Кредит під 73%, або Як Зеленський підготував основу для створення лівої партії

У цій виборчій кампанії кандидат Зеленський видавав, говорячи економічною мовою, кредити.

Яскрава рекламна кампанія, сучасний маркетинг розкрутили продукт, якій споживачі отримали під 73% річних. І ось тут банк як комерційна установа перетворився на звичайну піраміду. Чому? А тому, що продукту-то й нема.

У виборчій кампанії можна захоплюватись будь-ким: Разумковим, Федоровим, Коломойським, сценаристами «Слуги народу», Бакановим і навіть його дружиною. Тільки самого Зеленського нема.

Політичний Зебанк зібрав депозити і вже незабаром ці 73% мають капіталізуватись в іншу суму. Та ось питання: а чим буде віддавати Зеленський своєму електорату? Для Президента парламентська кампанія має стати холодним душем. Очевидно, що протягнути на «папередніках» довго не вдасться. Цю тему вже грали, і вона зовсім нецікава електорату, який чекає гучних посадок топ-політиків, різкої зміни економічного становища країни, врешті, повернення Криму та закінчення війни.

За великим рахунком значна частина електорату Зеленського — це лівий електорат, який після заборони Комуністичної партії та безславної кончини Соціалістичної партії лишився без опіки та догляду. А ліва ідея в Україні має величезну армію прихильників. Від радикальних лівих, для яких прийнятна російська пропаганда з її вшануванням Радянського Союзу та перемоги у Другій світовій війні, до звичайної соціальної економіки, де величезна роль держави з її тотальним втручанням у всі сфери життя.

І це не тільки українська практика. У Європі ліві партії мають сталий і досить активний електорат, представлений від лівоцентристів до ліворадикальних рухів.

Власне, Зеленський не акцентує на ідеології. Його команда, навпаки, дистанціювалась від хоч якогось натяку на пояснення політичної позиції чи ідеї. І — пам-пам! — весь лівий електорат стрункими рядами пішов голосувати за популістські неполітичні гасла.

Прихильникилівих ідей наразі залишені без політичного нагляду. Та така ситуація тривати довго не може. Практика українського партійного будівництва свідчить, що створити політсилу нелідерського типу практично неможливо. Виборцям простіше сприймати ідеологічну партію під конкретну особу. Комічні персонажі, яким є, наприклад, Ілля Ківа, в розрахунок не беруться.

Найімовірніше, парламентська кампанія «Слуги народу» навряд чи ідеологізуватиметься. А тому на яких засадах може бути розбудована потужна, з претензією на парламент ліва партія? Очевидно, та, яка запропонує центристську ідеологію з масштабною соціальною програмою.

Незабаром парламентські вибори, тому залишається відкритим питання, хто отримає нестійкий, об’єднаний на протесті електорат, який ситуативно підтримав новообраного Президента.