Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.07.2018 20:43

Перспективний шлях реформування України

Політолог- міжнародник

Переклад статті Foreign Affairs.

Вузький фокус на корупцію виділяє вражаючий прогрес

Адріан Каратницький та Олександр Мотиль

Ця стаття була опублікована на американському порталі Foreign Affairs, і вже має багато передруківок у провідних профільних виданнях Заходу. Цей погляд впливає на бачення України в США і Європі. Тому пропонуємо переклад, зроблений експетром НАЦ УССД Юрієм Олійником. Оригінал див. за адресою 

На останньому саміті "Великої сімки" США, як повідомляється, президент Дональд Трамп сказав іншим світовим лідерам, що “Україна – одна з найбільш корупмованих держав світу”. Gротягом багатьох років США державні чиновники та їхні європейські колеги публічно знущаються над Україною, звинувачуючи у корупцыъ. Так само у західних ЗМІ, де частто зустрічаэмо  відгомони часто фіктивних російських оповідей Росії про те, що Україна загалом є певним неддоліком.

Хоча корупція і є серйозною проблемою, одержимість цією темою Заходу затьмарює прогрес, який Україна досягла у жоситьзначному діапазоні. Багато західних спостерігачів також ігнорували інші величезні позитивні зміни, які Україна зазнала з революції 2013-14, після повалення корумпованого, проросійського президента Віктора Януковича, викликавши анексію Росії у Криму та вторгнення на сході країни, на Донбасі З тих пір останні надії Кремля про утримання Києва під контролем були втрачені, оскільки Україна поставила перед собою за мету прозахідний, реформаторський курс. Який, ймовірно, буде незворотнім. Не буде перебільшенням сказати, що, на відміну від свого іміджу, Україна.

Подалі від Росії, поближче до Заходу

Майже у всіх сферах бачимо свідчення надзвичайно успішних реформ та розвитку в Україні. Вперше після незалежності в 1991 році Україна володіє справжньою армією, здатною захищати країну. На час вторгнення Росії в 2014 році в країні було близько 6000 бойових військ. Тепер у неї є одна з найкращих армій у Європі, що налічує понад 200 тисяч добровольців та професіоналів. Вона відремонтувала раніше недієздатні танки, розробила важку артилерію. Україна також має боєздатну національну гвардію у 60 000 чоловік, реформовану поліцію та оновлену службу безпеки.

Країна також розвиває функціональну дієздатність як на національному, так і на місцевому рівні. Уряд скоротив бюрократичність, підвищив зарплати і чітко визначив повноваження. Кількість державних службовців на душу населення приблизно така, як у Німеччині та Польщі. Проходять дні роздутого апарату, схильного тільки до хабарництва та брехні. Децентралізація влади почала стрімко зростати, і місцеві бюджети мають два роки досвіду, що веде до вдосконалення дороги, шкіл та культурних центрів.

 

Економіка, яка скоротилася більш ніж на 20 відсотків у 2014-15 роках, зрсотає приблизно на 3,5 відсотків щороку. Безумовно, Україні потрібно наздогнати сусідів на заході. Уряд інвестує в поновлювані джерела енергії. ІТ-сектор України розвивається та стає одним з найбільших і найдинамічніших у світі. Сільськогосподарський експорт (зокрема, зернові та птиці) неухильно зростає, при цьому великі сегменти продуктивних земель в даний час не обробляються, існує ще величезний потенціал зростання. Наступного року слід побачити зростання бюджету та подальше зменшення масштабів корупції.

Насправді, на відміну від західної критики, Україна досягла значних успіхів у боротьбі з корупцією. Згідно з недавно випущеним дослідженням економіста з України Ігоря Бураковського (незалежний аналітичний центр Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) серія газових цінових, закупівельних, банківських та податкових реформ дає еферт. Дослідження вказує на суттєве зниження ціни на газ через арбітражі, прозорі онлайн-торги за державні контракти, закриття та утриманням під вартою коштів банків, які повідкривала попередня адміністрація режиму Януковича для корупційих цілей Частка чорного ринку впала з 40-50 відсотків до близько 33 відсотків. Українці також піднімають рівень оплати своїх податків; практика отримання виплат в конвертах, хоча й досі широко поширеною, була зменшена.


Хоча всі ці зміни відбуваються, Україна підвищила свої військові і охоронні витрати, становлять приблизно п'ять відсотків від ВВП, воювала з Росією і її поплічниками, завівши їх у глухий кут. Йде введення далекосяжних реформ у системі охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, освіти, і все-таки вдалося зберегти демократичність. Українські ЗМІ все ще мають право жорстко критикувати владу, а опозиційні партії – доносять свою думку, енергійні та добре фінансуються. Звичайно, українська демократія недосконала. Парламент часто недисциплінований. Уряд може бути млявим. Суди ненадійні. Президент, хоча і є прихильником нових реформ та антикорупційних інституцій, висловився проти переслідування за корупційні переслідування. Народні месники і крайні праві групи не представляють загрози. У цілому, однак, Київ зберігає демократичні правила гри, незважаючи на те, що тривають війна, швидкі зміни та економічна криза.

Україна є прихильником демократичної системи, що особливо помітно в порівнянні з значним відкотом назад, що мало місце в Польщі і Угорщині, які як члени ЄС давно рекламуються як необоротні екземпляри демократичних перетворень. Україна також відчуває захоплююче культурне відродження. Її кіноіндустрія повернулася, після того, як вона померла вже понад двадцять років тому. Видавництво бурхливо розвивається, і книги продаються жваво, незважаючи на відносно низькі зарплати українців. Музика, мистецтво, театр, поезія і проза переживають ренесанс, в той час як українці консолідуються в самоідентичності без ксенофобських наслідків. Наприклад, огляд 2016 року, проведений дослідницьким центром Pew, показує низький рівень антисемітизму. Навіть триваюча війна в Україні, яка посилила українську ідентичність і патріотизм, призвела до того, що уряд потребує реформування та вилучення реакційного, проросійського, антизахідного та антиреформаційного електорату з політичного обчислення. Конфлікт впливає на олігархів-мільярдерів, які втратили основні активи в окупованих районах - імперія газу Дмитра Фірташа була розбита, а позиції Рината Ахметова та Ігоря Коломойського на південному сході України серйозно ослаблені.

Всі ці зміни несуть добрі наслідки для України на шляху до досягнення своєї стратегічної мети віддалення від Росії і наближення до Заходу. Зараз Україна в змозі захистити себе від будь-якої російської агресії навіть у випадку повномасштабної війни, і звільнила свою економіку від залежності від Росії, в результаті чого Україна скоро стане повноправним членом світової економічної системи.

 

Звичайно, є над чим ще працювати в Україні. Це включає в себе, по-перше, кращу координацію реформ, з тим щоб уникнути дублювання, протиріччя і втрати стабільності, яка приходить за надто багатьма швидкими змінами. По-друге, уряд, очевидно, повинен вирішувати питання корупції, особливо в сфері митних служб і державних підприємств. Спосіб зробити це - не тільки зосередитися на переслідуванні окремих порушників, але й активізувати зусилля для вирішення структурних та інституціональних джерел корупції. Чиновники також крадуть і беруть хабарі не тому, що вони морально недосконалі, але, що занадто малу зарплату і відсутність контролю за ресурсами. Продовжуючи підвищувати зарплати і скорочуваьт державний контроль над ключовими галузями економіки – найкращий політичний рецепт. По-третє, Україна повинна прискорити свій щорічний економічний ріст в п'ять або шість відсотків з метою підтримки необхідних військових витрат, захистити себе від російських хижацтва, і утвердити себе в Європі, як у фінансовому відношенні незалежна країна, гідна тіснішої інтеграції.

 

Загрози на шляху до успіху

Якщо реформістський проект України виходить з ладу, цього не буде достатньо для боротьби з корупцією. Швидше за все, дві найбезпосередніші загрози для подальшого позитивного розвитку країни є майбутніми парламентськими і президентськими виборами. І, звісно, Росія.

 

Петро Порошенко - найкращий президент, якого мала Україна за часів незалежності. Навряд чи він не має недоліків, але Україна реформувалася настільки ж, наскільки вона змогла. Незважаючи на сильні рейтинги, його переобрання наступного року не гарантується. У той же час, альтернатив у нього багато, в тому числі Юлія Тимошенко, Ляшко, Володимир Зеленський та Юрій Бойко - популісти, демагоги, неперевірені аутсайдерів, або політики, які мають тісні зв'язки з колишнім президентом Януковичем. Гірше того, його партія ризикує бути фрагментовнаю і розбитою паралічем. Якщо популісти замінить Порошенко та представництво у Верховній Раді, реформи в Україні стануть іншими, а повстання стають більш імовірними.

 

 

У їх вузькому зосередженні на корупції - експерти на Заході забувають, що разючі соціоекономічні перетворення, які тривають з 2014, можуть бути дестабілізовані через відсутність сильних та стабільних політичних еліт й інституцій. Таке розуміння, вироблене покійним політологом Самуелем П. Хантінгтоном у 1960-х роках, сьогодні залишається дійсним. Не останньою важливою річчю у суспільстві. о змінюється, буде політична система, яку підривають як зсередини, у тому числі внутрішні критики корупції, так і ззовні, на Заході, що занижує швидкі темпи зміни України. Росія це цінує, прагнучи затормозити зміни, що виводять Україну з її орбіти назавжди.

 

На жаль, вимоги Міжнародного валютного фонду щодо України зіштовхують нинішнє лідерство з серйозними дилемами. МВФ наполягає на сильному антикорупційному суді, який є бажаним кінцем, однак він також вимагає негнучкого одноразового підвищення тарифів на газ на 40 відсотків, що буде політично руйнівним для Порошенко та поступових реформістів, які зараз є відповідальними за уряд. На жаль, МВФ має довгострокову стратегію, зосереджуючи увагу лише на макроекономічних реформах, не враховуючи їх вплив на вже збідніле населення, здатного висловити своє невдоволення шляхом голосування або виходу на вулиці. Швидке зменшення до заробітної плати напередодні президентської кампанії сприятиме загальному гніву, зміцненню популістів. Закінчення програми підтримки МВФ може призвести до девальвації валюти та інфляції, а також до потенційного дефолту заборгованості, що лише стимулюватиме популістські альтернативи та зменшить поточні прибутки.


Найбільш серйозною безпосередньою загрозою залишається Росія та її агресивний президент Володимир Путін. Тоді як корупція може зменшити довгострокову життєздатність України, тільки Росія може знищити Україну майже за одну ніч. Чи буде Путін збільшувати зусилля внутрішньої підривної сили, загострювати бої на Донбасі або вторгнутися в якусь іншу частину України? Витрати будуть високими, оскільки сили безпеки України продемонструють ефективність, а Збройні Сили - це загартована і професійна потуга, яка би відчайдушно боролась Але Путін, зіштовхнувшись із сутінками його кар'єри та відчувши, що НАТО може стати паперовим тигром, може просто випробовувати ініціативу "швидкої маленької війни", щоб зберегти його популярність. Наслідки такої нещасної ситуації можуть бути катастрофічними як для України та Росії, так і, в кінцевому рахунку, для Європи.

З чітким уявлення про ці загрози, урок для Заходу повинен бути очевидним. Західні уряди та міжнародні фінансові інституції повинні відмовитися від свого майже виняткового фокусу на корупції та розширити свою точку зору на Україну, щоб включити багато позитивних речей, що відбуваються в країні. Захід повинен продовжувати підтримувати Україну економічно, дипломатично та військово. Це відбувається не тільки тому, що Україна є єдиною потугою, яка стоїть між Європою та Путіном, але тому, що Україна, як європейська країна, яка зробила значний прогрес протягом останніх чотирьох років, просто заслуговує на це.

 

 

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи