Україна і Ізраїль - дружба?

Мене не дивують висловлювання окремих діячів і політиків проти такого голосування. На це багато причин. Вони часом свою позицію прикривають національними інтересами, проте не розумію, чого вони туди ж додають і "України", оскільки не мають з такими нічого спільного.   Ось навіть можна взяти Авакова, який вже встиг написати по цьому ряд дурниць та деяких інших, які з трибун Верховної ради поливають грязюкою наш МЗС.
 
  Що сталось в ООН?
 
Хто проголосував за цю резолюцію? Можна сказати – весь світ. Весь світ - це 14 членів РадБезу + утримання США, які до цього завжди накладали вето на такі резолюції, спрямовані на засудження Ізраїльської політики. Це і Франція, Британія, Ангола, Єгипет, Уругвай, Іспанія, Росія, Китай, Японія, Сенегал та Нова Зеландія та інші. Одним словом – весь світ проти Ізраїлю, точніше – проти Натаніягу, дії якого теж не особливо подобаються багатьом ізраїльтянам. Чого Україна мала б піти проти міжнародного права і всього світу?
 
Ми всі розуміємо, що така ситуація склалась, як говорять коментатори, через позицію США і ніби спробу помсти ненависному Натаньягу командою Обами, якому той напсував із іміджем миротворця.

1.       Про міфи щодо дружби України з Ізраїлем і Натаньягу.
Дуже натягнутою є теза, що Ізраїль ставиться до України яякось особливо дружньо. Як і всюди, є різні виборці і їх партії. Деякі ізраїльські політики ставляться до України краще, деякі – гірше, нічого особливого. Окреме питання – уряд Натаньягу, його проросійська позиція. Складається враження, що Ізраїль часів Натаньягу дуже цінує мову сили, які сам любить застосовувати і поважає в інших. Вцілому недружню до себе Росію він боїться і на стосунки з нею зважає, на дружню до себе Україну він може прилюдно наплювати, а тепер і звинуватити в своїх проблемах, користуючись її слабкістю.

Якщо оцінювати ситуацію, наприклад в розрізі порівняння стосунків Ізраїль-Росія і Ізраїль-Україна, то для українців мало б скластись погане враження про Ізраїль.
Подивіться самі.

-          Ізраїль офіційно продає великі об’єми зброї Росії, а не Україні, зокрема і безпілотники, які задіяні на східному фронті проти нас. Хоча окремі ізраїльтяни, приватні особи, допомагали нам в війні. Хоча і окремі приватні особи – ізраїльтяни допомагали і ОРДЛО.

-          Ізраїль не підтримав санкції проти Росії, практично не підтримував протягом останніх 2-х років  «українські резолюції», хоча засудив анексію Криму. Це напевне, єдиний явний плюс в наших стосунках, і то  - як підтримка ініціативи Заходу.

-          Росія офіційно чи напівофіційно співпрацює з основними ворогами Ізраїлю  - ХАМАСом, Іраном і підконтрольною йому Хезболлою, Ассадом, і нічого – Натаньягу аж біжить на зустрічі з Путіним, дуже переживає щодо стосунків з ним і т.д. Україна переживає щодо стосунків з Ізраїлем, бореться з антисемітизмом – в нас напевне один з найнижчим рівнів антисемітизму в регіоні, проізраїльське лоббі в нас при владі, проте Ізраїль не підтримав резолюцію про Голодоморв Кнесеті, президент Ізраїлю в стінах Верховної Ради України звинуватив українців у співучасті в Голокості… Що можна ще сюди додати?
 
2.       Про можливі втрати в торгівлі, економіці та міжнародній підтримці
Щоб не забивати ефір цифрами і таблицями – торгівля України з арабським світом і Ізраїлем не співмірні, - не на користь останнього. Тому не про це треба переживати.

А щодо міжнародної підтримки – навіть якби ми утримались щодо цієї резолюції - один Ізраїль проти пів сотні арабських країн плюс мусульманський світ… Я мовчу про консолідовану позицію всіх країн Заходу, які є нашими стратегічними партнерами. Навіть якщо б ми утримались всупереч позиції практично всього світу – ви думаєте Ізраїль продав би нам хоча б безпілотники?

3.       Продовження ситуації і висновки.
Очевидно, що сьогодні Натаньягу програв резолюцію в ООН. Він гарячково намагається вийти із патової ситуації, надіється на перегляд політики США новою адміністрацією Трампа, може під впливом цих обставин почав істерично боротись із «ворогами Ізраїлю» по всьому світі – відкликати послів з окремих держав, відміняти візити тощо. Подивимось – як в нього піде з Росією. Проте це можна швидше розуміти як спробу перекласти відповідальність за програш в міжнародній політиці на плечі інших.
 
Хочеться запитати - кому він такими діями зробить гірше? Думаю – в першу чергу собі і Ізраїлю, який є торговою імпортозалежною країною.  Наступний прем’єр швидше всього відмежується від таких дій і спробує вирівняти стосунки. Проте потрібно віддати належне Натаньягу в його принциповості і наполегливості і хотілося б побажати такої наполегливості українському уряду, тим більше, що незабаром така потреба виникне – зокрема щодо реакції країн колишнього СССР, які будуть підтримувати анексію Криму Росією. Напевне - досить вже ховатись між крапельок дощу, як показує ситуація з Ізраїлем – світ любить і поважає сильних. Якщо ми перестанемо боятись відстоювати свої інтереси, щоб тільки не образити цим когось іншого – ми зробимо крок до побудови сильної країни, з позицією якої потрібно рахуватись.