції на ринках ЄС. А ще вона є недопустимою, оскільки на українському ринку замість двох іноземних суб’єктів господарювання з’явиться два вітчизняних.

P.S. В мене не було наміру звинуватити посадових осіб АМКУ в непатріотичності чи зраді. Мене також не цікавить  питання: свідомо чи несвідомо ці особи приймали такі «якісні» рішення та схвалювали законопроект.

Але мені здається, що знизився рівень підготовки резидентів в західних розвідувальних школах. Як на мене - це плюс.

Але ми їм програємо.  Причина наших програшів з урахуванням віку посадових осіб АМКУ: як мінімум вже 25 років в наших школах та університетах навчають всьому, але не навчають головному, а саме - НЕ НАВЧАЮТЬ ДУМАТИ.  До речі, в шкільних та університетських програмах також відсутня така навчальна дисципліна. Ось і відповідь на всі наші реформи середньої та вищої освіти.