Думки з приводу ініціативи Президента щодо роззосередження органів влади
Тут Гарант української Конституції (за словами Мендель) запропонував нову утопічну ідею, аби відволікти громадян від складних ковідних часів. Пропонує перемістити частини органів виконавчої влади в регіони, або навіть центри громад. Хоча плани невиразні, але проблема насправді багатогранна. У зв'язку з очевидним перевантаженням Києва вже років так 15 мусується ідея переміщення столиці, або частини столичних функцій.
Світовий досвід демонструє різні приклади. По-перше, слід згадати Південноафриканську Республіка, де 5 столиць – головна у Преторії (виконавча влада), парламент у Кейптауні, Верховний апеляційний суд у Кейптауні. Історично це були головні столиці трьох провінцій ще британського домініону, а у 19 столітті – Капської колонії (Кейптаун) та незалежних бурських республік Трансваалю і Оранжевої. І зараз держава досить чітко ділиться на кілька історико-культурних регіонів, які і представляють столиці в рамках політичного компромісу.
У Перуанській Конституції поряд з столицею Лімою закріплене значення Куско як історичної столиці (ще з часів Таунтісую – імперії інків).
Варто згадати і приклад Федеративної Республіки Німеччина. Федеральний суд справедливості та Федеральний Конституційний суд розташовані у Карслрусі в південній землі Баден-Вюртемберг.
Був експеримент і в нашому регіоні. У 2012 році Саакашвілі переніс парламент до Кутаїсі – історичного міста на заході держави (один з аргументів був – що парламент незалежної Грузії не може залишатись в тбіліській будівлі, побудованій за ініціативи Лаврентія Берії). Але експеримент тривав недовго – вже у 2018 партія Іванішвілі “Грузинська мрія” повернула стару норму Конституції, і місце парламенту в Тбілісі.
Більшість ж випадків – це повномасштабне перенесення владних органів у одне периферійне місто, що починає відігравати паритетну роль зі старою столицею, яка залишається найбільшим мегаполісом та економічним центром. Це випадок Бразилії (Ріо-де-Жанейро та нова столиці Бразиліа), Нігерія (Лагос та нова столиця Абуджа), Танзанія (Дар-ес-Салам та Додома). Переважно стара столиця – це портове місто, що задихається від перенаселення, а нова розташована в районі географічного центру чи принаймні у віддаленні від моря. Також у федераціях нова столиця викликана потребою обмежити вплив найрозвинутішого суб’єкта на загальну політику.
І найголовніше –переважно залишається одна головна столиця, і друга напівсимволічна. Більша кількість – виняток, зумовлений слкадним історичним розвитком. В наших же умовах, на фоні незакінченої децентралізації такі перенесення можуть зумовити ріст федералістських, а то й в окремих регіонах сепаратистських впливів.
Інша справа – перенесення окремих державних органів меншого рівня. Можливо дійсно Держлісагенству місце в Коростені, а Морській адміністрації в Миколаєві. Але перенесення, переїзд кадрів потребує коштів, і повинен вирішуватись в спокійному темпі, а не до наступних президентських виборів.
А загалом в час інтернет технологій особиста присутність не так критична. Натомість взаємна комунікація центральних органів надважлива в складних умовах війни та децентралізації. А з часом можна буде створити нову столицю – як амбітний проект держави-переможця у війні. Наприклад в козацькому Чигирині. Поряд з княжим Києвом.
